Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! II рівень складності. 12. Позовну заяву про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби може бути подано: а)у п’ятнадцятиденний строк з дня
12. Позовну заяву про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби може бути подано: а)у п’ятнадцятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; б) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; в)у п’ятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.г)у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій; д) у місячний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. 15. Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: а) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання; б) про тимчасову заборону (зупинення) підприємницької діяльності; в) про примусовий розпуск (ліквідацію) підприємства, установи, організації; г) про примусове видворення громадянина з України; д) про примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян. III рівень складності 16. Провадження у справах щодо накладення арешту на активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них здійснюється на підставі адміністративного позову Голови Служби безпеки України або його заступника. 17. Адміністративні справи, підсудні Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції, розглядаються і вирішуються колегією у складі не менше п’яти суддів. 18. Позовна заява про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності подається до Вищого адміністративного суду України.Список рекомендованої літератури: 1. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www. rada. gov. ua. 2. Про вибори Президента України: Закон України від 5 березня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 14. – Ст. 81. 3. Про Вищу раду юстиції: Закон України від 15 січня 1998 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www. rada. gov. ua. 4. Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності: Закон України від 17 листопада 2009 року № 1559-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 1. – Ст. 2. 5. Про всеукраїнський та місцеві референдуми: Закон України від 3 липня 1991 року // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 33. – Ст. 443. 6. Про об’єднання громадян: Закон України від 16 червня 1992 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www. rada. gov. ua. 7. Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби: Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2010 року № 3 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www. rada. gov. ua. 8. Про практику застосування адміністративними судами положень КАСУ під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму: Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 2 квітня 2007 року № 2 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www. rada. gov. ua. 9. Про професійних творчих працівників та творчі спілки: Закон України від 7 жовтня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 52. – Ст. 312. 10. Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця, видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні: Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року № 1 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www. rada. gov. ua 11. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 липня 2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www. rada. gov. ua. 12. Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання) від 19 квітня 2001 року // Офіційний вісник України. – 2003. – № 28. – Ст. 1379. 13. Адміністративне судочинство України: підручник / О. М. Пасенюк (кер. авт. кол.), О. Н. Панченко, В. Б. Авер’янов та ін.; за заг. ред. О. М. Пасенюка. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 672 с. 14. Основи адміністративного судочинства в Україні: навч. посіб. для юр. факультетів та юр. клінік; за заг. ред. Н. В. Александрової, Р. О. Куйбіди. – 2-ге вид., доп. і перероб. – К.: КНТ, 2009. – 248 с. 15. Ільків Н., Ільницький О. Примусове відчуження земельних ділянок та об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності: правові проблеми // Право України. – 2011. – № 5. – С. 231-242. 16. Скрипник В. Вилучення земельних ділянок для суспільних потреб як особлива підстава припинення права власності / В. Скрипник // Підприємництво, господарство, право. – 2010. – № 6. – С. 28–31. 17. Терлецька Л. Нагальні питання відшкодування збитків власникам земельних ділянок та землекористувачам органами державної влади // Право України. – 2009. – № 4. – С. 193-199. 18. Шалагінова А. Розгляд адміністративними судами спорів щодо поновлення на службі колишніх працівників органів внутрішніх справ України / А. Шалагінова // Право України. – 2012. – № 7. – С. 302-308.
ТЕМА 8
|