Тема 1.2. Формування цілей навчально-виробничої діяльності учнів

Чіткому визначанню цілей навчання сприяє їх класифікація (таксономія). Американські педагоги та психологи створювали таку класифікацію впродовж двадцяти років, починаю кінця 50-х рр. минулого століття. Система класифікації цілей навчання вимагала розробляння цілей у трьох галузях (доменах): пізнавальній, емоційній та психомоторній.

Першою було розроблено систему класифікації у пізнавальній сфері - Вlооm (1956 р.). Наступним кроком було створення системи класифікації в емоційній сфері — Кгаthwoll (1964 р.) і, нарешті, Simpson (1966 р.), Kibler (1970 р.), Наггоw (1972 р.) розробили систему класифікації цілей навчання в психомоторній області. Роботу було завершено на початку 80-х рр.

Таксономія цілей навчання являє собою опис і навчання у термінах професійної діяльності (поведінки).

Ця загальноприйнята міжнародною освітянською спільнотою система цілей навчання є основою вибору цілей оцінювання, а отже і методів педагогічної діагностики.

Пізнавальна сфера містить цілі, що описують знань: інтелектуальні здібності учнів чи студентів.

Класифікація пізнавальної сфери містить шість класів цілей, що розміщені відповідно до складності: знання, розуміння, застосування, аналізування, синтезування, оцінювання знань.

Знання (найпростіший клас) — це здатність запам’ятовуватифакти, принципи, процеси в різних предметних галузях.

Розуміння — здатність учнів розуміти матеріал, який вивчають.

Застосування - здатність використовувати матеріал у нових ситуаціях.

Аналізування - здатність структурувати навчальний матеріал таким чином, що стає зрозумілою загальна організаційна структура.

Синтезування — здатність поєднати окремі частини для отримання цілого, що набуває нової якості.

Оцінювання — здатність судити про цінність даного навчального матеріалу в рамках поставленої мети.

Наведено порівняння різних таксономічних систем — В.Беспалька, М. Скаткіна, Г. Клауса когнітивної сфери (Таблиця 1).

Таблиця 1. Рівні класифікації когнітивної сфери

Індивідуальність — вищий рівень сформованості особистості, що визначається індивідуальною лінією поведінки.

Емоційна сфера має цілі, що стосуються емоцій, почуттів, цінностей, позицій та пов'язані зі змінами, які відбуваються в них.

Ця сфера поділяється на п'ять основних класів:

Сприймання - здатність учня бути уважним.

Реагування - ступінь активності учня.

Переконаність - готовність відстоювати власну точку зору, вміння вибирати цінності та ідеї.

Селективність - здатність виділяти головне.

Психомоторна сфера пов'язана із рухами, маніпуляціями з матеріалом або об'єктом, а також з координацією.

Ця галузь є найбільш складною для класифікації, оскільки, за винятком найпростіших рефлексів, всі інші дії включають пізнавальні та емоційні компоненти. Безумовно, класифікація психомоторної області є особливо корисною для викладачів професійних шкіл (медичної зокрема), де формування професійних вмінь та практичних навичок є необхідною умовою для успішної роботи у сфері професійної діяльності. Психомоторна сфера поділяється на п'ять класів відповідно до рівня розвитку психомоторних здібностей.

Перший клас: повторення дії внаслідок спостерігання та наслідування — імітація.

Другий клас: дія за інструкцією, що зафіксована в усвідомленому вмінні — маніпуляція.

Третій клас: повноцінне, впевнене (без інструкцій) виконання дії, контрольованої с в і д о м і с т ю.

Четвертий клас: вміння узгоджено виконувати сукупність дій із усвідомленим контролем.

П'ятий клас: вміння виконувати сукупність дій автоматично з повним засвоєнням знань.

Наведену класифікацію цілей успішно використовують в усіх розвинених країнах, що дає змогу застосувати сучасні методи вимірювання успішності навчання, які дидактично узгоджені для навчання та контролювання знань.

Розглянемо більш детально основні вербальні моделі, які використовують для описування і формулювання цілей освіти та навчання.

Пізнавальний (когнітивний) домен має шість таксономічних рівнів. У разі створювання галузевих стандартів, навчальних програм, чітко класифікують загальні (кінцеві) та специфічні (конкретні, проміжні або предметні) цілі навчання. Це, в свою чергу, передбачає, що рівень сформованості загальних (кінцевих) цілей має починатися з 2.00 - розуміння вивченого матеріалу, у той час, як рівень 1.00 — запам'ятовування вивченого матеріалу - є базисним під час формулювання предметних цілей.

Використовуючи відповідні вербальні принципи та моделі під час формулювання кінцевих і предметних цілей навчання до уваги потрібно брати ключові слова, що представлені у таблиці 4, де наведені пари: дієслово і пряме доповнення - дія і предмет дії, які відповідають прийнятій таксономії цілей навчання.

Опис кінцевих цілей навчання в термінах діяльності ґрунтується на чіткому визначанні рівня сформованості та на дотримуванні вимоги узгодженості між предметом діяльності і дієсловом, яким визначають саму дію. Отже, у разі формулювання цілей навчання необхідно, по-перше, чітко класифікувати таксономічний рівень, по-друге, визначити предмет дії, по-третє, вибрати відповідні дієслова і пряме доповнення.