Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Класифікація інновацій




В економічній літературі, з питань інноваційної діяльності приведені різні підходи до класифікації інновацій. Так, автори П.Н. Завлин, А.К. Казанцев, Л.Е. Мінделі перш за все, виділяють технологічні інновації, які в свою чергу поділяються на продуктові та процесні інновації.

Продуктові інновації охоплюють впровадження нових чи удосконалених продуктів. Впровадження нових продуктів визначається як базисна продуктова інновація, якщо функціональні характеристики, конструктивні чи використовані матеріали і компоненти, істотно відрізняють його від раніше вироблених продуктів.

Поліпшуючі інновації застосовуються щодо існуючого продукту, якісні чи вартісні характеристики якого були помітно покращені за рахунок використання більш ефективних компонентів і матеріалів.

Автор В.Я. Кардаш розрізняє інновації за рівнем оригінальності та неординарності.Так, радикальніінновації дають життя принципово новим виробам і технологіям, які сприяють появі нових споживачів і ринків. Поєднання вже відо­мих елементів у нових комбінаціях також може сприяти наро­дженню новацій. Комбінаційні інновації можуть спрямовуватися на залучення нових груп споживачів або освоєння нових ринків. Збереження або посилення ринкових позицій підприємства дося­гається модифікаційними інноваціями, що передбачають поліп­шення або доповнення існуючих продуктів.

Історичний досвід товарного виробництва свідчить про наступ­ність його розвитку, оскільки інноваційні ідеї здебільшого є вдо­сконаленням вже відомих прототипів.

За критерієм наступності розрізняють:

· інновації-відкриття, коли продукція або технологія не мають прототипів для порівняння;

· інновації-заміщення, використання яких веде до заміни іс­нуючих прототипів досконалішими;

· інновації-відміни, що повністю змінюють сферу та використання продукту у зв'язку з появою в нього нових функцій;

· інновації-повернення, коли використовуються раніше відомі види продуктів або способи чи методи їх створення;

· ретровідступи, коли відтворюються старі форми на сучасній основі.

На думку В. Г. Мединського та Л. Г. Шаршукової розрізняють такі види інновацій [31] :

1. За рівнем радикальності (новизни):

- базисні інновації, які реалізуються у великих винаходах і стають засадничими для формування нових поколінь і напрямків розвитку техніки;

- інновації, що поліпшують техніку завдяки винаходам серед­ неї та невеликого масштабу;

- псевдоінновації, скеровані на часткове поліпшення застарі­лих поколінь техніки та технологій.

2. За характером застосування:

- продуктивні інновації, орієнтовані на виробництво і вико­ристання нових продуктів;



- технологічні інновації, що мають на меті створення і застосування нової технології;

- соціальні інновації, які передбачають побудову і функціо­нування нових структур;

- комплексні інновації, що поєднують кілька видів змін.

3. За стимулом появи (відправними джерелами):

- інновації, спричинені розвитком науки і техніки;

- інновації, спричинені потребами виробництва;

- інновації, спричинені ринковими потребами.

4. За місцем у процесі відтворення:

- інновації споживчі;

- інновації інвестиційні.

5. За масштабом:

- складні (синтетичні) інновації;

- прості інновації.

Аналізуючи існуючі відомі класифікації інновацій, автори Н. Чухрай і Р. Потора прийшли до висновку, що кожна класифікація побудована за певною класифікаційн6ою ознакою і виконує певне цільове навантаження (табл. 1.1):

Таблиця 1.1.

Систематизація існуючих класифікацій інновацій [44]

Ознаки класифікації Види інновацій
1 . Рівень новизни інновації 1 .1. Радикальні (впровадження відкриттів, винаходів, патентів). 1.2. Ординарні (ноу-хау, раціоналізаторські пропозиції)
2. Стадія впровадження інновації; (етап НТП): - наукові; - технічні ; - технологічні; - конструкторські; - виробничі; - інформаційні. 2.1. Інновації, які впроваджуються на стадії стратегічного маркетингу. 2.2. Інновації, які впроваджуються на стадії НДДКР. 2.3.Організаційно-технологічна підготовка виробництва. 2.4. Виробництво. 2.5. Маркетингова діяльність. 2.6. Сервіс, який здійснює виробник.
3. Масштаб новизни інновацій 3.1 . Інновації, нові у світовому масштабі (відкриття, патенти, винаходи). 3.2. Нові в країні. 3.3. Нові в галузі. 3.4. Нові для підприємства.
4. Галузь н/г, де впроваджується інновація 4.1. Інновації, створені (впроваджені) у сфері науки. 4.2. Інновації у сфері освіти. 4.3. Інновації у соціальній сфері (культура, охорона здоров’я, мистецтво). 4.4. Інновації у матеріальному виробництві (промисловість, будівництво, с/г, ...).
5. Сфера застосування інновації 5.1. Інновації для внутрішнього (в межах підприємства). 5.2. Інновації для продажу.
6. Частота застосування інновації 6.1. Разові. 6.2. Ті, що повторюються (дифузія).
7. Форма інновації 7.1. Відкриття, винаходи, патенти. 7.2. Раціоналізаторські пропозиції 7.3. Ноу-хау 7.4. Товарні знаки, торгові марки, емблеми. 7.5. Нові документи, які описують технологічні,виробничі, управлінські процеси, конструкції. (Структури, методи і т.д.)
8. Вид ефекту, отриманого в результаті впровадження інновації 8.1. Науково-технічний. 8.2. Соціальний 8.3. Екологічний. 8.4. Економічний (комерційний) 8.5. Інтегральний.
9. Тип інновацій (сфера застосування) 9.1 Технічні і технологічні. 9.2. Організаційні і економічні. 9.3.Суспільні (позавиробничі)

 



Кожна творча ідея організаційного розвитку може бути по-різному втілена в інноваційному процесі. Інновації можуть бути радикальними або частковими, в технічній чи управ­лінській сфері, можуть стосуватись продуктів або процесів. Враховуючи глибину запро­понованих змін, інновації поділяють на радикальні (базові); комбінаторні (використання різних поєднань); часткові або модифікаційні (доповнюючі, покращуючі).

Радикальні інновації – це нові продукти чи технології, роз­роблені організацією, які повністю витісняють продукти і тех­нології, які в даній галузі існували раніше.

Часткові інновації – це нові продукти і процеси, що лише модифікують вже існуючі.

Технічні інно­вації – це зміна зовнішнього вигляду і споживчих характерис­тик товарів чи послуг, або ж технологічних процесів їх вироб­ництва.

Організаційно-управлінські інновації – це зміни в процесі управління, протягом якого про­дукти і послуги мають задум, виробляються і постачаються спо­живачам. Управлінські зміни безпосередньо не впливають на зовнішній вигляд чи спосіб виробництва продуктів чи послуг.

Залежно від технологічних пара­метрів інновації поділяють на продуктові і процесні.

Продук­товіінновації охоплюють застосування нових матеріалів, на­півфабрикатів і комплектуючих принципово нових продуктів. Продуктові інновації є змінами зовнішнього вигляду та споживчих характеристик існуючих продуктів чи послуг, або створення цілком нових продуктів чи послуг.

До процесних інновацій відносять нові методи організації ви­робництва і збуту (нові технології), а також інновації, пов'я­зані зі створенням нових організаційних структур в межах підприємства або її трансформацією (реінжинірінгом). Інновації щодо процесів — це зміни у способі виробництва, створення та збу­ту товарів чи послуг. В той час, як управлінські інновації впли­вають на всю діяльність організації, інновації в сфері процесів особисто впливають лише на виробничий процес.

За масштабом новизнистосовно ринку інновації поділя­ються на інновації світової новизни (трансконтинентальні); нові в країні (транснаціональні); нові в регіоні (регіональні); нові в галузі ( галузеві); нові для підприємства.

За ознакою "місце в системі "(на підприємстві)можна ви­окремити:

- інновації на вході підприємства (тобто зміни у виборі і використанні сировини, матеріалів, машин і обладнан­ня, інформації тощо);

- інновації на виході підприємства (вироби, послуги, тех­нології, інформація тощо);

- інновації системної структури підприємства (управ­лінської, виробничої, технологічної).

Враховуючи ефект, який отримується внаслідок впровад­ження інновацій в життя, останні поділяються на інновації з науково-технічним, соціальним, екологічним, економічним (комерційним) та/ або інтегральним ефектами.

Враховуючи здатність інновацій до мультиплікативності, можна віокремити чотири типи інноваційних рішень, а саме:

1. інновації у виробі (продуктові інновації), які сприяють виникненню нових галузей і змінюють структуру економіки;

2. інновації у виробі, які не спричиняють виникнення но­вих галузей і не змінюють структуру економіки;

3. інновації у виробничих процесах (технологічні інно­вації), які можуть бути використані у всіх існуючих галузях;

4. інновації у виробничих процесах, які можуть бути ви­користані у деяких галузях , зазвичай в традиційних.

Прикладами інновацій першого типу або таких, які спри­яють виникненню нових галузей і змінюють структуру про­мисловості, можуть бути автомобіль, літак, синтетичні волок­на, комп'ютер. Всі інноваційні рішення такого типу ініцію­ють виникнення нових галузей та нових ринків, і можуть бути віднесені до макроінновацій.

Інноваційні рішення другого типу здійснюються у вже існуючих галузях як відповідь на виникаючі суспільні потре­би, або у випадку насичення ринку існуючими дотепер рішен­нями. З точки зору теорії життєвого циклу товару, мова йде про фазу насичення, яка обумовлює необхідність запрова­дження заходів для подовження циклу шляхом впровадження нових рішень. Прикладом таких рішень може бути галузь елек­тротехніки та електроніки (наприклад, радіотелевізійна), якій притаманне постійне вдосконалення виробів, що виконують відомі функції, водночас, виконання цих функцій нерідко відбувається на якісно новому рівні. Інноваційна діяльність такого типу не ініціює появу нових галузей промисловості.

Третій тип утворюють технологічні інновації. Вони дають можливість отримувати зростання продуктивності факторів виробництва та/ або зниження виробничих витрат на одини­цю продукції.

До інновацій останньої категорії запропонованого поділу можна віднести інновації в процесах традиційних галузей, та­ких як деякі галузі хімії (неорганічна хімія, нафтохімія). Ос­кільки в цих галузях не відбувається радикальних змін у виро­бі, нові рішення відрізняються покращанням існуючих виробів шляхом вдосконалення існуючих виробничих процесів.

Важливим аспектомкон’юнктурноїкласифікації є визначення, в якій мірі новий товар є новим для виробника, а в якій — для споживача.

З точки зору виробника, інновацією є використання впер­ше певного технічного рішення. Рівень новизни у цьому ви­падку може бути оцінений шляхом експертних оцінок за допо­могою групи представників виробників або інших незалежних експертів. Більш об'єктивні результати можна досягти, оці­нюючи частку нових складових, які використані при техніч­ному рішенні вперше.

З позиції споживача, продуктова інновація — це товар, який має нову споживчу вартість в очах споживачів. Рівень но­визни в цьому випадку можна оцінити шляхом опитування по­тенційних споживачів або групи незалежних експертів.

З огляду након’юнктурну класифікацію продуктові інновації поділяються на такі типи:

1. часткові інновації, які передбачають проведення модер­нізації без змін основних конструкцій і не змінюють споживчу вартість виробу;

2. часткові інновації, які передбачають зміни у конструк­ційних характеристиках виробу;

3. часткові інновації, які передбачають зміни у споживчих властивостях виробу;

4. радикальні (базові) інновації, фізичні характеристики та характеристики сприйняття яких описуються новими термі­нами.

 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал