Елементи державного регулювання та управління у сфері наукової та науково-технічної діяльності

Державні цільові наукові та науково-технічні програми є основ­ним засобом реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і тех­ніки шляхом концентрації науково-технічного потенціалу держави для розв'язання найважливіших природничих, технічних і гуманітар­них проблем.

Державні цільові наукові та науково-технічні програми з пріори­тетних напрямів розвитку науки і техніки формуються центральним органом виконавчої влади у сфері наукової, науково-технічної та ін­новаційної діяльності на основі цільових проектів, відібраних на конкурсних засадах.

Державне замовлення на науково-технічну продукцію щорічно формується центральним органом виконавчої влади у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності та центральним орга­ном виконавчої влади з питань економічної політики на основі пере­ліку найважливіших розробок, спрямованих на створення новітніх технологій та продукції, і затверджується Кабінетом Міністрів Укра­їни відповідно до законодавства України.

З метою постійного поновлення інтелектуального потенціалу су­спільства, розвитку та поширення наукової та технічної культури, розвитку новаторства, сприяння творчості працівників наукової та науково-технічної діяльності держава:

забезпечує підвищення престижу наукової праці;

організовує підготовку та підвищення кваліфікації наукових і науково-педагогічних кадрів у державних наукових установах і на­вчальних закладах;

забезпечує пошук і відбір талановитої молоді, сприяє її стажуванню;

сприяє підготовці та перепідготовці наукових і науково-педагогічних кадрів за межами України;

запроваджує систему атестації кадрів, сприяє визнанню ди­пломів про вищу освіту, наукових ступенів та вчених звань на між­державному рівні;

встановлює в освітніх програмах обов'язковий мінімум нау­кових та науково-технічних знань для кожного рівня освіти.

Наукова та науково-технічна експертиза є невід'ємним елемен­том державного регулювання та управління у сфері наукової і науко­во-технічної діяльності і проводиться відповідно до Закону України " Про наукову і науково-технічну експертизу".

Для забезпечення розвитку науки і сприяння науково-технічній творчості держава створює систему науково-технічної інформації, функціонування і розвиток якої регулюється законодавством України. Захист права інтелектуальної власності забезпечується відпо­відно до законів та інших нормативно-правових актів органами дер­жавної влади України.

У разі порушення права інтелектуальної власності його захист здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивіль­ним і кримінальним законодавством.

Обов'язковими умовами договору (контракту), на підставі якого виконуються науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, є визначення суб'єктів права інтелектуальної власності, зобов'язання сторін щодо забезпечення охорони прав на створені об'єкти інтелек­туальної власності, визначення сторони, яка буде сплачувати винаго­роду суб'єктам права інтелектуальної власності згідно із законодав­ством України.

Стандартизація, метрологічне забезпечення та сертифікація у науковій і науково-технічній діяльності здійснюється відповідно до законодавства України.

Держава створює необхідні правові та економічні умови для здійснення суб'єктами наукової і науково-технічної діяльності віль­них та рівноправних відносин з науковими та науково-технічними організаціями, іноземними юридичними особами, міжнародними на­уковими організаціями, іноземними та міжнародними науковими то­вариствами й об'єднаннями, якщо ці відносини не суперечать зако­нодавству України.

Міжнародне наукове та науково-технічне співробітництво здійс­нюється через:

провадження спільних наукових досліджень, технічних і технологічних розробок на основі кооперації, спільних науково-технічних програм;

провадження досліджень та розробок за спільними коорди­наційними угодами;

виконання робіт, передбачених угодою, однією зі сторін якої є організація іноземної держави або міжнародна організація;

спільні дослідження та розробки у міжнародних колективах спеціалістів, міжнародних інститутах та спільних підприємствах, вико­ристання власності на науковий та науково-технічний результат на ос­нові договорів між суб'єктами наукової та науково-технічної діяльності;

взаємний обмін науковою та науково-технічною інформаці­єю, використання об'єднаних міжнародних інформаційних фондів, банків даних;

проведення міжнародних конференцій, конгресів, симпозіумів;

взаємний обмін науковими, науково-технічними й виклада­цькими кадрами, студентами й аспірантами, а також спільну підгото­вку спеціалістів.

Суб'єкти наукової та науково-технічної діяльності можуть брати участь у виконанні міжнародних науково-технічних програм і проек­тів та укладати угоди з іноземними організаціями і юридичними осо­бами, брати участь у діяльності іноземних та міжнародних наукових товариств, асоціацій і союзів на правах їх членів, укладати контракти з іноземними організаціями та юридичними особами, брати участь в міжнародних симпозіумах та інших заходах відповідно до законо­давства України.

Центральний орган виконавчої влади у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності проводить державну реєстрацію міжнародних науково-технічних програм і проектів, що виконуються в рамках міжнародного науково-технічного співробітництва українськи­ми вченими, а також грантів, що надаються в рамках такого співро­бітництва в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Обмеження у сфері міжнародного наукового та науково-техніч­ного співробітництва встановлюються законодавством України.