Характеристика персонажа

Охарактеризуйте Робін Гуда, склавши асоціативний кущ.

Р – (розумний) Г – (гордий)

О – (обачний, обережний) У – (уважний)

Б – (безстрашний) Д – (добрий)

І – (ідейний)

Н – (наполегливий)

Складіть гроно «Гай Гізборн»

Гай Гізборн

підступний самовпевнений

підлий продажний

корисливий нахабний

лицар королівської

важкої кінноти

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

- Доведіть, що твір «Поєдинок Робіна Гуда з Гаєм Гізборном» є фольклорною баладою.

(Твір є фольклорною баладою тому, що не має автора, сюжет динамічний, напружений, події розвиваються стрімко, наявні драматичні діалоги, фантастична розв’язка.)

Вікторина «Так – ні»

1. Твір «Поєдинок Робіна Гуда з Гаєм Гізборном» є літературною баладою? (Ні)

2. Маленький Джон був ворогом Робін Гуда? (Ні)

3. Поєдинок Роба та Гая Гізборна тривав понад 2 години? (Так)

4. Гай Гізборн переміг Робін Гуда? (Ні)

5. Вілла Пурпурового наздоганяв шериф і десятків шість його людей? (Так)

6. Робін Гуд переодягався у шкуру коня? (Так)

7. У Гая Гізборна був золотий ріжок? (Ні)

8. Маленький Джон випросився у шерифа від шибениці? (Ні)

9. Одяг Робін Гуда та його друзів був зеленого кольору? (Так)

10. Шибениця все ж таки залишилася пуста? (Так)

11. Стріла Робін Гуда розколола лозину якраз посередині? (Так)

12. Гай Гізборн завдав Робін Гуду важкого поранення? (Ні)

(Вікторину можна провести і в усній формі за допомогою сигнальних карток. Якщо відповідь правильна, то учні піднімають білі картки, а якщо відповідь неправильна, то учні піднімають чорні картки.)

V. Підсумок уроку

«Продовж фразу»

- Робін Гуд мене вразив…

- У баладі мені не сподобалось…

- Робін Гуд відстоює ідеали…

VІ. Домашнє завдання

Прочитати баладу «Рукавичка»

Підготувати повідомлення «Життя та творчість Ф.Шиллера»

Тема. Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759-1805). «Рукавичка». Випробування головного героя балади. Образ справжнього лицаря, його мужність, відвага, людська гідність.

Мета: ознайомити учнів із творчістю німецького поета Й.К.Ф. Шиллера; проаналізувати ідейно-художній зміст балади «Рукавичка»; вказати на особливості літературної балади; розвивати навички виразного читання, аналізу твору; сприяти формуванню гуманістичних ідеалів – свободи, честі, справедливості.

Обладнання: портрет поета, музика Моцарта «Реквієм»

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

Краса мусить спрямувати людей на шлях істини.

Ф.Шиллер

…геній, який легкими кроками ступає по стежині світла.

Т. Манн

Людина відображається у своїх вчинках.

Ф. Шиллер

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Що вам відомо про баладу як фольклорний жанр?

Назвіть художні особливості фольклорних балад.

Наведіть приклади постійних епітетів, символіки числа, однакового початку, зачину у баладах.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Визначення поняття «літературна балада». (Робота з таблицею)

2. Повідомлення вчителя або підготовлених учнів про життя та творчість Ф. Шиллера

Відомий німецький поет Й. В. Ґете так писав про Ф. Шиллера: «Його ніщо, не сковувало, ніщо не спиняло вільного польоту його дум­ки. Усі великі плани він творив вільно. Це справжня людина». Чим пояснюється така висока оцінка, яку визнаний майстер дав своєму мо­лодшому товаришеві по перу?

Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер народився у сім’ї полкового лі­каря у м.Марбаху на території Вюртемберзького герцогства. За тра­диціями герцогства, батьки віддали сина до «Академії — закритого навчального закладу, де юнак мав вивчати медицину (оскільки його батько був лікарем). «Академією» опікувався герцог Карл Євген, який полюбляв армію, муштри, тому цей навчальний заклад більше був схожий на військовий.

Така атмосфера згубно виливала на вразливого юнака. Єдиною його втіхою було читання творів класиків грецької літератури, а також Шекспіра, Лессійґа, Руссо. На час навчання припадають і перші літературні спроби та наполеглива праця над драмою «Розбійники».

1780 року Шиллер закінчив медичний факультет і став військовим лікарем. Побоюючись вільнодумства юнака герцог заборонив йому писати будь-що, окрім медичних творів. Шиллер покидає герцогство, розлучившись із батьком, сестрами, друзями. Починаються його поневіряння, але писати він не припиняє. З-під пера Шиллера виходять драми «Підступність і кохання», «Дон Карлос», ліричні вірші.

Улітку 1787 року Шиллер оселився у невеличкому містечку Веймарі, де жив кумир його юності Й. В. Ґете. Згодом вони стали друзями, й уславлений Ґете підтримував свого молодшого товариша і мо­рально, й матеріально.

У 1804 році у Шиллера з’являються ознаки невиліковної хворо­би, але вій продовжує наполегливо працювати, займається філософією. Поет багато розмірковує про сенс людського буття. На думку Шилле­ра, цивілізація мала для життя людини не тільки позитивні наслід­ки (наука, техніка, удосконалені закони), ай негативні. І найстраш­нішим було те, що людина втрачала кращі моральні риси (простоту, щирість, сердечність, віру). Людина ставала надто раціональною. Шиллер вважав, що єдиним, що може повернути людину на правильний шлях, є мистецтво. Ось чому він говорив: «Краса мусить спрямувати людей на шлях істини». На думку письменника, краса - вічна й всюдисуща, тільки вона здат­на облагородити душу людини.

9 травня 1805 року Шиллера не стало. Його урочисто поховали на цвинтарі церкви Св. Якова. Пізніше останки поета були перенесені до склепу веймарських герцогів, де вони лежать і тепер поруч із тілом Ґете. Наступного дня після поховання відбувся урочистий молебень, після якого виконали «Реквієм Моцарта». (Звучить музика Моцарта.)

1. Коментар учителя.

Творчий доробок митця досить вагомий. Є у нього драми («Розбійники»(1781), «Підступність і кохання» (1784), «Дон Карлос» (1787)), тра­гедії («Валленштейн» (1797—1799), «Орлеанська діва» (1801), «Марія Стюарт» (1801), «Вільгельм Телль» (1804)), поеми(«Пісня про дзвін» (1799)), філософська лірика («Боги Греції» (1788), «Художники» (1789)), праця з естетики («Лист Про естетичне виховання людини» (1795)).

У 1797 році Шиллер звернувся до жанру балади. З’являються такі його твори, як «Нурець», «Івікові журавлі», «Рукавичка», «Лицар Торенбург». У баладах поет прагне зрозуміти людське буття, виявити сили, що керують ним, визначити роль гуманістичних ідеалів у жит­ті суспільства.

5.Коментоване читання й аналіз змісту балади.

1. Де і коли відбувається дія балади? (При дворі французького короля Франциска в ХV столітті, коли король та його двір очікують розваги – борні хижих звірів).

2. Коментоване читання. Прочитати з початку до слів «І осторонь хижий ліг».

Які описи є в цьому фрагменті? (Опис короля і придворних дам та опис хижаків)

Чому хижаків описано так яскраво і детально?

Чи розпочали звірі бій між собою?

3. Прочитати уривок від слів «І раптом упала з балкона…» до слів «Принести рукавичку прошу вас!»

Якою ми бачимо юну красуню? (юна, глузлива красуня).

Як ви думаєте, чи випадково впала серед звірів рукавичка прекрасної Кунігунди?

Слова красуні – це прохання, наказ чи заклик до випробування?

Чи міг би лицар відмовитися підняти рукавичку?

4. Прочитати уривок від слів «І лицар Делорж поспішає …» до слів «На честь його перемоги».

Чому лицар виконує прохання дами? Чи розуміє він небезпеку свого вчинку?

Що підкреслює Шіллер у діях лицаря? (збігає наниз безстрашно, кроком твердим ступає, бере рукавичку відважно, спокійний назад іде).

5. Читання останнього фрагменту.

Чому Делорж кидає рукавичку в лице дамі? Що означає вираз “кинути рукавичку”?

(У Середньовіччі рукавички, разом з аметистовим перстнем і особливою палицею вручали людині, призначеній на посаду єпископа, як знак його влади.

Пані дарили кавалерам рукавички на знак любові; такий дарунок було прийнято прикріплювати до головного убору.Воїнам вручали рукавички при присвяченні в лицарі.

Рукавички використовували для виклику на поєдинок (дуель) (до цих пір вираження «кинути кому-небудь рукавичку» існує в багатьох європейських мовах).

У 16 столітті рукавичка подовжується до ліктя, і вперше в 1566 році в таких рукавичках з'являється англійська королева Єлизавета I на прийомі в Оксфорді.

Чоловічі рукавички були синонімами влади монархів, суддів, феодалів і навіть єпископів

Кинути рукавичку - дорівнювало викликові на бій. Якщо били нею по обличчю, скривджений мусив змити ганьбу кров'ю.

Кинути рукавичку на ринг – у спортсменів – припинити поєдинок.)

А кинути будь-що в обличчя? В якому з названих вами значень ужито цей вираз?

Оцініть вчинок лицаря Делоржа.

Чому його дама посміла так вчинити з ним? Що, на вашу думку, зумовило її вчинок і відповідь лицаря?

На чиєму боці, як ви вважаєте, автор балади?

Яка основна думка цієї балади? Над чим ви замислилися, читаючи її?

(Записи в зошитах основної думки балади).

5. Зачитування афоризмів про цінність життя.

6. Заключне слово вчителя.

Дійсно, життя – це безцінний дар, треба берегти його, цінувати, не витрачати на дрібниці, здійснювати вчинки, гідні високого звання людини і просто радіти кожному прожитому дню, своїй родині, своїй роботі, просто сонечку й небу.

Вечірнє сонце, дякую за день!

Вечірнє сонце, дякую за втому.

За тих лісів просвітлений Едем

і за волошку в житі золотому.

За твій світанок, і за твій зеніт,

і за мої обпечені зеніти.

За те, що завтра хоче зеленіть,

за те, що вчора встигло оддзвеніти.

За небо в небі, за дитячий сміх.

За те, що можу, і за те, що мушу.

Вечірнє сонце, дякую за всіх,

котрі нічим не осквернили душу.

За те, що завтра жде своїх натхнень.

Що десь у світі кров ще не пролито.

Вечірнє сонце, дякую за день,

за цю потребу слова, як молитви.

Ліна Костенко

IV. Підведення підсумків уроку, оцінювання.

V. Домашнє завдання.

Вивчитибаладу «Рукавичка» напам'ять