Особливості сучасної науки в глобалізованому світі

Найважливішою особливістю нашої' епохи є науково-технічна революція, що є вищим етапом науково-технічного прогресу, якісний стрибок від одного стану науки до іншого. Вона припускає корінну ломку уявлень і методів у природних і технічних науках, відкриття нових фундаментальних закономірностей об'єктивного світу.

Наочними прикладами цього революційного процесу є бурхлива поява нових галузей знання, нових наукових дисциплін, що виника­ють на стиках старих, поява комплексних " гібридних" наук, створен­ня нових наук на основі багатобічних зв'язків між старими науками, народження принципово нових методів і принципів дослідження, що дають плідні результати. Такими новими " синтетичними" дисциплі­нами є фізична хімія, астроботаніка, біохімія, біоніка (біологічна кі­бернетика), хімічна фізика, інженерна біологія і багато інших.

Синтез різних наук виявився надзвичайно плідним. Є підстави вважати, що дана тенденція стає найважливішою, бо найбільш великі відкриття нашого часу зроблені на стику різних наук, де народилися нові наукові дисципліни і напрями.

Всі ці новоутворення - результат сумісної дії зовні протилежних процесів: диференціації, спеціалізації (розділення) й інтеграції, взає­мозв'язку (об'єднання) наук.

Диференціація наук поєднується з процесом їх інтеграції, що все більш посилюється, синтезом наукових знань, комплексним підхо­дом, перенесенням методів і принципів дослідження з однієї області в іншу, взаємопроникненням методів.

Інтеграція приводить до висновку, що багато проблем можуть отримати правильне наукове освітлення тільки в тому випадку, якщо вони спиратимуться на різні науки: суспільні, природні й технічні. Щоб дійсно глибоко досліджувати якісь процеси, необхідні синтез, інтеграція висновків окремих наук і результатів дослідження різних фахівців: інженерів, соціологів, філософів, економістів, психологів і ін. У цих умовах особливо важливе розуміння філософського сенсу спільності корінних гносеологічних і логічних засад всього різнома­ніття даних наук.

Перша особливість сучасного наукового пізнання - диференціа­ція і інтеграція в розвитку науки, її глибина та широта.

Друга особливість полягає в отриманні сучасними науками все більшої строгості та точності.

Людство вже накопичило чималі знання закономірностей розви­тку природи і суспільства. Ці знання накопичувалися в основному за рахунок відкриттів окремих учених. Пізнання йшло від вивчення до­сить простих, видимих явищ до дослідження їх суті і глибинних про­цесів. Причому до теперішнього часу майже всі галузі знань вичерпа­ли можливості фіксації явищ як таких: скрізь відбувся перехід на осмислення закономірностей не тільки самих явищ, але і їх механізмів.

Логічним розвитком якісних оцінок є вдосконалення методології кількісних досліджень, що привело до проникнення математики в різні області знань. Проте кількісний аналіз неприпустимо абсолюти­зувати, не можна виходити за рамки доцільного. Обчислення самі по собі, у тому числі і за допомогою найсучасніших комп'ютерних сис­тем, загрожують перетворити дослідження в гру цифр. У потоці об­числень і технічних подробиць можна загубити суть справи.

Третя особливість - сучасна наука розвивається стрімкіше, ніж раніше. Для дослідника важливо не тільки узагальнити практичний досвід, вирішити актуальну проблему в максимально стислі терміни без збитку для науки, але і зробити результати дослідження загаль­ним надбанням якнайскоріше.

Крім того, треба враховувати і значне скорочення розриву між появою наукової ідеї і її впровадженням. Терміни визнання цінності наукових відкриттів скоротилися в період між Першою і Другою сві-

товими війнами з 16-20 років до 9 років. Цикл комерційного освоєн­ня нової наукової інформації після Другої світової війни зменшився з 10—7 років до 5—6 років, а подекуди до 2—3 років. Відбувається те, що економізує науку, тобто її прямий і швидкий вихід у впровадження, з одного боку, і сприйняття економічних законів і форм розвитку на­родного господарства - з іншого.

Четверта особливість — значно зросла небезпека суб'єктивізму в наукових дослідженнях, що пояснюється надзвичайним ускладнен­ням об'єктів і процесів. Для кожного фахівця " об'єктивності розгля­ду" набуває особливий сенс. Вона орієнтує вченого на те, щоб прин­ципи досліджень узгоджувалися з дійсністю, а не навпаки.

П'ята особливість полягає в наступному. Завдяки розширенню і поглибленню пізнання наукові досягнення перестали бути результа­том діяльності окремих осіб: вони стають результатом колективних зусиль. Раніше суспільний характер розвитку науки виражався в то­му, що знання і досвід попередніх поколінь засвоювалися індивідуа­льно кожним ученим. У теперішній же час індивідуальний, або " ма­нуфактурний", період виробництва наукової інформації змінився на " машинний" період. Цей процес виражається в тому, що, наука стає об'єктом суспільного планування та регулювання, вона з деякими спе­цифічними особливостями сприймає соціально-економічні й органі­заційні категорії і форми суспільного виробництва.

Вивчення будь-яких об'єктів сучасності припускає системний підхід до них, в якому повинні спільно брати участь представники суспільних, природних і технічних наук.

На тлі перерахованих особливостей все виразніше виступає тен­денція до синтезу знань, що отримуються різними галузями науки. У міру розчленовування науки на окремі дисципліни зменшується кі­лькість зв'язків між ними і збільшується вірогідність уповільнення науково-технічного прогресу із-за втрати можливостей спілкування.

Розповсюдження " глухоти спеціалізації" веде до того, що знання однієї дисципліни не доходять до представників інших дисциплін через відсутність " узагальненого слуху". Сучасний рух за синтез знань відбувається як під знаком ідей загальної теорії систем, так і

під знаком ідей прикладних наукових дисциплін ' системні дослі­дження". Метою обох дисциплін є розвиток " узагальненого слуху".

Метод цілісного підходу до об'єктів має найважливіше значення в становленні вищого ступеня мислення, а саме переходу його від аналі­тичного ступеня до синтетичного мислення, яке спрямовує пізнаваль­ний процес до більш всестороннього та глибокого пізнання явища.