Засоби зв'язку

Телефонна зв'язок. Телефон як апарат прийому і передачі голосових повідомлень у відсутності б жодного корисного значення, але був ланкою в каналі телефонної мережі. Телефонна мережу — це найбільш поширений тип оперативного зв'язку. Абонентами мережі можуть бути як фізичні особи, і юридичні: офіси, підприємства міста і організації.

Принцип дії телефонної мережі грунтується на передачі звукового сигналу по електричним дротах. Сьогодні сама телефонна мережу — це сукупність вузлів комунікацій, роль яких виконують автоматичні телефонні станції (АТС), і що з'єднують їх каналів зв'язку. АТС з'єднуються друг з одним по так званим з'єднувальним лініях. Сучасна АТС — це програмно керована комутаційна система, що з цифровими сигналами. Це означає, що з введення в АТС аналоговий сигнал, який із абонентської лінії, перетворюється на цифровий вид. У цьому формі він поширюється далі за телефонної мережі, перетворюючись знову у аналогову форму потрапляючи до абонента.

Важливою характеристикою сучасної АТС вважається коефіцієнт концентрації абонентів — ставлення числа абонентів АТС до її зовнішніх каналів²⁴. Річ у тім, що з зверненні до АТС внутрішнього абонента йому виділяється певний зовнішній канал, бо зовнішніх каналів у АТС значно менше кількості підключених до неї абонентів.

Телефонна мережу має ієрархічну структуру. На нижньому рівні розташованіоконечние АТС, яких підключаються абонентські термінали. Така АТС має номер, зазвичай співпадаючий з першими цифрами номери абонента. Якщо АТС комутирує понад 10 000 абонентів, вона ділиться сталася на кілька підстанції, мають свій унікальний номер. Сукупність АТС, обслуговуючих певний географічний регіон, має власний унікальний номер у країні. Зв'язок між зонами здійснюється з допомогою АТС вищого рівня — міжміських. Щоб її у вийти, потрібно спочатку набрати єдиний її номер всім географічних регіонів, а лише потім набрати номер тієї зони, куди собі хочете зателефонувати. Отже, структура міжміського АТС аналогічна структурі АТС нижнього рівня. За таким самим принципу міжміські АТС підключаються до АТС верхнього рівня — міжнародному.

Отже, повний, всесвітньо унікальний номер абонента складається з коду країни, коду регіону у країні, номери АТС всередині регіону, номери абонентського термінала всередині автоматичних телефонних станцій.

Телефонні апарати дуже різні як у своєму конструктивного виконання, і за своїми сервісним можливостям. Цікаві телефонніаппарати-коммутатори секретаря. Секретар приймає на цей телефон дзвінки зовнішніх абонентів і обробляє їх відповідно до вказівками керівника. Найважливіші функції цієї телефонноїаппарата-коммутатора: багатоканальність; можливість переадресації в інший номер; організація телефонних конференцій; постановка абонента на утримання; наявність електронного довідника.

У офісах доцільно використовувативнутриучрежденческие телефонні системимикро-офисной імини-офисной АТС, оскільки необхідна стала оперативна зв'язок співробітників, а забезпечення кожного працівника стільниковим чи міськимтелефоном справа дороге²⁵.

Основними достоїнствами сучасних офісних АТС є їхньою автоматична роботу і практично безплатне користування внутрішнього телефонного зв'язком. При виборі офісної АТС слід, по-перше, краще визначитися з необхідної ємністю телефонної мережі, тобто із числом зовнішніх міських й міністерство внутрішніх ліній. По-друге, вибирати офісні АТС потрібно з перспективи, тобто оцінити перспективи розвитку фірми і з погляду зростання абонентів, і з урахуванням збільшення майбутньому функціональних можливостей. По-третє, обов'язково слід звернути увагу до наявність сертифіката на підключення АТС до вітчизняних телефонним лініях. Це, до речі, важливо і за виборі телефонного апарату. Телефонна зв'язок — це автоматична, ачеловеко-машинная система. Зв'язок здійснюється автоматично з допомогою пристроїв АТС, але роботою цих пристроїв управляє людина (користувач), набирающий відповідний номер.

> Телеграфная зв'язок. Телеграфная зв'язок варта автоматизованого прийому-передачі по електричним проводовим різноманітних каналах зв'язку коротких текстових задокументованих повідомлень. Телеграф одна із найстаріших видів зв'язку²⁶.

> Телетайпи з'явилися пізніше телеграфів, наприкінці ХІХ в.Телетайп — цебуквопечатающий телеграфний апарат. Сьогодні у офісах та підприємствах, використовують телеграфну зв'язок, застосовуються виключно телетайпи. Введення інформацією телетайп може здійснюватися вручну з клавіатури чи автоматизовано зперфоленти.

Як каналу зв'язку длятелетайпнойприемопередающей апаратури може бути як телеграфний, і телефонний канали (щодо останнього застосовується модем).Передачу документованої текстовій інформації з телефонних каналах часто називаютьдейтефонной зв'язком. Вона використовує передачі інформації телефонні канали зв'язку, а роліприемопередающей апаратури придатна як звичайнателетайпная апаратура що з модемом, і спеціальна апаратура. Отже, телеграфний зв'язок має чи два різновиди: власне телеграфну зв'язок ітелетайпнуюдейтефонную зв'язок. Слід, проте, помітити, що це види телеграфної зв'язку неухильно витісняються факсимільного зв'язком.

> Факсимильная зв'язок. Факсимильная зв'язок — це процес дистанційної передачі нерухомих зображень тексту з паперових аркушів відправника на паперові листи одержувача²⁷. Складається звичайне електронного листа від, оформлене належним чином, і посилається на адресу комп'ютерного вузла, що займаєтьсяфаксимильними операціями. Текст цього листа як факсу буде доставлений на факсимільний апарат адресата. Усі сучасні факсимільні апарати об'єднують простота використання, принципи відправки і прийому повідомлень.

Цифрові відеокамери. Цифрова відеокамера варта записи кольорового (чорно-білого) зображення звуку на стандартні відеокасети чи компакт-диски. Цифрова відеокамера містить такі основні вузли і блоки: об'єктив з двигунами фокусування, трансфокации іирисовой діафрагми; блок розпізнавання зображення; блок цифровий обробки зображення; тракт обробки відеосигналу; мікрофон і тракт обробки звукового сигналу; блок управління; електронний видошукач; блок харчування; дисковод; лінійний вихід і високоточнийоптико-електронно-механический блок.

Зображення фокусується об'єктивом на матриці прилад із зарядним зв'язком (ПЗЗ) та блоці розпізнавання перетворюється на електричний сигнал, який проходить блок цифровий обробки зображення, де трансформується на сигнал яскравості і двоє стандартнихцветоразностних сигналу. У цьому сигнал, що надходить з блоком розпізнавання, проходить схему взаємопов'язаної подвійний вибірки і перетвориться схемоюаналогово-цифровой перетворювач (> АЦП) у цифровій код. Процесор цифровий обробки зображення здійснює необхідні операції з цифровим сигналом і із мікросхемоюцифроаналогового перетворювача (> ЦАП) формує стандартний сигнал яскравості і двоєцветоразностних сигналу. Процесор автоматичної фокусування стежить якості зображення передає команди процесору управління об'єктивом. Цифровим стабілізатор зображення усуває тремтіння, виникає під час зйомок без штатива²⁸. Блок управління контролює стан клавіш і залежно вибраного режиму виробляє управляючі сигнали інших блоків відеокамери. Окремою завданням блоку управління формування сигналів для процесора управління двигунами завантаження. Електронний видошукач (монітор) дозволяє здійснювати візуальний контрользаписиваемой інформації, перегляд відзнятого матеріалу, і навіть відображає режим роботи відеокамери. Сучасні відеокамери оснащені кольоровим електронним видошукачем, які отримують з тракту обробки відеосигналу сигнал яскравості з що були додані щодо ньогосинхроимпульсами і сигналом кольоровості. Каскади видошукача перетворять ці сигнали б кольорове зображення, виведене на екран матриціЖКИ (> жидкокристаллическое зображення).

Цифрові фотокамери. Цифрові фотокамери проти звичайними фотоапаратами мають також низку принципово нових можливостей: непотрібен ніякої фотоплівки, отже, і проявлення, є кольорової принтер, то результат можна було одержати миттєво; невдалі кадри видаляються просто у процесі зйомки, що знижує накладні витрати; фотографії можна переглянути на екрані свого телевізора чи комп'ютера, частина їх годі й роздруковувати, а й просто зберігати у пам'яті комп'ютера; багато камери дозволяють сильно наближати віддалені об'єкти, записувати звукові коментарі і навіть відео (щоправда, із невисоким якістю й протягом короткого часу), можлива й панорамна зйомка; перегляд відзнятого матеріалу просто у «похідних умовах» на вмонтованому кольоровому ЖК дисплеї. Перспективи комп'ютерної реставрації чи трансформації просто невичерпні. Звісно, це можна зробити проробити і зі звичайним фото, але нинішнього випадку необхідно перевести їх у цифрову форму, пропустивши через сканер. Можливості ж спецефектів графічних комп'ютерних програм практично невичерпні²⁹.

Системи відеоконференцій. Нині є кілька видів продуктів, які забезпечують адекватну підтримку проведення відеоконференцій залежно від виду бізнес-завдань компанії та орієнтованих той чи інший групу користувачів. З погляду оснащення устаткуванням рішення з організації відеоконференцій діляться на два типу: настільні – устаткування встановлюється робочому столі співробітника, і індивідуальні – організовувані в окремої, спеціально обладнаної кімнаті.

Індивідуальні системи зазвичай дорожчі, більш вимогливі до пропускну здатність комунікаційних каналів, та заодно забезпечують найкраще технічне якість зображення проведення конференції.

> Настольние системи менш дорогі, вони використовують інфраструктуру локальної мережі передачі компанії. Проте зважаючи на те, що трафік відео на локальній мережі компанії відрізняється за обсягом та санітарним вимогам забезпечувати необхідної смуги пропускання, для ефективної підтримки функціонування настільних систем необхідно, щоб устаткування локальної мережі компанії підтримувало інтегровані сервіси підтримки передачі мультимедійного трафіку.

Типова система відеозв'язку складається з мультимедійного комп'ютера, оснащеного відеокамерою, мікрофоном, пристроями оцифровки зображення звуку³⁰. Канал зв'язку має бути досить широкосмуговим, які забезпечують високу швидкість передачі без переривання істотних затримок сигналу. З іншого боку, необхідно програмне забезпечення.

Нині існує як мінімум чотири варіанта мережного рішення реалізації систем відеоконференцій: локальна обчислювальна мережу, глобальна мережу Інтернет, звичайна телефонна мережа і цифрова мережу з інтегрованими послугами. Більшість систем працюють із кольоровим зображенням і мають екранний буфер («біла дошка»), у якому можна малювати, писати нотатки, вставляти зображення використовувати інші кошти немовного спілкування. Деякі системи забезпечують спільного використання додатків, що дозволяє учасникам разом працювати над документом з допомогою текстового чи графічного редактора. Поки системи відеоконференцій дуже дорогі, і це вже предмети розкоші, ніж інструменти ефективної творчої, технічною відсталістю та управлінської діяльності. Та й обслуга недостатньо підготовлений до роботи з системами відеоконференцій.