Sin 9 S

R

(Р

(ІИ.4.30)

Отже, половину центрального кута у, тобто кута між дотичною і хордою,

можна знайти за формулою (ІІІ.4.30), якщо відома хорда S та радіус R.

Встановлюють теодоліт в точці А і

суміщають нуль лімба з нулем

алідади.

Відкріпляють лімб і наводять

трубу на точку Е. Від напрямку АЕ

(р

відкладають кут - j, а стрічкою у

напрямку візирного променя -

відрізок S, отримують точку В

кривої. Потім повертають алідаду

на кут (р відносно напрямку АЕ.

Сумістивши початок стрічки з точ-

кою В, натягують стрічки у на-

прямку візирної осі труби теодоліта

і, відклавши віддаль S від точки В,

одержують точку С кривої і т. д.

Рис. III. 4.14. Розмічування колової кривої

способом кутів (полярний спосіб)

> 296

/ If 7птікшп.но: иіімпіпін

У точках В, С, Р забивають кілочки. Недолік цього способу в тому, що

иохибки у визначенні положення точок накопичуються зі збільшенням

кількості точок.

Цей спосіб застосовують тоді, коли потрібно детально розмітити криву на

насипах або у виїмці і коли важко відкладати довгі перпендикуляри.

Під час будівництва лінійних споруд, особливо доріг, на перегинах

рельєфу, щоб не було ламаних ліній у вертикальній площині, розмічують також

вертикальні криві.

Крім того, під час будівництва доріг, особливо в гірських районах, засто-

овують складні криві зі змінними радіусами (серпантини).

Ці питання належать передусім до курсу інженерної геодезії, а не до

голографії.

111.4.11. Особливі випадки технічного нівелювання

Розглянемо особливі випадки технічного нівелювання:

1. Передавання висот з одного стрімкого схилу на другий (через яри)

При перетині трасою глибоких ярів, ширина яких понад 100 м,

нівелювання ведуть в такій послідовності. При підході до яру, наприклад, до

IІК25 (див. рис. ІП.4.15), на якому вже стояла передня рейка, одразу передають

висоту на другий бік яру. Другу рейку розміщують, наприклад, на плюсову

гочку ПК25 + 81, пропускаючи поки що плюсові точки +14, +30, +54, +63.

Нівелір встановлюють на станції І. Нехтуючи нерівністю плеч. Точки ПК25 та

181 будуть зв'язувальними. Відлічують чорні та червоні шкали рейок, що

стоять в цих точках. Потім задній реєчник встановлює рейку в точки +14, +30.

Ці точки нівелюють як проміжні, а їхні висоти визначають за висотою ПК25,

попередньо обчисливши горизонт приладу (ГП) на станції І. Після цього нівелір

переносять на станцію II. Рейка в точці +30 залишилася на місці і, оскільки

висоту її знайдено з нівелювання на станції І, то за нею визначають горизонт

приладу на станції II. На станції II відлічують тільки чорні шкали рейок, які

встановлено в точках +30, +54, +63. Отже, ці точки нівелюють як проміжні Як

начимо, станція II - особлива. На цій станції не було зв'язувальних точок

Відлічували тільки чорні шкали рейок.

Потім переходять на станцію III. На цій станції можна виконувані

івичайне нівелювання. Тоді точки +81 та ПК26 будуть зв'язувальними.

Дуже стрімкі невеликі ділянки ярів нівелюють за допомогою ватерпаса.

2. Передавання висот через річки завширшки до 300 м.

У такому разі на віддалі 10-20 м від точки А та В (рис. ІІІ.4.16) вибирают ь

місця // і h, де встановлюють прилад гак, щоб приблизно /у/1 = І2, В, а І,, В = І2, А. І Іа

станції її відлічують обидві шкали рейок, встановлених у точках А і Я, візуючи

споча тку на точку А, а потім, змінивши фокусування труби, на точку В.

Г297

Розділ ill

Рис. III. 4.15.

Бажано відлічувати рейку не тільки середнім горизонтальним штрихом

пки ниток, а й верхнім та нижнім. Потім, не змінюючи фокусування труби, на

•овні переправляють нівелір на другий бік водойми (річки) і встановлюють

ібго в точці І2. Спочатку відлічують чорну і червону шкали рейки в точці А, а

ютім, змінивши фокусування, відлічують чорну і червону шкали рейки,

гоставленої в точці В.

З трьох відліків, взятих на першій станції (точка І,) за зад пою рейкою, що

стояла в точці А, знаходять середній відлік а. Так само визначають середній

пдлік в з трьох відліків рейки, що стояла в точці В. В результаті обчислюють

іеревшцення h на першій станції (в точці її) h' = а - в. Аналогічно знаходять

перевищення на другій станції (в точці І2) h" - а' - в'.

Розходження цих значень не повинно перевищувати 10 мм на кожні 100 м

ігирини річки.

За кінцеве значення перевищення приймають середнє арифметичне з двох

начень, тобг то h, = h '+h".

Щоб отримати найкращі результати, потрібно передавати висоти тоді,

: оли мінімально діє вертикальна рефракція. Це буває в періоди доби, коли

Рис. III. 4.16. Передавання водойми завширшки до 300 м

Вертикальне знімання

температура води і повітря відрізняються найменше. Слід пам'ятати, що закони

дії вертикальної рефракції над водною поверхнею інші, ніж над сушею. Прилад

потрібно ретельно перевірити (особливо головну умову).

На широких річках (300 м і більше) передавання висот слід виконувати

одночасним двостороннім тригонометричним нівелюванням, що дає можли-

вість враховувати дію вертикальної рефракції і досягти точності нівелювання,

не нижчої, ніж нівелювання IV класу.

Взимку нівелювання через широкі річки можна виконувати по льоду. Для

встановлення рейок у льоді вирубують ями, у які вморожують кілки.

3. Нівелювання через заболочені ділянки.

Якщо траса перетинає заболочені ділянки, то найкраще нівелювати

нівелірами з компенсаторами. Рекомендують виконувати нівелювання взимку.

Інколи під ніжки штатива та в місцях встановлення рейок забивають товст і іа

довгі кілки.

111.4.12. Точність технічного нівелювання

Основні похибки технічного нівелювання такі:

1) похибки встановлення візирної осі нівеліра в горизонтальне