Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Конкурентні ситуації та дослідження їх
Інтенсивність і конкретні форми конкурентної боротьби змінюються залежно від характеру конкурентної ситуації. Така ситуація визначає міру взаємозалежності конкурентів, що виникає внаслідок їхньої взаємодії, характер дій підприємства для зміцнення конкурентоспроможності, акцентує увагу маркетингових досліджень на окремих аспектах діяльності суб'єктів ринку. Відомі чотири типи конкурентних ситуацій. Чиста (досконала) конкуренція. Така ситуація виникає, коли на ринку існує велика кількість продавців, приблизно однакових за своєю ринковою силою. Така кількість продавців взаємодіє з великою кількістю покупців, поставляючи їм взаємозамінні не- диференційовані товари. Жодна з цих груп суб'єктів не справляє суттєвого впливу на рівень цін. Останні визначаються автоматично через взаємодію попиту і пропозиції. Така ситуація виникає на промислових ринках уніфікованих і недиференційованих товарів на кшталт сировинних харчовихпродуктів, металів, мінеральної сировини тощо. Торгівля тут здійснюється, як правило, через організовані ринки (біржі). У такій ситуації підприємства мають намагатися позбавитися «анонімності» своєї продукції шляхом її диференціації, жорстко контролювати її якість, зміцнювати імідж товарів, а головне — відсте- жувати динаміку змін обсягів її поставок на ринок і цін на неї, появу нових конкурентів з метою регулювання обсягів власного виробництва. Олігополія — це ситуація, за якої кількість конкурентів невелика, або коли кілька підприємств домінують на ринку, створюючи сильну взаємозалежність. При цьому взаємозалежність між конкурентами тим більше, чим менш диференційовані їхні товари. Ситуація олігополії найчастіше трапляється на ринку товарів на стадії зрілості, коли первинний попит неможливо розширити. Особливістю такої ситуації є можливість цінових війн. При цьому можливими є такі типи конкурентної поведінки підприємств: □ незалежна поведінка: дії підприємства не залежать від поведінки конкурентів; □ корпоративна поведінка: намагання підприємства дійти згоди з конкурентами, уникнути конфронтації; □ адаптивна поведінка: пристосування дій підприємства до поведінки конкурентів, уникнення конфронтації; □ випереджувальна поведінка: розуміння дій конкурентів, передбачення їхньої реакції на дії підприємства; □ агресивна поведінка: врахування того, що конкуренти не будуть негативно реагувати на дії підприємства. Таким чином, в олігопольній ситуації головним є дослідження та аналіз можливої чи справжньої реакції конкурентів на дії підприємства, а також на зміни, що можуть відбуватися в навколишньому бізнес-середовищі. Виходячи із цього, вивчають цілі конкурентів, стратегії, які вони використовують, засоби, завдяки яким конкуренти досягають своїх цілей, стратегії, які можуть бути використані ними в майбутньому. Аналіз можливої реакції конкурентів можна також здійснити за схемою М. Гіортера (див. рис. 2).
Рис. 2. Схема аналізу реакції конкурентів (за М. Портером) Інформація для проведення такого аналізу не є легкодоступною. Тут, за словами Ф. Котлера, можливим є лише дослідження так званих «ринкових сигналів», хоча й вони можуть виявитися неточними. «Ринкові сигнали» — це публічні заяви конкурентівїхні висловлювання стосовно стану й перспектив розвитку галузі та мотивів своїх дій, презентації, рекламні акції тощо. Можна також використати інформацію про минулі дії конкурентів, згідно з якою їх можна розподілити на такі групи: □ ті, що створюють нові товари, акцентують увагу на науково- технічному розвитку, реагують на інновації конкурентів, вбачаючи в цьому загрозу для себе; □ вправні діячі ринку, успіх яких базується на глибокому розумінні ринкових процесів та їхніх тенденцій; □ ті, що переслідують лідера: можуть досягти успіху, але не є небезпечними; □ ті, що пливуть за течією: як правило, невеликі організації, що не мають конкретної орієнтації; □ потенційні інтервенти з інших галузей. Історія діяльності конкурентів може слугувати індикатором їхніх майбутніх дій, оскільки організації зазвичай намагаються використовувати свій набутий досвід. Вивчаючи історію діяльності конкурентів, важливо також визначити їхню здатність до адаптації до змін навколишнього біз- нес-середовища. Аналіз важливої реакції конкурентів дає змогу класифікувати їх на чотири типи: □ конкуренти, які не квапляться: повільна реакція на події або повне ігнорування їх, надія на лояльність своїх споживачів; □ тигрові конкуренти: реагують на будь-які спроби завоювання їхніх ринків; □ непередбачувані конкуренти: не мають конкретної моделі поведінки; □ вибіркові конкуренти: реагують лише на деякі зміни (наприклад, на зниження цін). Монополістична (недосконала) конкуренція є проміжною між досконалою та олігополістичною. Це ситуація, коли кількість конкурентів велика, а ринкова сила їх приблизно однакова. Разом з тим продукція диференційована. Вона спонукає підприємства використовувати стратегію диференціації, ґрунтовану на зовнішніх конкурентних перевагах (відмінних якостях товарів, що створює відповідну цінність для покупців). Для успішної реалізації стратегії диференціації необхідним є дотримання таких умов: □ будь-яка диференціація має приводити до появи чогось по- справжньому унікального, що становить цінність (користь) для споживачів; □ така цінність являє собою або підвищення ефективності використання товару, або зниження витрат на його споживання чи використання; □ така цінність має бути доволі високою (помітною), при цьому цінова премія має перевищувати підвищення витрат; □ підприємство має вміти повідомляти ринку про диференціацію, захищати її від копіювання іншими. Кінцевий результат диференціації — збільшення ринкової сили підприємства, що, своєю чергою, є головним об'єктом дослідження. Ринкову силу оцінюють за здатністю підприємства примусити ринок прийняти ціну, вищу, ніж у пріоритетних конкурентів. Одним із вимірів цієї здатності є еластичність попиту за ціною для диференційованого товару. Чим нижче еластичність попиту, тим ринок менш чутливий до підвищення ціни на товари. Монополія — це ситуація, коли на ринку домінує один товаровиробник, який обслуговує велику кількість споживачів. Дослідження такого конкурентного середовища потребує визначення очікуваної тривалості монополії, можливості появи нових конкурентів, товарів-субститутів.
|