Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Етапи та параметри педагогічного проектування
Педагогічне проектування відбувається в кілька етапів. 1. Створення теоретичної (ідеальної) моделі об’єкта, виявлення його істотних властивостей, аналіз принципів та умов його функціонування. Цей етап передбачає формування в учнів мотивації діяльності; утворення ініціативної групи; вибір проблеми; визначення можливостей та шляхів реалізації проекту. Школярі з допомогою педагога вчаться аналізувати джерела, ефективно спілкуватись як між собою, так і з дорослими, обговорювати проблеми. 2. Опрацювання проектної моделі об’єкта. Потрібно зібрати і критично проаналізувати відомості щодо проблеми (анкети, опитувальники, літературу, інтерв’ю, матеріали ЗМІ). Принциповим є колективне обговорення учнями діяльності (дискусії, «мозкового штурму», виявлення альтернативи, аналізу зайвої інформації). 3. Розроблення педагогічної моделі знань: структурування матеріалу, вибір і продумування сценарію проекту. Учні самостійно працюють у групах, обговорюють завдання та складають план. Учитель ставить навідні запитання, створює ситуації; доцільно використати метод «мозкового штурму» з подальшим колективним обговоренням. Після цього учні висувають гіпотези щодо розв’язання проблем, перевіряють їх і виконують завдання. Важливими є самостійна робота за індивідуальними або груповими дослідницькими, творчими завданнями, проміжні обговорення отриманих даних у групах (на заняттях у науковому товаристві, групі, бібліотеці, медіатеці та ін.). Школярі структурують інформацію, доводять наявність проблеми, її актуальність, розподіляють матеріал за планом дій: формулюють конкретні завдання, методи і засоби реалізації, моделюють кінцевий результат, визначають завдання робочих груп і критерії контролю. 4. Практична реалізація та апробація проекту. У процесі виконання проекту можливе коригування його завдань, шляхів реалізації, використання додаткових засобів. Результатом діяльності є презентація та захист проекту. Успіх значною мірою залежить від представлення продукту діяльності, його вдалого подання. 5. Захист проекту. Він може відбуватися у формі презентації, творчого звіту або доповіді і триває до 4 хв. Далі виконавцям ставлять запитання, виступають опоненти. 6. Колективне обговорення, експертиза, оцінювання результатів проекту. Група оцінює роботу кожного учасника, а викладач — роботу груп загалом. До параметрів оцінювання проекту належать: — значущість і актуальність поставлених проблем, їх відповідність тематиці; — коректність використаних методів дослідження та оброблення отриманих результатів; — активність кожного учасника проекту відповідно до його індивідуальних можливостей; — колективний характер ухвалюваних рішень; — характер спілкування і взаємодопомоги; — проникнення в проблему, залучення знань з інших галузей; — уміння аргументувати висновки; — естетика оформлення результатів здійсненого проекту; — уміння відповідати на запитання опонентів. Роботу над проектом не можна вважати ефективною без проведення рефлексії. Доцільно організувати обговорення, під час якого діти матимуть змогу оцінити проект загалом та особистий внесок кожного, виявити недоліки та з’ясувати шляхи їх подолання. Важливу роль у проектуванні відіграє педагог, який спонукає учнів до навчально-виховної діяльності і є рівноправним членом робочої групи.
|