Таксономія

Таксономія — це спосіб " розкласти" об'єкти за класами що характе­ризують більшу або меншу схожість матеріалу, що класифікується.

Таксони - це частини, на які ділиться клас об'єктів, що класи­фікуються. Для цього спочатку необхідно виділити деякий основ­ний клас об'єктів. Цей клас називається " Таксономічним універсу-

мом".

Таксономічний універсум - це клас, а не множина, оскільки не визначено точно, що є елемент універсуму. Наприклад, при класи­фікації документів не ясно, що вважати одним документом - екзем­пляр або ціле видання — весь тираж?

При класифікації часто порівнюють не окремі об'єкти, а утво­рені з них таксони. Зручно виділити мінімальні таксони (види) і замість таксономічного універсуму розглядати сукупність видів, яка, як правило, утворює чітку множину. Ця множина називається класифікаційним полем.

Можна так вибрати мінімальні таксони (види), що вони вже утворюють чітко визначену за об'ємом сукупність добре помітних об'єктів - множину.

Кожен таксон є множина, утворена з деяких мінімальних таксонів. Звідси видна особлива роль мінімальних так­сонів - вони суть сукупності (класи) об'єктів, що класифікуються, а інші таксони суть сукупності (множини) мінімальних таксонів.

Можна розглядати таксон і як об'єднання тих, що входять у нього мінімальних таксонів і тим самим як сукупність об'єктів, що класи­фікуються; проте при цьому змінюється прийнятий статус таксона.

Існують найважливіші відносини між таксонами.

Перше - відношення включення таксонів.

Друге — це відношення перетину: можна говорити про те, що таксони перетинаються або не перетинаються.

Ці відносини утво­рюють на безлічі таксонів деяку структуру. Проста таксономічна структура - це деревна (ієрархічна) структура, де коренем дерева є максимальний таксон.

Таксони першого ярусу розбиваються на таксони другого яру­су. Фрагмент деревної структури таксонів показаний на рис. 1.6.

Прикладом класифікації ієрархічного типу є Універсальна деся­ткова класифікація (УДК), що використовується для індексування книг і документів.

Таксономічна структура може і не бути ієрархічною

Прикла­дом такої структури є фасетна або комбінативна таксономія.

Процедура виділення мінімальних таксонів не завжди перетворює клас на множину. Звідси виникає проблема іс­нування методів достатньо чіткого розбиття таксономічного уні-версуму на підставі істотних (природних) властивостей об'єктів, що класифікуються. Ця проблема не вирішується в рамках таксо­номії, вимагає залучення іншого аспекту теорії класифікації — ме-рономії.