Сервис онлайн-записи на собственном Telegram-боте

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое расписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
Для новых пользователей первый месяц бесплатно.

Чат-бот для мастеров и специалистов, который упрощает ведение записей:

— Сам записывает клиентов и напоминает им о визите;
— Персонализирует скидки, чаевые, кэшбэк и предоплаты;
— Увеличивает доходимость и помогает больше зарабатывать;

Начать пользоваться сервисом

Как продвинуть сайт на первые места?

Вы создали или только планируете создать свой сайт, но не знаете, как продвигать? Продвижение сайта – это не просто процесс, а целый комплекс мероприятий, направленных на увеличение его посещаемости и повышение его позиций в поисковых системах.

Ускорение продвижения

Если вам трудно попасть на первые места в поиске самостоятельно, попробуйте технологию Буст, она ускоряет продвижение в десятки раз, а первые результаты появляются уже в течение первых 7 дней. Если ни один запрос у вас не продвинется в Топ10 за месяц, то в SeoHammer за бустер вернут деньги.

Начать продвижение сайта

Старовинна п’єса. Альберт Мальвуазен, настоятель, або пресептор обителі Темплстоу

Альберт Мальвуазен, настоятель, або пресептор обителі Темплстоу. був рідним братом

уже відомого нам Філіпа Мальвуазена. І приятелював із Бріаном де Буагільбером.

Серед розпусних та аморальних людей, яких було чимало в ордені Храму, Альберт із

Темплстоу справедливо посідав одне з чільних місць, але, на відміну від сміливого

Буагільбера, він умів приховувати свої вади і честолюбні задуми за лицемірним

благочестям і палким фанатизмом. Якби великий магістр не приїхав так несподівано, він

не знайшов би в Темплстоу жодних порушень. Але навіть і тепер, коли його захопили

зненацька, Альберт Мальвуазен улесливо і вдавано болісно вислуховував докори свого

вимогливого начальника і старанно почав відновлювати аскетичне благочестя в своїй

обителі.

Проте прихильна думка великого магістра різко змінилася, коли він дізнався, що

Альберт Мальвуазен прийняв у стіни своєї обителі полонену єврейку, яка, ймовірно, була

у любовному зв’язку з одним із братів ордену. І коли Альберт з’явився до великого

магістра, той зустрів його надзвичайно суворо.

— У тутешній обителі ордену лицарів святого Храму, — строго сказав Бомануар, —

перебуває жінка юдейського племені, привезена сюди одним із наших братів во Христі

й зоставлена тут із вашого дозволу, сер пресептор.

Альберт Мальвуазен був украй збентежений. Злощасну Ребекку замкнули в одному

з найвіддаленіших, найпотаємніших закутків будівлі. Були вжиті всілякі запобіжні заходи,

щоб її присутність залишилася таємною. У погляді великого магістра пресептор прочитав

загибель і собі, й Буагільберу в разі, якщо він не зуміє зупинити бурю, що насувається.

— Ще раз запитую тебе, як могло статися, що ти дозволив поганити священні стіни цієї

обителі, допустивши, щоб один із братів привіз сюди коханку, та ще й чаклунку?

Усі художні твори зі світової літератури (хрестоматія). 7 клас 344

— Чаклунку? — перепитав Альберт Мальвуазен.— О сили небесні! Завдяки вашій

мудрості, преподобний отче, полуда спала з очей моїх. Я ніяк не міг збагнути, чому такий

доблесний лицар як Бріан де Буагільбер міг так захопитися красою цієї жінки. Я прийняв

її в обитель, поставивши за мету перешкодити їхньому подальшому зближенню, бо

в іншому разі наш хоробрий і поважний брат во Христі наразився б на небезпеку вчинити

великий гріх.

— Було б дуже шкода, — докинув Конрад Монт-Фітчет, — якби орден втратив одного

з найкращих воїнів саме тоді, коли наша свята громада особливо потребує допомоги своїх

синів. Бріан де Буагільбер власноруч знищив до трьохсот сарацинів.

— Кров цих окаянних псів, — сказав великий магістр, — буде бажаним і приємним

даром святим і янголам. З милостивою допомогою святих ми постараємося розсіяти чари,

в тенетах яких заплутався наш брат. Він розірве пута цієї нової Даліли, як древній Самсон

розірвав мотузки, якими зв’язали його філістимляни, і знову вбиватиме полчища невірних.

Що ж до мерзотної чаклунки, яка зачарувала лицаря святого Храму, то її, поза сумнівом,

потрібно стратити.

— Але англійські закони… — почав був пресептор, утішений тим, що так вдало

відвернув гнів великого магістра від себе і Буагільбера, але все таки побоюючись, щоб

Бомануар не зайшов задалеко.

— Англійські закони, — перервав його великий магістр, — дозволяють і наказують

кожному судді чинити суд і розправу в межах своєї юрисдикції. І ниций барон має право

арештувати, допитати й судити чаклунку, якщо знайде таку у своїх володіннях. То невже

ви відмовляєте в цьому праві великому магістрові? Чаклунка буде стерта з лиця землі,

і таким чином покаране неподобство. Підготуйте головну залу для суду над чаклункою.

Альберт Мальвуазен вклонився і вийшов, але перш ніж звеліти приготувати залу для

суду, він вирушив шукати Бріана де Буагільбера, щоб повідомити йому про імовірний

вислід справи.

Він застав Бріана у стані, близькому до сказу через відсіч, яку йому щойно знову дала

вродлива єврейка.

— Яка безрозсудність! — вигукнув він.— Яка невдячність відкидати людину, що серед

потоків крові і полум’я ризикувала власним життям заради її порятунку! Присягаюся

Богом, Мальвуазене, поки я шукав її, навколо мене валилася та тріщала палаюча стеля,

горіли сходи. Я правив за мішень для сотень стріл, а зараз ця примхлива дівчина мені ж

дорікає, чому я не дав їй там загинути.

— А мені здається, що ви обоє одержимі дияволом, — сказав пресептор.— Скільки

разів я вам радив дотримуватися обережності, пам’ятати про самовладання! Я починаю

Усі художні твори зі світової літератури (хрестоматія). 7 клас 345

думати, що старий Лука Бомануар має рацію в своєму припущенні, що ця юдейка вас

зачарувала.

— Лука Бомануар! — вигукнув Буагільбер із докором.— То ти так дотримуєшся

обережності, Мальвуазене! Як же ти міг допустити, щоб цей навіжений дізнався про

присутність Ребекки в пресепторії?

— А що ж мені було діяти? — знизав плечима пресептор.— Я не нехтував жодною

дрібницею, щоб зберегти справу в таємниці, але хтось пронюхав і доніс. Але я, як умів,

постарався вигородити тебе. Ти не постраждаєш. Аби ти відрікся від Ребекки.

— Е ні, клянуся Богом, такого не станеться! — відтяв Буагільбер.

— А я клянуся Богом, що так має бути і так буде! — сказав Мальвуазен.— Ні ти, ні

хтось інший не зможуть її врятувати. Лука Бомануар заздалегідь вирішив, що страта

юдейки послужить очисною жертвою за всі любовні гріхи лицарів Храму.

— Знаєш, що я вигадав? — мовив Буагільбер.— Адже ти мені друг, Альберте,

допоможи мені. Влаштуй так, щоб вона змогла втекти. А я відвезу її куди-небудь

в безпечне і потаємне місце.

— Не можу, якби й хотів, — відповів пресептор.— Весь будинок повний прислужників

великого магістра та його прибічників. До того ж, відверто кажучи, я не хотів би

вплутуватися в цю справу, навіть маючи впевненість, що вийду сухим із води. Подумай,

Буагільбере: твоє теперішнє становище, твоє майбутнє — все залежить від того місця, яке

ти посідаєш в ордені. Якщо ти опиратимешся і не відмовишся від своєї пристрасті до цієї

Ребекки, пам’ятай, що ти цим даєш право Бомануару виключити тебе з ордену. Бомануар,

звісно, не знехтує такою нагодою.

— Мальвуазене, — зітхнув Буагільбер, — який же ти холоднокровний…

— … товариш, — підказав пресептор, поспішно перериваючи його фразу: побоювався,

щоб Буагільбер не бовкнув чогось гіршого.— Так, я холоднокровний товариш, а тому

й можу дати тобі мудру пораду. Ще раз повторюю, що врятувати Ребекку неможливо. Йди

краще, покайся великому магістру: припади до його ніг і скажи йому…

— Лише не до його ніг!

— Та годі, — спокійно вів далі Мальвуазен, — тоді оголоси йому, що ти палко кохаєш

цю полонену юдейку. Та зізнавшись у порушенні обітниць, не чекай уже прощення від

братії — тобі доведеться проміняти могутність і високе становище на долю найманця,

який бере участь в дрібних сутичках.

— Правду мовиш, Мальвуазене, — сказав Бріан де Буагільбер, хвилину

поміркувавши.— Я не дам старому нелюдові такої сильної зброї проти себе. Ребекка не

Усі художні твори зі світової літератури (хрестоматія). 7 клас 346

заслуговує на те, щоб задля неї я жертвував своєю честю і майбутнім. Я зречуся її. Так, я її

залишу на волю долі.

— Не став жодних умов, якщо ти вже ухвалив таке розумне рішення, — мовив

Мальвуазен.— Нехай гинуть сотні таких тендітних істот, як ця юдейка, аби ми сміливо

рухалися вперед на шляху до слави та почестей. Ну, а зараз я піду розпорядитися, щоб

приготували залу до майбутнього судилища.

— Як! — вигукнув Буагільбер.— Так швидко!

— О так, — відповів пресептор, — суд завжди здійснюється дуже швидко, якщо суддя

заздалегідь ухвалив вирок.

Зоставшись на самоті, Буагільбер прошепотів:

— Дорого ти обійдешся мені, Ребекко! Але чому я не в силі покинути тебе, як радить

цей бездушний лицемір? Я зроблю ще одне зусилля заради твого порятунку. Але

стережися! Якщо ти знову відвернешся від мене, моя помста буде такою ж великою, як

і моя любов. Буагільбер не може жертвувати своїм життям і честю, якщо йому платять за

це лише докорами та презирством.

Важкий дзвін на башті замку пробив полудень, коли Ребекка почула кроки на

потаємних сходах, що вели до місця її ув’язнення. Судячи з тупоту, було зрозуміло, що

піднімаються декілька людей, І ця обставина втішила її, оскільки вона найбільше боялася

відвідин лютого і пристрасного Буагільбера. Двері відчинилися, і Конрад та пресептор

Мальвуазен увійшли до кімнати у супроводі варти в чорному вбранні та з алебардами.

— Дочко проклятого племені, — звелів пресептор, — встань і йди за нами!

— Куди і навіщо? — запитала Ребекка.

— Дівчино, — відповів Конрад, — твоя справа не запитувати, а коритися! Проте знай,

що тебе ведуть на суд, і ти з’явишся перед лицем великого магістра нашого святого

ордену, і там ти складеш звіт за свої злочини.

— Хвала Богові Авраамову, — сказала Ребекка, благоговійно склавши руки.— Один

титул судді, хоч би ворожого моєму племені, дає мені надію на заступництво. Я піду за

вами з великою охотою.

Повільним і урочистим кроком спустилися вони сходами, перетнули довгу галерею

і через подвійні двері увійшли до широкої зали, де мав відбутися суд.

До нижньої частини просторої зали набилися зброєносці та йомени, і Ребецці довелося

пробиратися крізь натовп із допомогою пресептора і Монт-Фітчета, а також чотирьох

вартових. Ідучи до призначеного місця зі схиленою головою і схрещеними на грудях

руками, Ребекка навіть не помітила, як хтось із натовпу всунув в її у руку клаптик

пергаменту. Вона майже несвідомо взяла його і далі тримала, жодного разу не

Усі художні твори зі світової літератури (хрестоматія). 7 клас 347

поглянувши на нього. Проте усвідомлення того, що в цих страшних зборах у неї є якийсь

доброзичливець, додала їй сміливості, щоб озирнутися.