Висновки по змістовому модулю 1 дивись роздатковий матеріал

Основним базовим елементом системи незалежного фінансового контролю є сертифіковані аудитори.

Аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України.

Сертифікація аудиторів (визначення кваліфікаційної придатності на заняття аудиторською діяльністю) здійснюється Аудиторською Палатою України.

Правом на отримання сертифіката користуються фізичні особи, які мають вищу економічну або юридичну освіту, документ про здобуття якої визнається в Україні, необхідні знання з питань аудиту, фінансів, економіки та господарського права, досвід роботи не менше трьох років підряд на посадах ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста, економіста, асистента (помічника) аудитора.

Кваліфікаційний сертифікат - це офіційний документ, що засвідчує право особи на ведення аудиторської діяльності на території України для підприємств і господарських товариств (серія А), банків чи підприємств (серія Б), господарських товариств і банків (серія АБ).

АПУ та її регіональні відділення видають документи серії А, Б, АБ (регіональні відділення тільки серії А) в індивідуальному порядку. Клопотання про надання сертифіката подаються до АПУ та її регіональних відділень особисто з пред’явленням паспорта. До заяви додаються офіційно засвідчена копія диплома про вищу освіту, витяг із трудової книжки, квитанція про сплату коштів за сертифікацію.

Клопотання з доданими до нього документами реєструється сек­ретаріатом АПУ в спеціальному журналі, а зацікавленій особі видаєть­ся письмова розписка. Розгляд клопотання та перевірка поданих документів здійснюється секретаріатом АПУ або її регіональними відділеннями протягом десяти днів. За їхніми наслідками завідувач секретаріатом складає письмовий висновок про допуск до іспиту особи або про відхилення її клопотання.

Для проведення іспиту створюються дві екзаменаційні комісії. До складу кожної входить десять членів АПУ, з яких п'ять делегує Спілка аудиторів України, а п'ять — міністерства та відомства Украї­ни. Персональний склад екзаменаційних комісій затверджується рішенням АПУ.

Іспит проводиться за традиційною формою: зацікавлена особа повинна дати відповіді на питання у білеті. У затверджених рішен­ням АПУ білетах охоплено широке коло проблем, що дають змогу з'ясувати рівень знань з бухгалтерського фінансового обліку, аудиту, податкового та правового законодавства.

Термін чинності сертифіката не може перевищувати п'яти років. Продовження терміну чинності сертифіката здійснюють через п'ять років за підсумками контрольного тестування з фаху в порядку, встановленому Аудиторською Палатою України.

За проведення сертифікації справляється плата в розмірі, встановленому АПУ, виходячи з кошторису витрат на утримання Аудиторської Палати України.

З метою постійного обов'язкового вдосконалення професійних знань аудиторів рішенням АПУ від 23 квітня 2002 р. (протокол № 109) затверджене «Положення про постійне обов'язкове вдосконалення професійних знань аудиторів України». Тільки за умови щорічного вдосконалення професійних знань аудитори можуть розраховувати на пересертифікацію.

Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю як фізична особа-підприємець або у складі аудиторської фірми.

Приватний аудитор - це аудитор, який набуває право займатися аудиторською діяльністю як фізична особа-підприємець лише після його введення до Реєстру аудиторських фірм і аудиторів.

Аудиторська фірма - юридична особа, створена відповідно до законодавства, яка проводить винятково аудиторську діяльність.

Право на ведення аудиторської діяльності мають аудиторські фірми, зазначені в Реєстрі аудиторських фірм та аудиторів.

Загальний розмір частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному капіталі не може перевищувати 30%.

Керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор.

З метою захисту своїх інтересів аудитори України об'єднані в професійну громадську організацію. Спілка аудиторів України (САУ) - це громадське об'єднання, що консолідує на добровільних засадах аудиторів. У своїй діяльності САУ, керується Статутом, ухваленим Всеукраїнським з'їздом аудиторів України 14.02.1992 р.

Мета діяльності САУ - об'єднати зусилля аудиторів для захисту їхніх законних прав, інтересів і сприяти розвитку аудиторської діяльності в Україні.

Аудиторська палата України - це незалежний самостійний орган, метою якого є сприяння розвитку, вдосконаленню та уніфікації аудиторської справи в країні. АПУ є юридичною особою, має свою печатку, емблему та іншу атрибутику, рахунки в банку, діяльність АПУ регламентує статут, ухвалений на засіданні АПУ 28.10.1993 р.

Головними завданнями АПУ є:

сприяння розвитку аудиту в державі;

вирішення принципових питань аудиторської діяльності в Україні на єдиній методологічній основі;

сертифікація аудиторів.

Аудиторська палата України:

здійснює сертифікацію осіб, які мають намір займатися аудиторською діяльністю;

затверджує стандарти аудиту;

затверджує програми підготовки аудиторів та за погодженням з Національним банком України програми підготовки аудиторів, які здійснюватимуть аудит банків;

веде Реєстр;

здійснює контроль за дотриманням аудиторськими фірмами та аудиторами вимог законодавства, стандартів аудиту, норм професійної етики аудиторів;

здійснює заходи щодо забезпечення незалежності аудиторів при проведенні ними аудиторських перевірок та організації контролю за якістю аудиторських послуг;

регулює взаємовідносини між аудиторами (аудиторськими фірмами) в процесі ведення аудиторської діяльності та в разі необхідності застосовує до них стягнення;

здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом і Статутом АПУ.

Аудиторська Палата України формується на паритетних засадах шляхом делегування до її складу аудиторів і представників державних органів. Загальна кількість членів АПУ становить 20 осіб.

Від державних органів делегують по одному представнику Міністерство фінансів України, Міністерство юстиції України, Міністерство економіки України, державна податкова адміністрація України, Національний банк України, державний комітет статистики України, державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, Рахункова палата та Головне контрольно-ревізійне управління України.

До складу АПУ від аудиторів делегуються в кількості 10 осіб висококваліфіковані аудитори з безперервним стажем аудиторської діяльності не менше 5 років, представники фахових навчальних закладів та наукових організацій.

Рішення АПУ приймаються на її засіданнях простою більшістю голосів за наявності більш як половини її членів за винятком випадків, передбачених цим Законом та Статутом.

Джерелами фінансування діяльності АПУ можуть бути:

плата за проведення сертифікації фізичних осіб на право ведення
аудиторської діяльності;

плата за введення до Реєстру;

добровільні внески, що надходять від професійних організацій-аудиторів України;

інші джерела, не заборонені законодавством.

Голова АПУ обирається з числа її членів на термін здійснення своїх повноважень. Голова АПУ може бути достроково звільнений з посади за рішенням АПУ та в інших випадках, передбачених законодавством України.

2. Нормативно-правова база регулювання аудиторської діяльності в Україні

Процес регулювання аудиторської діяльності в різних країнах має певні особливості. Зокрема нині можна визначити два підходи до створення нормативно-правової бази регулювання аудиторської діяльності:

державна законодавча ініціатива й державне регулювання;

законодавча ініціатива громадських професійних організацій та регулювання спільно з державою.

Перший підхід до регулювання аудиторської діяльності характерний для країн континентальної Європи і Росії. Сутність цього підходу полягає в тому, що держава сама розробляє і затверджує законодавчі акти та стандарти аудиту, проводить реєстрацію аудиторів і аудиторських фірм, а також контролює їх діяльність.

Прихильниками другого підходу є Велика Британія, США та деякі інші країни, тому він набув назву англо-американського підходу. Основною особливістю цього підходу є те, що процес регулювання аудиторської діяльності здійснюється з ініціативи громадських професійних організацій.

В Україні регулювання аудиторської діяльності здійснюється відповідно до англо-американського підходу. Так, з ініціативи САУ був підготовлений та ухвалений 22 квітня 1993 р. Верховною Радою України Закон «Про аудиторську діяльність». Після цього була створена АПУ, яка проводить організаційне і методологічне регулювання аудиторської діяльності в Україні.

Закон України «Про аудиторську діяльність» (в редакції Закону України від 14.09.2006 із змінами, внесеними згідно з Законом від 01.07.2010) визначає правові засади ведення аудиторської діяльності в Україні й спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів користувачів фінансової та іншої економічної інформації.

Положення Закону діють на території України і поширюються на всі суб'єкти господарювання незалежно від форм власності й видів діяльності. У випадках, якщо міжнародним договором, в якому бере участь Україна, встановлені інші правила, ніж ті, що містить Закон, керуються правилами міжнародного договору.

Законом України «Про аудиторську діяльність» також визначені права, обов'язки суб'єктів аудиторської діяльності та їх відповідальність за неякісне надання аудиторських послуг.

Нормативне регулювання аудиторської діяльності проводять відповідно до стандартів (нормативів).

Висновки аудиту мають бути достовірними, а це можливо тоді, коли вони складені згідно зі стандартами.

Стандарти аудиту - єдині вимоги до порядку здійснення, оформлення, оцінки достовірності інформації, до порядку підготовки результатів аудиту, а також регламентації надання окремих супутніх послуг.

Метою стандартів аудиту є встановлення загальних правил аудиторської діяльності до організації та методики його проведення. Кожен стандарт визначає певну частину або сторону аудиторської роботи, має бути коротким і лаконічним, але з достатньою повнотою описувати вимоги до регулювання об'єкта стандарту.

Стандарти визначають загальний підхід до проведення аудиту, масштаб аудиторської перевірки, види звітів аудиторів, питання методики, а також базові принципи проведення аудиторських перевірок, єдині вимоги до якості та надійності аудиту. Ними мають керуватися всі представники даної професії незалежно від умов, в яких здійснюють аудит. Застосування аудиторських стандартів забезпечує певний рівень гарантій достовірності результатів аудиторської перевірки.

Аудиторську діяльність у світовому масштабі регламентують Міжнародні стандарти аудиту (МСА). Вони можуть застосовуватися як національні або використовуватися на рівні з національними. Крім цього, МСА являє собою методичну базу для створення національних стандартів. У високорозвинених країнах (Канаді, Великій Британії, Ірландії, США тощо) застосовують самостійно розроблені та затверджені національні стандарти, які за своїм змістом дуже близькі до МСА.

Затвердження стандартів аудиту є винятковим правом Аудиторської палати України. Стандарти аудиту є обов'язковими для дотримання аудиторами, аудиторськими формами та суб'єктами господарювання.

Рішенням АПУ від 18.01.1998 р. у № 73 затверджено 32 Національних нормативи аудиту, що врегулювали вимоги до аудиту, його мету, принципи договірних відносин з замовниками, планування, інформаційне та методичне забезпечення перевірок, методику збирання і формулювання доказів, порядок складання аудиторських висновків та звітів, дотримання спеціальних умов проведення аудиту. Національні нормативи аудиту були розроблені на основі законодавства України з аудиторської діяльності й міжнародних стандартів, а також професійної термінології, прийнятої у світовій практиці.

АПУ рішенням від 18.04.2003 р. № 122 затвердила Стандарти аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів (Міжнародні стандарти аудиту) як Національні стандарти аудиту, тому їх мають обов'язково використовувати суб'єкти аудиторської діяльності у фінансовій звітності за рік.

Кодекс професійної етики аудиторів установлює основні принципи аудиту, правила надання аудиторських послуг, фундаментальні основи аудиторської етики. За порушення принципів професійної етики і методологічних принципів аудитор несе відповідальність. Так, аудитор несе майнову відповідальність перед клієнтом у розмірі, не більшому фактично нанесеного підприємству збитку внаслідок його дій. За неналежне виконання професійних обов'язків Аудиторською палатою України можуть бути застосовані стягнення у виді попередження, припинення дії чи анулювання сертифіката.