Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






  • Дисперсія






    Дисперсією ВВ X називається математичне сподівання квадрату відхилення ВВ від її математичного сподівання:

    . (2.3.8)

    Для дискретної ВВ X дисперсія визначається за допомогою формули:

    , (2.3.9)

    а для неперервної — інтегралом:

    (2.3.10)

    Середнім квадратичним відхиленням випадкової величини називається позитивний корінь з дисперсії:

    (2.3.11)

    Основні властивості дисперсії

    1. Дисперсія є число позитивне.

    2. Дисперсія постійної величини С дорівнює нулю:

    (2.3.12)

    3. Дисперсія добутку постійної величини на випадкову величину дорівнює добутку квадрату постійної величини на дисперсію випадкової величини:

    (2.3.13)

    4. Дисперсія суми незалежних випадкових величин дорівнює сумі їх дисперсій:

    (2.3.14)

    5. Залежність між дисперсією та математичним сподіванням визначається виразом:

    (2.3.15)

    6.Статистична аналогія дисперсії є середнє арифметичне із суми квадратів центрованої випадкової величини:

    (2.3.16)

    Примітка: Центрованою випадковою величиною X, яка відповідає випадковій величині X, називається відхиленням випадкової величини X від її математичного сподівання: X= X-mx

     

    Для знаходження приблизного значення /оцінки/ середнього квадратичного відхилення застосовують формулу:

    (2.3.17)

    тоді .

     

    7. Дисперсія середнього арифметичного в n разів менша ніж дисперсія Dx самої випадкової величини X:

    . (2.3.18)

     

    Тоді середнє квадратичне відхилення середнього арифметичного значення:

    , (2.3.19)

     

    а оцінка середнього квадратичного відхилення середнього арифметичного значення:

    (2.3.20)

     

     

    2.3.1. Система двох випадкових величин

     

    Сукупність випадкових величин X: Y, які розглядаються як сумісні, створюють систему двох випадкових величин. Систему BB X: Y позначають (X, Y). Геометрична інтерпретація системи (X, Y) – це випадкова точка на площині xOy з координатами x, y (Рис.1).

    Функцією розподілу системи двох випадкових величин називається ймовірність сумісного виконання двох нерівностей:

    ( і ) (2.3.21)

     

    (2.3.22)

    Рис.1

     

    Рис.2

    Її геометрична інтерпретація – імовірність того, що точка (x, y) належить заштрихованому на рис.2 квадранту з вершиною (x, y).

     

    Висновок: Розглянуті такі числові характеристики як математичне сподівання, дисперсія й середнє квадратичне відхилення. Також розглянуто взаємозв‘язок між ними і поняття системи двох випадкових величин.

     

    2.3.2. Коефіцієнт кореляції і його властивості

     

    Випадкові величини X і Y є залежними, якщо закон розподілу кожної з них залежить від того яке значення прийняла інша величина.

    Залежності випадкової величини X і Y визначається кореляційним моментом випадкових величин X і Y:

     

    . (2.3.23)

    Для дискретної випадкової величини кореляційний момент:

    (2.3.24)

    де - інваріантність того, що система (X, Y) приймає значення xi, yi, а для неперервних величин:

    (2.3.25)

    Кореляційний момент дорівнює добутку розмірностей випадкових величин X і Y. Тому на практиці як характеристику зв’язку між випадковими величинами X і Y зручно користуватись безрозмірним кореляційним моментом, який називається коефіцієнтом кореляції:

    , (2.3.26)

    де середнє квадратичне відхилення випадкових величин X і Y відповідно.






    © 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
    Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
    Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.