Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Стан інноваційного розвитку промисловості України за 2000-2005 рр.




 

 

 

Показники 2000 р. 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2005 р. в%до 2000 р.
Кількість інноваційно активних підприємств в% Кількість інноваційно активних підприємств в% Кількість інноваційно активних підприємств в% Кількість інноваційно активних підприємств в%
Усього X X X X 54,3
в тому числі:                  
- проводили комплексну механізацію і автоматизацію виробництва 11,7 28,1 37,2 39,9 2,2
- впроваджували нові технологічні процеси 27,9 42,5 49,4 49,6 96,6
з них:                  
- маловідходні ресурсозберігаючі та безвідходні 11,5 20,5 23,4 25,7 120,9
- освоювали нові види продукції 92,0 81,9 77,5 77,8 45,9
з них:                  
- нові види техні­ки 13,5 16,5 20,0 19,3 77,2

Джерело: Статистичний щорічник України за 2005 рік. - ТОВ "Видавництво "Консультант", 2006. - С. 337.

Загальна кількість підприємств, що впроваджували інновації, зменшилась з 14,5 % у 2001 р. до 8,2 % у 2005 р.

Наукомісткість національного ВВП складає 1-1,5 %, що майже вдвічі нижче у порівнянні зі США, Францією, Японією.

Частка реалізованої інноваційної продукції також відчутно знижується. Так в 2005 році вона складала 6,5 %, тоді як у 2000 р. -12,5 % від загальних обсягів її в цілому по країні.

Отже, поки що інноваційна діяльність у країні не досить відчут­но впливає на її економіку.

Для більш результативної реалізації інтелектуального потенці­алу у сфері науки та технологій, досягнення ефективності наукових досліджень слід:

- по-перше, відмовитися від фінансування науки за залишко­
вим принципом і перейти до чіткого дотримання законодавчо вста­
новлених нормативів фінансування науки як пріоритету загальнона­
ціонального масштабу;

- по-друге, вишукати додаткові джерела нарощування обсягів
фінансування для технічного переоснащення наукових установ, роз­
робити систему контролю та відповідальності за ефективне викорис­
тання цих ресурсів;

по-третє, запровадити систему проведення регулярної атес­тації та незалежного аудиту наукових установ на предмет оцінки їх потенціалу, актуальності й результативності досліджень. Це дозво­лить більш ефективно розподіляти держзамовлення, фінансові ресур­си, а також своєчасно приймати рішення щодо припинення діяльнос­ті та необхідності реструктуризації державних наукових установ;



по-четверте, провести акредитацію наукових установ за розробленими критеріями;

по-п'яте, прискорено реалізовувати політику підвищення заробітної плати висококваліфікованим науковим співробітникам, які результативно працюють в акредитованих наукових установах, а та­кож забезпечити високий рівень їх соціального захисту з тим, щоб унеможливити відтік науковців закордон;

по-шосте, дозволити державним науковим установам отри­мувати кредити на придбання нерухомості та високовартісних това­рів тривалого користування для перспективних науковців, з відшко­дуванням частини процентних ставок за рахунок бюджетних коштів;

по-сьоме, встановити нормативи гнучкого оподаткування доходів наукових працівників на розмір витрат на придбання спеціа­льної літератури, комп'ютерної техніки, оплату Інтернету тощо, не­обхідних для професійної діяльності.

Важливим напрямом розвитку інтелектуального потенціалу в Україні є розвиток міжнародного співробітництва. На загальнодер­жавному рівні слід створити сприятливі умови і механізми для між­народної кооперації та реалізації найважливіших інноваційних прое­ктів із пріоритетних напрямів розвитку науки та техніки, розширення фундаментальних досліджень, формування інноваційної інфраструк­тури, гармонізації національного законодавства у сфері науки та ви­соких технологій з нормами міжнародного права.




Тема 2.2. Форми і методи

державного регулювання та управління

у науковій і науково-технічній діяльності в Україні

1. Цілі, напрями й основні принципи державної політики в нау­
ковій діяльності, її фінансування.

2. Елементи державного регулювання та управління у сфері на­
укової і науково-технічної діяльності.

3. Підготовка наукових кадрів та підвищення їх кваліфікації,
вища атестаційна комісія України.

4. Наукові установи.


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал