Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Розкрийте концептуальні засади педагогічної технології «Школа успіху і радості» С. Френе.






№ 1

1.Охарактеризуйте педагогічні функції та завдання методу проектів. Метод проектів є однією з педагогічних технологій, яка відображає реалізацію особистісно зорієнтованого підходу. Головним є те, що цей результат можна побачити, осмислити, застосувати в реальній практичній.
Метою й завданнями методу проектів є: 1) створити умови під час освітнього процесу, за яких його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня; 2) навчити учнів здобувати знання самостійно, застосовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань; 3) сприяти учневі в здобутті комунікативної компетентності, тобто здатності працювати в групах, рольової компетентності, тобто спроможності виконувати соціальні ролі; 4) розширити коло спілкування дітей, знайомити їх з іншими культурами, різними точками зору на одну проблему; 5) сприяти розвиткові умінь учнів користуватися дослідницькими прийомами 6) стимулювати інтерес учнів до визначеної проблеми, прагматичну зацікавленість до практичного застосування отриманих результатів;

7) формувати прогностичні уміння й навички учнів; 8) сприяти створенню соціально значущих ситуацій у процесі живого спілкування дитини з оточенням і через це впливати на психологічний розвиток учня; 9) озброїти дитину інструментарієм для вирішення життєвих проблем, пошуку й досліджень у життєвих ситуаціях; 10) формувати спеціальні й загальнокультурні знання та вміння учнів; 11) стимулювати ініціативність, рішучість, навички співробітництва; 12) розвивати логічне мислення.Розробляючи концептуальні положення методу проектів, М. Чанова виділяє такі його функції: 1) пізнавальну (під час проектування учні здобувають нові знання та вміння); 2) ціннісно-орієнтаційну (спрямованість діяльності людини на певні цінності називається ціннісною орієнтацією); 3) комунікативну (навички спілкування в групі, необхідність презентувати результати діяльності з проектування); 4) практичну (діяльнісний аспект проектування); 5) функцію гуманізації (особистість учня стає епіцентром діяльності вчителя); 6) критеріально-оціночну (зовнішнє оцінювання й оцінювання вчителем відбуваються за встановленими заздалегідь критеріями).

2.Наведіть приклади використання методу проектів у початковій школі. Визначте мету і завдання уроку з основ здоров’я з використанням методу проектів.Творчий проект до уроку «Основи здоров’я» «Розпорядок дня» Мета проекту: проаналізувати свій день, розподілити всі важливі й обов’язкові справи за часом, знайти баланс часу між роботою і відпочинком; представити розпорядок дня у вигляді творчо оформленої самостійної роботи з ілюстраціям на папері; розвивати акуратність, обов’язковість, відповідальність, уміння розпоряджатися своїм часом, планувати свій день, знаходити розумний баланс між роботою і відпочинком; виховувати здоровий спосіб життя, творчість дитини, естетичні почуття. Реалізація проекту. Діти проявляють творчість в оформленні розкладу. Це можуть бути власні фотографії з коментуванням, або малюнки, що по годинах ілюструють активність протягом дня. Те ж саме може бути проілюстроване у вигляді аплікації. Можна вибрати малюнки з дитячих журналів і наклеїти їх в певному порядку. Деякі діти доповнюють малюнки короткими віршами. Результатом проекту є розуміння дитиною важливості правильної організації розпорядку дня. Практичним втіленням результату стає режим дня конкретного школяра, складений і творчо оформлений на папері.

№ 2

1.Розкрийте особливості змісту педагогічної технології «Школа успіху і радості» С. Френе. Френе Селестен- видатний французький педагог і мислитель. Включившись на початку XX століття в рух за нове виховання, він створив і до кінця життя керував експериментальною сільською початковою школою, де і реалізував свою альтернативну технологію.С. Френе був переконаний, що для втілення у життя прогресивної педагогічної теорії необхідно створити і впровадити «нові матеріальні засоби навчання і виховання».Найважливішим серед них, на його думку, була шкільна типографія, зі створення якої він розпочав свою експериментальну роботу. За переконаннями С. Френе, типографія дає змогу налагодити системну і цілеспрямовану роботу з так званими «вільними текстами» — невеликими за обсягом творчими розповідями дітей про свої родини, друзів, плани на майбутнє, враження від екскурсій та прогулянок. Кращі «вільні тексти» вчитель відбирав для обговорення, під час якого діти вносили корективи, доповнення і приймали до друку. Надалі ці матеріали використовували як навчальні посібники. «Вільний текст» він використовував не лише як навчальну вправу, а насамперед як важливий соціально-психологічний тест, результати якого допомагають зрозуміти особливості усвідомлення дитиною себе і соціального середовища. Водночас вони репрезентують новітню технологію мовленнєвого розвитку дітей. Педагогічна система С. Френе принципово відмовляється від систематичного використання підручників, особливо у початковій школі, оскільки це, за твердженнями її прихильників, унеможливлює індивідуалізацію навчання, пригнічує органічні інтереси дитини, нав´ язує сліпу віру в друковане слово. Для систематичного набуття учнями нових знань Френе створив оригінальні навчальні посібники — особливі картки, кожна з яких містить або частину навчального матеріалу з певного предмета, або конкретне завдання (текст для граматичної вправи, арифметичну задачу, питання з історії, географії тощо). Нумеровані картки систематизовано у спеціалізованих картотеках за предметами або комплексними темами. Однією з найнегативніших рис традиційної шкільної практики С. Френе вважав недосконалу систему оцінювання, яка, за його переконаннями, не відтворює реального стану успішності, породжує доказовість, нездорове суперництво, нещирість, егоїзм.

2.Охарактеризуйте головні засоби реалізації мети педагогічної технології С. Френе при підготовці до уроку з природознавства. Головною метою природознавства є формування в учнів уявлення про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності. Вона досягається шляхом постановки освітніх, розвивальних і виховних цілей.Для дітей «вільні тексти» були засобом самовираження, для вчителя – засобом вивчення особистості учня, його інтересів, взаємостосунків з іншими учнями і середовищем. «Вільні тексти» є невіддільними від шкільної друкарні, яка є обов’язковим атрибутом школи, яка працює за методикою С. Френе. Тема. Роль води в природі. Властивості води. Мета: систематизувати, закріпити та розширити знання учнів про властивості води, її роль в природі; розвивати спостережливість і навички дослідницької роботи; формувати екологічну свідомість, виховувати бережливе ставлення до довкілля. Наочність і обладнання: презентація «Властивості води», мірний циліндр, скляний посуд різної форми, піпетки, предметні скельця, барвник, бинт, шматочок льоду, глобус. Після уроку учні зможуть:

  • Пояснювати властивості води, її значення для живих істот та господарської діяльності людини;
  • Продовжити формувати навички роботи в малій групі;
  • Висловлювати власну думку та думку групи;
  • Опрацьовувати теоретичний матеріал та аналізувати його;
  • Переконатися у необхідності бережливого ставлення та раціонального використання води;
  • Виконувати досліди та на основі досліджень робити висновки.

№ 3

1.Розкрийте концептуальні положення вальдорфської педагогіки. В основі вальдорфської педагогіки лежить найцікавіше антропософське вчення про індивідуальність людини, основні компоненти якої — тіло, душа і дух. Коцептуальні положення: Розвиток людини здійснюється стрибкоподібно, декількома щаблями. Перший з них — народження фізичного тіла. У віці семи років народжується перше духовне тіло, завдяки чому починається самостійне внутрішнє емоційно-образне життя. У віці 14 років " народжується друге духовне тіло", що створює умови для самостійного емоційного життя і мислення, а у 21 рік відбувається народження людського " Я". Природовідповідність: розвиток дитини відбувається за заздалегідь заданою, програмою, передує навчанню і визначає його; спонтанність вільного розвитку природних задатків; " ідучи за дитиною", створення максимально сприятливих умов для виявлення її природних здібностей. Вільне виховання і навчання, без примусу, насильства, духовного і тілесного. Відмова від влади над дітьми. Свобода як засіб виховання. Свобода навчання, виховання та творчості. Виховання і навчання пристосовуються до дитини, а не вона до них. Дитина у процесі навчання сама проходить, осягає всі етапи розвитку людства. Тому не треба забирати " дитинство", інтелектуалізувати розвиток завчасно. Навчання невіддільне від виховання: будь-яке навчання є одночасно і вихованням певних якостей особистості. Екологія і культ здоров'я. Культ творчої особистості, розвиток індивідуальності засобами мистецтва. Імітація як засіб навчання. Поєднання європейської і східної культур: вчення Христа та уявлення про особистість як сукупність фізичного тіла та ефірного, астрального .Єдність розвитку розуму, серця і руки .Опора на авторитет педагога, школа одного вчителя впродовж 8—9 років (щоб уникнути стресів). Школа для всіх .Єдине життя педагогів і учнів. Обережність, увага, дбайливість, ненасилля та допомога, але насамперед любов до дитини. Розвиток образного сприйняття світу .Збереження об'єктивності знань і прагнення зробити їх частиною реального життя. Важливість не результату, а процесу. Велика увага естетичному розвиткові і трудовому вихованню.

2.Визначте наскільки узгоджуються між собою теорія життєвих ритмів Р. Штейнера і традиційний принцип урахування вікових особливостей дитини під час складання розкладу уроків у початковій школі. Р. Штейнер виокремлював семирічні етапи розвитку, які мають свої " вирішальні трансформації". Водночас Штейнер звертав увагу на троїстий характер психіки дитини (інтелект, почуття, воля), обумовлений станом її духу, тіла і душі. Р. Штейнер охарактеризував дитину дошкільного віку як " суцільний орган чуття". Органи чуття особливо сприйнятливі щодо вражень із зовнішнього світу. Згідно з антропософією дитина у перші сім років життя є своєрідним оком: наприклад, якщо поблизу неї відбувається спалах гніву, то перед її внутрішнім зором постає картина цього спалаху. Від такої бурхливої реакції в судини проникає щось споріднене зі спалахом гніву. На те, що відбувається протягом перших семи років життя дитини, налаштовується весь людський організм. Тому, коли дитина зростає біля гнівливого батька або сердитої виховательки, її судинна система буде орієнтована на гнів, і це проявлятиметься впродовж усього життя.Формування фізичного організму завершується зі зміною зубів (приблизно в сім років), коли народжується ефірне тіло. Тільки після цього можна починати шкільне навчання, інакше порушується діяльність ефірних сил, спрямованих на формування органів тіла дитини. Суть не в тому, що діти дошкільного віку не можуть навчитися читати чи писати. Безперечно, можуть, однак це не є корисно для них. Звертаючи увагу на гіперактивних, гіперзбудливих дітей, у яких порушений такий важливий життєвий ритм, як сприйняття й активне відтворення, Р. Штейнер проводив аналогію з актами вдиху і видиху, вважаючи однаково нездоровим явищем і гіперактивність дитини, коли вона зовсім не здатна сприймати, і постійне перебування " в собі". Вихователь має вміти створити відповідну ситуацію, щоб гіперактивну дитину заспокоїти, і знайти спосіб залучити до спільної гри дуже спокійну.

№ 4

1. Розкрийте структуру проектної діяльності молодших школярів. Проект – це індивідуальна, частіше групова або колективна діяльність школярів, яка спрямована на створення певного унікального кінцевого продукту. Проект розглядають як " п’ять П": проблема, планування, пошук інформації, продукт, презентація. Основні завдання проектної технології в початковій школі на сучасному етапі: 1.Формування навичок самостійної діяльності, застосування знань у нестандартних ситуаціях.2. Формування в учнів комунікативних умінь та навичок. 3. Формування навичок науково-дослідної роботи. Основні етапи роботи у проекті: 1 етап – Організаційний Учитель повідомляє учням тему, мету, кінцевий продукт проекту, завдання, план роботи. Усе це обговорюється в класі, учні вносять свої пропозиції. 2 етап – Підготовчий. Відбувається збір матеріалу, ознайомлення з навчальною інформацією, виконання тренувальних вправ. 3 етап – Проектна робота. Починається проектування " макета", опрацювання зібраної інформації, її коригування. На цьому етапі учні звертаються до довідників, словників, до вчителя для одержання додаткової інформації. 4 етап – Оформлювальний. На цьому етапі відбувається остаточне оформлення кінцевого продукту (малювання, складання, розфарбовування, оформлення презентації тощо). Це може відбуватися як у школі, так і вдома. 5 етап – Презентація проекту. Учні розповідають про свою роботу у проекті, демонструють кінцевий продукт, захищають ідею, зміст, відповідають на запитання опонентів. 6 етап – Підбиття підсумків. На цьому етапі вчитель (координатор проекту) та учні (учасники проекту) аналізують виконану роботу, виявляють її переваги та недоліки, оцінюють свою участь у проекті, складають плани на майбутнє.

2. Визначте зміст проектної діяльності вчителя та учня в початковій школі під час підготовки проекту до уроку природознавства на тему: «Моя Україна».Етапи діяльності: Підготовка. Визначення теми і мети проекту (Учні - Обговорюють, шукають інформацію, вчитель - Розповідає про задум, мотивує, допомагає у визначенні завдань ), Етап планування (учні- Формулюють завдання, обговорюють їх, вчитель - Коригує, пропонує ідеї, висуває пропозиції), Етап прийняття рішень (учні - Обирають оптимальний варіант, вчитель - Спостерігає, опосередковано керує діяльністю учнів), Етап збирання інформації (учні - Збирають інформацію, вчитель - Спостерігає, опосередковано керує діяльністю), Етап аналізу інформації, формулювання висновків (учні - Аналізують інформацію, готують вироби, вчитель - Спостерігає, коригує, радить), Етап захисту проектів, колективний аналіз (учні - Презентують проекти, обговорюють разом з учителем, оцінюють зусилля, використані можливості, творчий підхід, вчитель - Обговорює разом з дітьми). Важливо, щоб дитина, яка йде у сучасне життя, могла самостійно знайти певну інформацію, була здатна критично мислити, розв*язувати складні проблеми шляхом аналізу обставин й інформації, враховуючи альтернативні думки, приймати важливі рішення, дискутувати, спілкуватися. Діяльність учителя, який працює за методом проекту, має бути спрямована на постановку нових завдань і пошук засобів їх реалізації.

№ 5

Розкрийте концептуальні засади педагогічної технології «Школа успіху і радості» С. Френе.

Основою педагогічної технології С. Френе є сформульоване на противагу традиційній французькій школі й педагогіці «ядро цінностей», до якого належать: - здоров´ я дитини; - визнання дитячого прагнення до максимального саморозвитку; - створення сприятливого для розвитку дітей середовища; - забезпечення «природного, живого і всебічного виховного процесу».

Згідно з технологією «Школа успіху і радості» природа відіграє важливу роль і в організації початкової школи, яка «не може існувати без природного середовища». Воно є обов´ язковою умовою нормального функціонування дитячого закладу, оскільки надає дитині необхідний для розвитку «матеріал», забезпечує умови для її фізичного та емоційного розвитку. Це положення узгоджується із твердженням С. Френе про необхідність допомагати дитині формувати свою особистість через створення відповідної обстановки, а не через повчання та вказівки, адже будь-яке насильство над особистістю призводить до негативних наслідків.
Механічною працею С. Френе вважав застосування знарядь праці, які пришвидшують процес «пізнання на дотик», зміцнюють і розширюють владу людини над зовнішнім середовищем. У процесі праці дитина ознайомлюється з інструментами, а згодом вчиться усвідомлено користуватися ними для досягнення своєї мети.
Розумова діяльність дитини виявляється в умінні володіти знаряддями, які допомагають їй контактувати з людьми, формувати і виражати свої потреби, розвивати і поглиблювати знання про навколишній світ. Так, своєрідними головними знаряддями для дитини є руки, мова.
Художня творчість є важливим засобом чуттєвого пізнання дитиною світу. За словами С. Френе, малюнок не втрачає значущості й після того, як діти навчилися писати. Важливу роль у їх розвитку відіграють також ляльковий театр, співи, ритміка.
У трудовій школі Френе стрижнем є навчання у праці. Ознайомлення з навколишнім світом, пізнання і перетворення його відбувається в ній через діяльність, виховання прагнення працювати (фізично і розумово).
Однією з концептуальних засад педагогічної технології С. Френе є ідея про опори-бар´ єри. До них належать сім´ я, суспільство, вчителі, які одночасно дисциплінують і стримують дитину. Опорами в її розвитку вони стають за певних обставин і правильно організованої діяльності дитячого закладу. Новизна підходу полягала в тому, що, на відміну від масової практики, яка спирається на державні стандарти та навчальні плани, С. Френе запровадив спільне з дитиною розроблення індивідуальних планів занять з усіх навчальних дисциплін.

2. Проаналізуйте систему планування та оцінювання навчальної роботи у школі С. Френе і сучасній початковій школі.

Педагогічна технологія С. Френе передбачає чітке планування навчального процесу. Вчитель відповідно до державної програми для початкової школи планує роботу на місяць. Цим планом кожна дитина з допомогою вчителя складає індивідуальний тижневий план, у якому відображає основні види своєї роботи. Це дає учням змогу краще розуміти навчальні завдання, самостійно розподіляти свій час і зусилля, розвиває почуття відповідальності. Індивідуальна робота має першочергове значення у формуванні особистості й у засвоєнні знань. На думку С. Френе, цей процес розгортається за логікою наукових пошуків, охоплюючи такі етапи: 1. Презентація і вираження. На цьому етапі головне, щоб дитина репрезентувала за допомогою слова або малюнка своє бачення певної теми. 2. Аналіз презентацій у групі або з дорослими, коментарі кожного учня з його особистим аналізом. Це дає змогу іншими очима побачити зроблене, розвиває аналітичні навички. 3. Порівняння та аналогія. Як правило, вони відбуваються шляхом зіставлення з подібними ситуаціями, які раніше аналізувалися. 4.Комунікація в групі. Важливість її в тому, що кожний учень робить свій внесок у колективну побудову знання

5. Синтез. Особливість його полягає втому, що правила поведінки кожного учня група приймає на обмежений термін, вони змінюються залежно від матеріалу, що вивчається.
Щоп´ ятниці у другій половині дня дитина підсумовує зроблене за тиждень («Підсумок мого тижня»), користуючись умовними позначками: - зеленим кольором: я виконав індивідуальний план цілком;
- оранжевим: мені не вдалося цілком виконати свій план; - червоним: мені не вдалося виконати свій план, і я потребую допомоги на наступному тижні.
Однією з найнегативніших рис традиційної шкільної практики С. Френе вважав недосконалу систему оцінювання, яка, за його переконаннями, не відтворює реального стану успішності, породжує доказовість, нездорове суперництво, нещирість, егоїзм. Змагання однолітків С. Френе вважав доцільним у спорті, іграх і був принциповим противником використання їх у навчальній діяльності, вбачаючи у цьому причини комплексів неповноцінності, глибоких особистісних негараздів у житті людини.

№ 6






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.