Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Основні етапи розробки нових товарів можуть представляти або послідовний процес виконання заходів, або паралельний – у випадку розробки та виведення нового товару на ринок.




Послідовний процесрозробкиє менш складним, ніж паралельний, однак він невраховує фактору часу. Підприємство, яке працює по прискореному методу виведення товарів-новинок на ринок, зводить на нівець всі зусилля конкурентів, навіть якщо деякі споживчі характеристики товарів-аналогів виявляються внаслідок найкращими. Маркетинговий процес розробки новинок став змагальним процесом - перемагає той, хто прийшов до фінішу першим.

Паралельний процес розробки сприяє скороченню часу доведення товару до ринку. При паралельному методі розробки, задачі проектування та розробки нових товарів виконуються фактично паралельно, виконуючись послідовно окремими групами фахівців при послідовному процесі. Такий процес вперше використали японські компанії.

В економічній літературі процес планування нової продукції проходить різні етапи розробки, однак їх зміст відрізняється у незначній мірі. Так, Котлер Ф. та Гарковенко С.С. та ін. розглядають цей процес з восьми етапів( рис. 2.2):

 

             
   
 
   
 
   
 
   
 
   
 
 
 
   
 
   
 
 
   

 


Рис. 2.2. Етапи процесу розробки нових товарів

 

Дж. Еванс та Б.Берман процес планування нової продукції розглядають таким, що складається із семи етапів: генерація ідеї; оцінка продукції; перевірка концепції; економічний аналіз; розробка продукції; пробний маркетинг; комерційна реалізація.

На рис. 2.3. приведений процес прийняття рішення при розробці нового товару.


         
   
 
   
 
   
 
   
 
   
 

 


Так

 
 

 

 


Так

 

 
 

 

 


Так

 

 
 

 

 


Так Так

 

 
 

 

 


Так

 
 

 


Так

Так Так

Ні

 
 


 

Так

 
 
8. Розгортання комерційного виробництва Чи виправдав рівень продажу наші очікування?


Ні

       
 
   
 


Так Так

 

Рис 2.3 Процес прийняття рішень при розробці нового товару
Розглянемо детальніше етапи процесу прийняття рішення при розробці нового товару:



1. Генерація ідей.Методу генерації ідей інновацій повинен передувати аналіз напрямків, а в їх рамках – варіантів інноваційного розвитку існуючих ринкових можливостей, у результаті якого виявляють перспективні для конкретного підприємства в конкретних умовах (з урахуванням перспектив їх зміни) напрямки діяльності. Попередній вибір цих напрямків виконується на основі аналізу відповідності внутрішніх можливостей розвитку підприємства зовнішнім, що генерується ринковим середовищем , як правило, методом SWOT – аналізу. Результати аналізу використовують для обґрунтування необхідності розробки інновацій конкретної спрямованості відповідно до відібраних для подальшого аналізу варіантів інноваційного розвитку. Даний етап є першим етапом інноваційного циклу.

Генерація ідей – це розробка або розвиток нових ідей, сприяючих можливості створення нових ідей .

Генерація ідей – це систематичний пошук ідей нових товарів. Існує багато способів організувати постійний пошук ідей. Основні складові пошуку нових товарів - це аналіз джерел та застосування творчих методів отримання ідей.

Джерела ідей можуть бути зовнішніми та внутрішніми. Зовнішні джерела – це ідеї інших організацій, перегляд комерційних чи виробничих журналів, експозицій виставок; ідеї постачальників, споживачів, скарги, які доходять через торгових представників.. Внутрішні – це джерела, орієнтовані на лабораторії, виявляють можливості на основі фундаментальних ( направлених отримання нових знань та опосередковано приводящих до виникнення нових ідей) та прикладних досліджень ( використовуючи існуючі наукові методи для розробки ідей про новий продукт)(рис. 2.4.).



Джерела ідей, що стосуються нових товарів, нерідко можна знайти всередині самої фірми. В якості генераторів ідей можуть виступати вчені, спеціалісти з маркетингу, торгові агенти й дизайнери.

 

Довірчі бесіди з компетентними співробітниками Бесіди з постачальниками
Вивчення спеціальної літератури Дискусії з групами менеджерів
Вивчення реклами конкурентів “Мозкова атака” за участю спеціалістів фірми
Вивчення каталогів, проспектів, інших матеріалів Удосконалення ініціативи персоналу
Вивчання матеріалів, що видають патентні служби Обговорення з представниками галузевого союзу
Перегляд поточної преси Аналіз рекламацій
Перегляд старих публікацій Вивчення пропозицій представників фірми
Вивчення інформації галузевого об’єднання Оцінка рішень, що приймаються міністерствами та відомствами
Вивчення товарів, що виставлені на вітрині Ознайомлення з опублікованими ринковими дослідженнями
Відвідування ярмарок та виставок Участь в ділових семінарах, конгресах, дискусіях
Вивчення радіо- та телепрограм Конкурси, змагання
Бесіди з клієнтами Обговорення питань з консультантами

 

Рис. 2.4. Перелік можливих джерел ідей товару

Процес генерування нових ідей має стандартний набір критеріїв:

· перевагу надають ідеям, що мають альтернативні варіанти;

· особливо цінними вважають ідеї з перспективою багаторазового використання;

· превагу мають ідеї, що виникли як результат виробничої діяльності;

· першочергове значення мають ідеї, інформація відносно яких достатня для вибору оптимального варіанту рішення;

· перевагу мають ідеї, які за трудомісткістю, вартістю та строкам реалізації не перевищують встановлених обмежень.

Стадія генерування ідей базується на інформаційному, методичному та технічному забезпеченні. Інформаційне забезпечення становить база знань, результати прогнозів, вивчення патентів і стандартів. Методичне забезпечення базується на способах вирішення творчих, стандартизаційних та оптимізаційних завдань. Технічне забезпечення зв’язано із застосуванням обчислювальної техніки, програмно-технічних комплексів і систем автоматизованого проектування.

2. Відбір ідей. Цей етап зосереджується на детальному вивченні такого елементу ринку, як потреби, за такими складовими:

1) вивчаються головні чинники сегментування майбутнього ринку;

2) вивчаються перспективи потреби та альтернативи її задоволення;

3) здійснюється аналіз ідеї майбутнього товару на можливу наявність соціально негативних чинників, які могли б перешкоджати його збуту;

4) вивчається готовність ринку для сприйняття товару, що створюється на засадах нової ідеї, а також можливості проникнення майбутнього виробу (крім традиційних) у нові сфери використання;

5) вивчається відповідність ідеї товару загальногалузевим тенденціям;

6) беруться до уваги загальні можливості ресурсного забезпечення матеріалізації нової ідеї;

7) оцінюється відповідність головних властивостей нового товару вимогам і уявленням споживачів щодо його споживчих цінностей (рис 2.5.):

Цінність для споживача
Ресурсне забезпечення
Науково-технічні досягнення
  Потреба

 

 

Рис. 2.5. Головні чинники формування цінностей нового товару

 

Оцінює перспективність ідеї нових товарів, як правило, група експертів, до складу якої входять маркетологи, економісти та керівники головних підрозділів фірми. Метою їх діяльності є попереднє “відсіювання” невдалих пропозицій за критеріями відповідності цільовому ринку, умовам конкуренції, орієнтованій місткості ринку. Беруться також до уваги час і витрати на розроблення та освоєння продукту виробництвом, його можлива ціна, швидкість окупності та інші критерії (рис. 2.6.):

 

 


Рис 2.6. Критерії фільтрації ідей інноваційних продуктів

 

Головними обмеженнями в роботі творчих колективі є складність одночасного вираховування значної кількості критеріїв і трудомісткість процедур оцінки різних сполучень множин показників. Бажано, щоб кількість цих сполучень відповідала умові:

S = (57)n,

де S – кількість сполучень показників;

n – кількість показників.

Зрозуміло, що ці критерії є орієнтовними, але аргументи, які наводять експерти під час обговорення, свідчать про важливість окремих показників і зв’язків між ними.

Слід зазначити, що ефективність відбору ідей буде тим вищою, чим більше вона спиратиметься на об’єктивні закони технічного розвитку та достатнє ресурсне забезпечення.

3. Розробка концепції нового товару.Під концепцією нового товару слід розуміти науково обґрунтуване, те що спирається на практику маркетингової діяльності, розгорнуте уявлення не тільки безпосередньо про товар, його споживчі характеристики, життєвому циклі, ринковому потенціалі, але й про зовнішні по відношенню до нього фактори і умови, багато у чому визначаючі ринковий успіх і невдачу нового товару, його реальне місце в товарному асортименті, прибуток підприємства. Це, по-перше виробничі, фактори і, по-друге, фактори зі сторони споживачів і ринка в цілому.

Інакше кажучи, під концепцією товару слід розуміти систему орієнтованих базисних уявлень товаровиробника про продукт, що створюється і його ринкові можливості. (рис. 2.7.):

 


Рис. 2.7. Загальна структура концепції створення і впровадження нового товару на ринку. [ 27]

Концепція товару виходить з того, що новий товар повинен відповідати потребам, котрі формуються к часу виходу товару на ринок. Важливо дотримуватись двох концептуальних умов: прогнозувати і активно формулювати нові потреби; скорочувати строки між висуненням ідеї і виходом нового товару на ринок. Головна увага в концепції приділяється не виробничим питанням (хоча вони дуже важливі), а прогнозуванню попиту.

Окреме місце в концепції займає позиціонування товару – система визначення місця нового товару на ринку серед інших товарів, що вже знаходяться там, з урахуванням характеру сприймання споживачами всіх товарів-конкурентів. Мета позиціонування – допомогти потенційним покупцям виділити даний товар з числа його аналогів-конкурентів за будь-якою ознакою й віддати йому перевагу при покупці. Інакше кажучи, метапозиціонування – не просто визначення можливого місця товару на ринку в даний час і в перспективі, а скоріш всього зміцнення його конкурентних позицій на конкретному сегменті ринку шляхом створення у потенційного покупця переважних стимулів для його придбання.

Прийняття рішення щодо стратегії позиціонування супроводжується детальним опрацюванням комплексу маркетингу для нового товару. Неодмінна умова добре обґрунтованої концепції – наявність творчих, кваліфікованих спеціалістів, що представляють зазвичай усі основні підрозділи підприємства і що працюють під загальним керівництвом маркетинг-директора відповідного товару або групи товарів (у разі їх оновлення) або ж спеціально призначеного менеджера (при створенні принципово нового товару). Опрацьовані концепції оцінюються керівництвом, яке відбирає для реалізації найбільш перспективні з них з урахуванням фінансових та інших можливостей. На цьому етапі вирішуються зазвичай питання щодо залучення партнерів до створення нового продукту, доцільності продажу ліцензій і т.п.

Концепція товару потрібна [25]:

ü керівникам фірм – вона описує бажане позиціювання товару і вказує на характер ресурсів, які слід виділити для досягнення очікуваного результату;

ü службі НДВКР – концепція дає змогу оцінити технічну можливість служби науково-дослідних та дослідно конструкторських розробок реалізувати концепцію;

ü рекламному агентству – концепція вміщує опис вигод щодо нового товару, які отримає споживач, інформацію про які рекламне агентство має довести до ринку.

Враховуючи зростання впливу екологічних факторів на діяльність фірми, вже при формуванні концепції можуть бути використані різні варіанти концепції «зеленого» товару[25]:

ü скоротити витрати сировини та упаковки:

- відмовитись взагалі або зробити упаковку легшою;

- розробити концентрованіші продукти;

- застосувати більшу розфасовку;

- розробити багатофункціональні товари;

ü використати вторинні матеріали;

ü зменшити витрати дефіцитних природних ресурсів;

ü розробити енергозберігаючі технології;

ü підвищити безпечність товару для оточуючого середовища;

ü продовжити життєвий цикл товару;

ü розробити товари з упаковкою, яка використовується багаторазово;

ü забезпечити можливість переробки, ремонту та утилізації товару;

ü забезпечити збір використаних товарів для переробки;

ü розробити товари, які можна закопувати та спалювати;

ü створити товари, які можна переробити на компост.

4. Розробка маркетингової стратегії.Після перевірки концепції товару менеджер по нових продуктах розробляє попередній план маркетингової стратегії для виведення товару на ринок. План маркетингової стратегії складається з трьох частин.

У першій частині дається опис об'єму, структури цільового ринку і поведінки на нім споживачів, передбачуваного позиціонування товару, а також показників об'єму продажів, частки ринку і планованого прибутку на найближчі декілька років.

У другій частині плану маркетингової стратегії висловлюються зведення про плановану ціну товару, про принципи його розподілу і кошторис витрат на маркетинг протягом першого року випуску продукту.

У третій частині плану стратегії маркетингу приведені показники об'ємів продажів і прибутку на перспективу і довгостроковий підхід до маркетингу-мікс.

5. Економічний аналіз (бізнес-аналіз). Ухваливши рішення щодо концепції товару і маркетингової стратегії, менеджмент приступає до оцінки ділової привабливості пропозиції. Для цього необхідно підготувати розрахунок передбачуваних показників продажів, витрат і прибутку, щоб перевірити їх відповідність цілям компанії. Якщо результати перевірки виявляться позитивними, приступають до безпосередньої розробки продукту. У міру надходження нової інформації результати бізнес аналізу переглядаються і доповнюються.

6. Розробка товару.Задача перетворення вимог цільового споживача в робочий прототип продукту сприяє застосування так званого методу розгортання якісних вимог. При цьому список бажаних споживчих атрибутів, отриманий в ході досліджень ринку, трансформується в набір інженерно-технічних атрибутів, яким можуть скористатися розробники нового товару.

Відділ НИОКР створює один або декілька варіантів технічного втілення концепції товару, щоб знайти прототип, що задовольняє наступним критеріям: споживачі сприймають його як носія всіх основних властивостей викладених в описі товару; він безпечний і надійно працює в заданих умовах експлуатації; його собівартість не виходить за рамки запланованих витрат виробництва. Учені-розробники повинні втілити в матеріальній формі не тільки всі необхідні функціональні, але і психологічні характеристики товару. Як споживачі реагуватимуть на різні забарвлення, розміри, вагу і інші матеріальні якості товару? Маркетологи повинні забезпечити розробників інформацією про те, які властивості товару особливо значущі для споживачів і за якими ознаками користувачі судять про їх наявність.

Коли зразки готові, починаються ретельні випробування їх функціональних і споживчих якостей. Альфа-тестуванням прийнято називати випробування продукту усередині фірми на предмет відповідності його своєму призначенню. Після відповідної довідки продукту починається його бета-тестування, обов'язковою умовою якого є встановлення зворотного зв'язку з тими, що використовують дослідний зразок споживачами. Бета-тестування особливо ефективно у тому випадку, коли вибірка потенційних користувачів відрізняється різноманітністю, потенційні варіанти використання продукту не цілком визначені, рішення про покупку ухвалюється декількома особами, і при цьому важливу роль грає думка досвідчених його користувачів.

7. Ринкове тестування.Якщо товар успішно пройшов функціональні випробування і споживче тестування, він отримує марочну назву, для нього проектується упаковка і розробляється попередня маркетингова програма. Мета цих процедур полягає в перевірці нового товару в умовах, наближених до реальних ринкових, визначенні розмірів ринку, реакції споживачів і ділерів на появу нового товару, його використання і продажі.

Перед проведенням тестування необхідно відповісти на два головні питання: якого масштабу проводити випробування? І якого типу вони повинні бути?

Масштаби ринкового тестування залежать, з одного боку, від об'єму вкладених в товар коштів і ступеня ризику, пов'язаної з його виходом на ринок, а з іншої - від часу, відпущеного на проведення випробувань, і їх вартості. Товари, на розробку яких витрачені значні засоби, а ступінь вірогідності невдачі на ринку великий, обов'язково потребують тестування, оскільки витрати, пов'язані з проведенням випробувань, складуть незначну частину загальних витрат на проект. Товари високого ризику, що належать до категорії абсолютно нових продуктів (найперший розчинний напій для сніданку) або з властивостями (перша зубна насту з флуористатом), що ще не відомі, вимагають порівняно з модифікованими товарами (нова марка звичайної зубної пасти) ретельнішої ринкової перевірки.

Ринкове тестування товарів широкого споживання. Під час тестування товарів широкого споживання компанії необхідно оцінити чотири величини:

· їх сприйняття споживачами;

· кількість пробних покупок;

· число повторних покупок;

· частоту повторних покупок.

Основні методи ринкового тестування товарів широкого споживання представлені нами в порядку зростання витрат на проведення тестування:

1.Хвильове дослідження продажів. Метод хвильового дослідження продажів передбачає пропозицію споживачам безкоштовно випробувати товар, а потім придбати його або продукцію конкурентів за злегка пониженою ціною. Продукт пропонується споживачам від трьох до п'яти разів (хвилі продажів), при цьому компанія відзначає число споживачів, що знов вибрали її продукцію, і ступінь їх задоволення. За допомогою хвилевого методу тестується і реакція споживачів на рекламу, коли учасникам дослідження демонструється одне або декілька рекламних звернень і аналізується їх вплив на частоту повторних покупок.

Проте даний метод не дозволяє визначити кількість пробних покупок, що здійснюються під впливом різних методів стимулювання збуту, оскільки споживачі відбираються заздалегідь. Ще один недолік методу полягає в тому, що він не дає уявлення про те, чи приверне нова марка увага ділерів і чи займе вона вигідне положення на полицях магазинів.

2. Імітаційне ринкове тестування. У проведенні ринкових випробувань імітаційним методом беруть участь 30-40 досвідчених покупців, які висловлюють свої думки щодо відомих їм марок товарів певної категорії і своє відношення до цих продуктів. Потім учасників запрошують на коротку презентацію як широко відомих, так і нових аудіо - і відеорекламних роликів або друкарською рекламою. Серед пропонованої реклами є і реклама нового товару, але вона ніяк спеціально не виділяється із загальної маси. Потім споживачам видають невелику суму грошей і запрошують їх в магазин, де вони набувають будь-якого товару на власний вибір. Співвідношення покупок товару нової марки і конкуруючих продуктів фіксується. Отримані результати дозволяють судити про відносну ефективність реклами, стимулюючої споживача до здійснення пробної покупки нового товару, порівняно з рекламою конкурентів.

Імітаційний метод ринкових випробувань дозволяє отримати точні і надійні оцінки ефективності реклами і кількості пробних покупок (а при використанні розширеного варіанту методу - і числа повторних покупок) за набагато коротший час і при значно нижчих витратах, ніж реальне тестування в ринкових умовах. Результати зазвичай узагальнюються в цілях складання прогнозу загального об'єму продажів нового товару.

3. Контрольований пробний маркетинг. За замовленням компанії-виробника дослідницька фірма аналізує діяльність магазинів, які за певну плату виставляють на полиці новий товар. Компанія-виробник товару вказує кількість і географічне розташування, магазинів, які їй хотілося б перевірити. Дослідницька фірма доставляє товар в торгові підприємства, що беруть участь в пробному маркетингу, і контролює його місцерозташування на полицях, кількість і оформлення вітрин з новим товаром, наявність рекламних стендів і інших стимулюючих покупки засобів, а також встановлені на товар ціни. Результати зазвичай фіксуються за допомогою електронних скануючих пристроїв, встановлених на касових апаратах. Компанія може також оцінювати вплив місцевої реклами і проведених під час випробувань заходів щодо просування.

Контрольований пробний маркетинг дозволяє компанії отримати дані про вплив дизайну, атмосфери магазина і місцевої реклами на поведінку споживачів. Надалі проводиться опит споживачів з метою з'ясування їх думок про тестований товар. Крім того, в ході тестування новий товар і всі його властивості можуть бути детально вивчені конкурентами.

4. Пробні ринки. Зазвичай компанія за допомогою спеціальної дослідницької фірми визначає декілька місць, в яких торговий персонал компанії намагатиметься продати новий товар оптом в магазини, добиваючись його вигідного місцерозташування на полицях. Компанія проводить на пробних ринках ту ж роботу по рекламі і просуванню нового товару, яку вона планує для всього внутрішнього ринку. Менеджменту компанії-виробника необхідно відповісти на ряд питань:

1. Якою повинна бути кількість тестованих міст?

2.Які міста слід вибрати?

3. Якою повинна бути тривалість тестування?

4. Яким повинен бути характер інформації?

5.Які дії слід зробити?

Пробний маркетинг дає можливість провести попередню перевірку різних варіантів маркетингових дій.

Ринкове тестування товарів промислового призначення. Багато компаній проводять тестування і товарів промислового призначення. Виробник отримує уявлення про те, наскільки випущене ним устаткування покращує умови або ефективність роботи компанії-споживача, щоб врахувати це надалі при призначенні ціни. Після проведення випробувань продавець просить господарів випробувальних майданчиків повідомити про своє враження і виниклі наміри, виробник повинен піддати результати бета-досліджень серйозному аналізу, оскільки в них бере участь порівняно мале число потенційних споживачів, вибірка яких може виявитися нерепрезентативною.

Поширений метод ринкових випробувань товарів промислового призначення демонстрація нових зразків на спеціалізованих виставках. Компанія-виробник дістає можливість переконатися в тому, що її товари викликають непідроблений інтерес споживачів, дізнатися, як вони реагують на різні характеристики устаткування і умови продажу і скільки покупцеві виражають намір зробити покупку або замовлення.

Крім того, нові товари промислового призначення проходять випробування в демонстраційних залах дистриб'юторів і ділерів, де вони виставляються поряд з іншими товарами даного виробника, а може бути, і з продукцією конкурентів. За допомогою цього методу отримують інформацію про переваги споживачів і ціна в обстановці, звичайній для торгівлі даним товаром.

Виробники товарів промислового призначення виготовляють дослідно-промислові зразки устаткування і випускають його в продаж на обмеженій географічній території, підтримуючи продажі за допомогою різних стимулюючих збут заходів, випуску рекламних каталогів і т.п.

8. Комерціалізація.Заключний етап створення товару потребує визначитися з таких питань:

1. Коли?(вибір моменту). Момент виходу на ринок грає вирішальну роль при розгортанні комерційної торгівлі новим товаром. Припустимо, що компанія близька до завершення розробки нового товару і раптом дізнається, що конкуренти збираються випускати на ринок аналогічний продукт. Тоді фірма вибирає один з трьох варіантів дій:

1.Випереджаючий вихід на ринок. Компанія, яка виходить на ринок першою, зазвичай користується перевагою «першопроходця», тобто привертає основних дистриб'юторів і споживачів і завойовує репутацію лідера. Але у випадках, коли товар викидається на ринок, в поспіху, без ретельного усунення виявлених в процесі тестування недоліків, то випереджаючий вихід може виявитися програшною стратегією.

2. Паралельний вихід на ринок. Компанія вибирає для виходу на ринок той же час, що і конкуренти. При одночасній появі на ринку двох компаній їх товарам приділяється підвищена увага.

З. Запізнений вихід на ринок. Фірма відкладає вихід на ринок, надаючи цю честь конкурентам, на плечі яких лягають всі витрати по ознайомленню аудиторії з новим товаром. Компанія має можливість врахувати недоліки продукції конкурентів і отримує уявлення про дійсні розміри ринку.

2. Де? (вибір місця). Менеджмент фірми-виробника повинен прийняти рішення щодо того, чи слід їй випускати товар на ринок в якійсь одній області, регіоні, в декількох регіонах, чи на всій території країни або в міжнародному масштабі. Прийняття рішення багато в чому визначається розмірами компанії. Зазвичай встановлюється графік послідовного освоєння ринків - компанії розробляють новинки в основному для продажу на внутрішньому ринку. Потім, якщо товар добре зарекомендував себе, розглядається можливість його експорту в сусідні країни або на світовий ринок (з урахуванням необхідності внесення певних змін).

Головними критеріями при виборі нових ринків можуть бути: потенціал ринку, репутація компанії на даному ринку, вартість медіа-комунікацій, вплив даного регіону на інші і ступінь проникнення конкурентів на ринок. Стратегія освоєння нових ринків залежить від наявності або відсутності серйозних конкурентів.

3. Кому? (вибір цільового ринку). На освоюваних ринках компанія повинна вибрати найбільш перспективні групи споживачів і зосередити на них основні зусилля по стимулюванню збуту.

У ідеальному випадку найважливіші сегменти ринку товарів широкого споживання повинні володіти наступними характеристиками: включати ранніх послідовників; ранні послідовники повинні бути активними споживачами; ці споживачі повинні бути лідерами думок; обхват цих споживачів не повинен вимагати великих витрат. Але дуже небагато груп споживачів володіють одночасно всіма перерахованими характеристиками. Тому компанія повинна порівняти різні групи передбачуваних клієнтів по цих характеристиках і орієнтувати маркетинг найбільш перспективну з них, щоб щонайшвидше добитися високого рівня продажів, зацікавити торгівлю новим товаром і привернути максимальне число споживачів.

4. Як? (початкова ринкова стратегія). Компанія повинна розробити план дій, пов'язаних з виведенням нового продукту на ринок.

 

Відповіді на ці ключові запитання доповнюються рішеннями щодо складових комплексу маркетингу (цінова політика, політика розподілу і просування товару).

Контрольні запитання

1. Головні критерії визначення нового товару.

2. Основні завдання планування продукту.

3. Параметричні ряди та асортиментний набір товарів.

4. Основні етапи розробки нового товару.

5. Генерування ідеї нової продукції.

6. Етап відбору перспективних ідей нових товарів.

7. Розроблення концепції нових оварів.

8. Розроблення маркетингової стратегії просування інновації.

9. Розроблення нового товару, виготовлення дослідних зраків і їх випробування.

10. Ринкове тестування та його види.

11. Розгортання комерційного виробництва нового товару. Основні питання в прийнятті рішень про комерційне виробництво.

 



.

mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2020 год. (0.028 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал