Лекція № 2. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освітою

Вузи втрачають особливості наукового й культурного центру. Зламати цю тенденцію можливо тільки шляхом інтеграції вищої освіти й фундаментальної науки. Велику роль у функціонуванні вузівської науки грає система грантів. Вони є активною формою залучення студентів і викладачів до наукових розробок, у тому числі й у фундаментальній області.

Необхідно виділити пріоритетні напрями розвитку науки у вищій школі. Насамперед, мова йде про фундаментальні та пошукові дослідження, які є основою створення нових навчальних технологій і фундаменталізації освіти.

Ключовими поняттямив переліку завдань Болонського процесу, обов'язкових до виконання в короткий термін для тих університетів, які мають намір увійти в процес, є поняття Європейської системи трансферу та акумуляції кредитів (залікових балів), ECTS, а також поняття додатку до диплому ((Diploma Supplement, DS), яке використовує систему ECTS та її компоненти.

ECTS є орієнтованою на студента системою опису освітніх програм (або учбових планів) шляхом кількісної оцінки їх компонентів у залікових балах (кредитах). Система кількісної оцінки компонентів освітніх програм (предметів, модулів, блоків) у кредитах базується на повному учбовому навантаженні студента, необхідному для осягнення декларованих цілей (знань, умінь, навичок) відповідного компоненту програми.

ECTS впроваджується в Європі з 1989 року і з того часу була перевірена в ході пілотних проектів та удосконалена у 145 європейських університетах. Система дає можливість підтримати мобільність студентів у межах країн-учасниць, забезпечує взаємне визнання учбових досягнень студента за періоди навчання в різних університетах (і навіть різних країнах). Система ECTS дозволяє акумулювати досягнення студента в умовах вибору ним власної траєкторії та темпу навчання. Вона робить учбові програми легкими для читання та порівняння студентам, як місцевим, так і іноземним. Нарешті, ECTS є обов'язковим євростандартом Болонського процесу.

Головні складові ECTS:

• ECTS базується на угоді, що 60 кредитів вимірюють повне учбове навантаження студента за один учбовий рік (відповідно 30 кредитів за один семестр, 20 кредитів - за триместр).

• Повне учбове навантаження включає всі види роботи, включно з самостійною роботою студента, підготовкою до іспитів, їх складання, практиками, тощо.

• Кредити оцінюють всі компоненти річної учбової програми - модулі, учбові курси, практику, дипломне проектування, тощо і відображують лише кількість учбової роботи, необхідної студенту для їх виконання та засвоєння, у співвідношенні до повного обсягу роботи за учбовий рік (60 кредитів). Кредити не оцінюють складності, або відносного рівня окремих курсів, предметів, або інших компонент учбової програми.

• Кредити є також шляхом кількісної оцінки учбових досягнень. Студент отримує кредити лише за ті компоненти програми, в яких досяг сформульованих цілей і виконав всі необхідні роботи, а також склав іспит, або пройшов іншу передбачену учбовим планом форму контролю.

• Успішність студентів оцінюється в національній шкалі оцінок. Втім, доброю практикою вважається дублювання національної шкали оцінок успішності в залікових книжках студентів та інших відповідних відомостях в шкалі оцінок ECTS, яка є елементом системи. Наведена нижче порівняльна таблиця дає уявлення про співвідношення української шкали оцінок та шкали ECTS.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) - це сукуп­ність організаційно-методичних заходів, що ґрунтується на поєднанні двох скла­дових: модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів) і охоплює зміст, форми та засоби навчального процесу, форми контролю якості знань та вмінь і навчальної діяльності студента в процесі аудиторної та сис­тематичної роботи.

Кредит є узагальненою безрозмірною певним чином (нормованою) величи­ною, одиницею виміру обсягу роботи, необхідного середньому студенту для ово­лодіння певними визначеними компетенціями. Таким чином, кредити відобража­ють кількість роботи, якої вимагає кожен блок курсу відносно загальної кількості роботи, необхідної для завершення повного року навчання (60 кредитів), що вклю­чає усі його різновиди: лекції, практичні та лабораторні заняття, семінари, консультації, курсове та дипломне проектування, практику, самостійну роботу студента та інші види діяльності, пов'язані з оцінюванням.

Заліковий кредит - одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку змістових модулів.

Модуль - окремий та узгоджений навчальний блок, пойменована, цілісна, чітко структурована та відповідно документована у встановленій формі змістова частина навчальної програми підготовки фахівця, яка повинна бути засвоєна сту­дентом за допомогою різних форм навчального процесу. Частина модульної про­грами навчання, за якої навчальний план розділений на ряд близьких за розміром сегментів.

Змістовий модуль - сукупність навчальних елементів, що поєднані за озна­кою відповідності певному навчальному об'єктові та поданий в освітньо-професійній програмі (ОПП) підготовки фахівців.

Заліковий модуль - задокументована сукупність змістових модулів, що реа­лізується відповідними формами навчального процесу та підлягає модульному ко­нтролю.

Блок модулів - сукупність змістових модулів, об'єднаних за певними ознаками. Можливі блоки модулів: нормативних, вибіркових, дисципліни, програми навчання, гуманітарної та соціально-економічної підготовки, природничо-наукової підготовки, професійної (професійно-орієнтованої та практичної) підготовки.

Модульна побудова навчального матеріалу - це структурування навчально­го матеріалу на основі модульної програми.

Модульна програма - це система засобів та прийомів, за допомогою яких досягається інтегруюча дидактична мета в сукупності всіх модулів конкретної на­вчальної дисципліни.

Модульна технологія навчання - це одна із сучасних педагогічних технологій, яка передбачає модульну (блочну) побудову навчального матеріалу та його засвоєння шляхом послідовного та ґрунтовного опрацювання навчальних модулів, мотивацію навчання на основі чітко визначених цілей, значну самостійну навчаль­но-пізнавальну діяльність студента та різноманітні форми діагностики рівня його знань та вмінь.

Навчальний план - нормативний документ університету, розроблюваний на основі програми навчання та структурно-логічної схеми підготовки, який визначає графіки навчального процесу, перелік, послідовність та час вивчення змістових модулів, проходження практик, виконання курсових та дипломних проектів, види навчальних занять та терміни їх проведення, а також форми про­ведення підсумкового контролю, у тому числі - державної атестації.

Для впровадження КМСОНП вищий навчальний заклад повинен мати такі основні елементи ECTS:

• інформаційний пакет - загальна інформація про університет, назва на­прямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, анотації (змістові модулі) із зазначенням обов'язкових та вибіркових курсів, методики і технології викла­дання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, сис­тема оцінювання якості освіти тощо;

• договір про навчання між студентом і вищим навчальним закладом (на­прям, освітньо-кваліфікаційний рівень, порядок і джерела фінансування, поря­док розрахунків);

• академічна довідка оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента в системі кредитів і за шкалою успішності на національному рівні та за систе­мою ECTS.

Формування індивідуального навчального плану студента здійснюється на підставі переліку змістових модулів (блоків змістових модулів навчальних дисциплін), що сформовані на основі освітньо-професійної програми підготов­ки і структурно-логічної схеми підготовки фахівців. Навчальна дисципліна фо­рмується як система змістових модулів, передбачених для засвоєння студентом, об'єднаних в блоки змістових модулів - розділи навчальної дисципліни.

Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, що не перевищує граничного терміну навчання. Нормативний термін навчання визначається на підставі галузевих стандартів вищої освіти. Граничний термін може перевищувати нормативний на 1 рік. Різниця між граничним і нормативним термінами не фінансується з державного бюджету.

Індивідуальний навчальний план студента включає нормативні та ви­біркові змістові модулі, що можуть поєднуватися у певні навчальні дисципліни. Нормативні змістові модулі необхідні для виконання вимог нормативної час­тини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Вибіркові змістові модулі за­безпечують підготовку для виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики, у тому числі відповідність обсягу підготовки, передбаченому нормативним терміном навчання. Вони дають можливість здій­снювати підготовку за спеціалізацією певної спеціальності та сприяють акаде­мічній мобільності і поглибленій підготовці в напрямах, визначених характером майбутньої діяльності. Сукупність нормативних змістових модулів визначає нормативну (обов'язкову) складову індивідуального навчального плану студен­та.

3містові модулі соціально-гуманітарних та фундаментальних норма­тивних навчальних дисциплін на споріднених напрямах повинні бути уніфіко­ваними в установленому порядку.

Індивідуальний навчальний план студента за певним напрямом фор­мується особисто студентом під керівництвом куратора в КМСОНП.

При формуванні індивідуального навчального плану студента на на­ступний навчальний рік враховується фактичне виконання студентом індиві­дуальних навчальних планів поточного і попередніх навчальних років.

Формування індивідуального навчального плану студента за певним на­прямом передбачає можливість індивідуального вибору змістових модулів (ди­сциплін) з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки фахівців. При цьому сума обсягів обов'язкових та вибіркових змістових модулів, передбачених для вивчення протягом навчаль­ного року, повинна становити не більше 44 кредитів (не менше 60 залікових кредитів).

Система дає змогу здійснювати перехід студента в межах споріднених напрямів підготовки (певної галузі знань).

Спорідненість напрямів підготовки визначається спільністю переліку змістових модулів, які відносяться до нормативної складової індивідуального навчального плану студента цих напрямів підготовки, коли різниця між обсяга­ми необхідних змістових модулів може бути засвоєна студентом у межах гра­ничного терміну підготовки.

Зарахування змістових модулів (дисциплін), включених в індивідуа­льний навчальний план, здійснюється за результатами певного виду контролю якості освіти студента протягом навчального року, як правило, без організації екзаменаційних сесій.

Система оцінювання якості освіти студента (зарахування залікових кредитів) має бути стандартизованою та формалізованою.