💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Мета й завдання дослідження 4 страница

Конкретні шляхи і способи збирання, обробки, узагальнення й аналіз™ фактичного матеріалу визначаються законами наукової логіки, яка є синтезом діалектичної і формальної логіки. Навчитися мислити науково - 11 найбільш важливим завданням для будь-якого дослідника.

Методологічна роль принципів і законів діалектики проявляється в| конкретному педагогічному дослідженні передусім через діалектичну лог ікуЛ В концентрованому вигляді вимоги діалектичної логіки, принципі» І категорій діалектики зводяться до того, щоб вивчати предмет дослідження! всебічно, в його розвитку, застосовувати при цьому практику як критерій! істини, маючи на увазі, що вона завжди конкретна.

Методологія дослідження має також конкретно-наукові форми: вони проявляються в орієнтації на систем)' знань, створюваних науковими школами, які мають свої пояснювальні принципи і конкретні способи організації наукових досліджень. На базі загальних методологічних принципів виробились принципи і вимоги, зв'язані із специфікою педагогічних досліджень: принцип детермінізму; єдності зовнішніх впливів і Внутрішніх умов розвитку та активної діяльності; принцип розвитку тощо.

В. Краєнський¹ обґрунтовує необхідність послідовного втілення в педагогічних дослідженнях принципу поєднання сущого і належного. Цей принцип полягає в обов'язковому співвіднесенні плану належного і плану сущого (істотного), пояснювальних і прогностичних елементів у кожному дослідженні, що не виключає можливості досліджень, в яких одна із сторін чи функцій виступає як провідна. Будь-яке з педагогічних явищ можна правильно зрозуміти й оцінити лише в співставленні із нормою або ідеалом, а будь-яку педагогічну перспективу не можна обгрунтувати й зрозуміти без співвіднесення з існуючим, без врахування сучасної теорії і реальної практики.

Єдність сущого і належного дає можливість уникати як гіпертрофованих чи спекулятивних побудов, відірваних від практики і її реальних можливостей, так і вузько емпіричних побудов, позбавлених творчої глибини і перспективи.

Принцип детермінізму вимагає враховувати вплив різних чинників і причин на розвиток педагогічних явищ. При дослідженні особистості необхідно враховувати три підсистеми детермінації її поведінки: минуле, сучасне і майбутнє, що об'єктивно відображаються нею.

Минуле особистості відображається в її життєвому шляху, біографії, а також в особистісних якостях і моральному обличчі. Вплив минулого, історії розвитку особистості на її поведінку носить опосередкований характер. Везпосередньо ж впливає на поведінку та вчинки свідомість і мотиви діяльності особистості. Внутрішні умови розвитку особистості поряд з діяльністю і спілкуванням створюють справжню систему, яка зумовлює її вдосконалення. Крім того, детермінуючий вплив на особистість чинять і зовнішні умови.

Винятково великий вплив на розвиток особистості чинять цілі її діяльності, які значною мірою спрямовані в майбутнє. В цьому розумінні можна говорити про майбутнє як підсистему детермінації розвитку особистості. При цьому відома мета як закон зумовлює спосіб, характер діяльності особистості і здійснює внаслідок цього істотний вплив на її розвиток.

Всі три підсистеми (минуле, сучасне і майбутнє) взаємопов'язані між собою і зумовлюють одна одну.

Принцип розвитку вимагає розглядати педагогічні явища в постійних змінах, русі, в постійному розв'язанні суперечностей під впливом системи внутрішніх і зовнішніх детермінант. Принцип розвитку в педагогіці розглядається зазвичай у двох аспектах: історичний розвиток особистості від

п зародження до сучасного стану - філогенез, і розвиток особистості конкретної людини - онтогенез. Крім того, можгга і необхідно розглядати розвиток різних компонентів особистості - спрямованості, х; арактеру, інших особистіших якостей. Природно, що ефективність педагогічних впливів вирішальною мірою залежить від того, наскільки повно і точно враховується розвиток майбутнього фахівця, на якого впливають, наскільки точно і враховується розвиток педагогічної системи.

Згідно з принципом єдності зовнішніх впливів і внутрішніх умов пізнання внутрішнього змісту особистості відбувається в результаті І оцінювання зовнішньої поведінки, справ і вчинків. Зв'язок внутрішніх умові із зовнішніми опосередкований історією розвитку особистості. В міру соціального розвитку людини все складнішою стає її внутрішня природа І зростає питома вага внутрішніх умов розвитку по відношеннію до зовнішніх.| Співвідношення внутрішнього і зовнішнього в розвитку особистості] змінюється як історично, так і на різних етапах життєвого шляху людини:! чим більше вона розвинута, тим у більшій мірі прогрес її особистості пов'язаний з актуалізацією внутрішніх чинників.

Особливе значення має принцип активної діяльності особистості, який орієнтує дослідника на те, що не лише навколишнє середовиїце формує особистість, а й особистість активно пізнає і перетворює навколишній світ. Цей принцип передбачає розгляд усіх змін в особистості через призму її діяльності. Вплив діяльності на особистість величезний. Поза діяльністю І немає людини, але суть людини не вичерпується нею і не може бути зведена до неї і повністю з нею ототожнена. Педагогічні впливи на особистість повинні враховувати характер її діяльності, і нерідко найбільш ефективний вплив полягає в зміні корекції тієї чи іншої діяльності людини.

З цим принципом тісно пов'язаний діяльнісний підхід, який І педагогічних дослідженнях також виступає конкретно-науковим] методологічним принципом. Діяльнісний підхід виражається в прагненні дослідників використати положення теорії діяльності в методиці й інтерпретації змісту своїх праць. Суть діяльнісного підходу полягає в тому,! що досліджується реальний процес взаємодії людини з навколишнім світом, який забезпечує розв'язання певних життєво важливих задач. Людина в 'і цьому випадку виступає як активне начало, як суб'єкт взаємодії, який| виконує певну послідовність різного роду дій, в тому числі психічних. Всі] функціональні можливості психіки включені і підпорядковані розв'язанню іі завдань здійснюваної діяльності.

Стосовно проблем навчання діяльнісний підхід означає виявлення і опис тих способів дії в діяльності, які повинні привести до розкриття змісту поняття! в навчальному матеріалі, іцо вивчається, і повноцінному засвоєнні відповідних! знань.. Разом з тим засвоєння знань веде до закріплення відомих дій, оволодіння новими діями, які опосередковують становлення загальних здібностей і] способів поведінки учня. Знання не просто передаються, вони добуваються! учнемі у процесі його власної діяльності (наприклад, навчальної). У процесі

никонання такої діяльності велике значення мають уміння, іюв язані зі ідійсненням змістового аналізу і проектування продуктів діяльності.

Методологічну функцію по відношенню до часткових педагогічних ісорій можуть виконувати також загальні спеціально-наукові теорії. І Іаприклад, дидактика як теорія навчання, яка дає наукове обґрунтування піно змісту, методів і організаційних форм, може виконувати методологічну функцію по відношенню до методик навчання учнів чи студентів різним ішичальним дисциплінам, оскільки одним із призначень дидактики є Мбєзпечення принципової єдності в підході до учнів чи студентів і виборі (Місту, шляхів і засобів навчальної роботи. Орієнтація на загальні принципи Навчання і формування змісту освіти необхідна будь-якому вченому-мегодисту, який би навчальний предмет він не представляв. При цьому іидактика не стає «методологією методики», вона зберігає статус і исціально-наукової педагогічної теорії навчання. Методика також не перетворюється в певний «додаток» до дидактики. Кожна методика має класний предмет, хоча і дидактика, і всі методики вивчають на різних рівнях і її різних аспектах одне й те саме навчання. Різниця предметів дидактики і методики визначається меншим ступенем загальності знань, одержуваних в і ілузі методики, і більшою їхньою обумовленістю конкретним змістом Цввчального предмета. Наукове дослідження в галузі методики спрямоване на розв'язання завдань, які виникають в процесі навчання одному з навчальних предметів. Коли дослідник звертається безпосередньо до Педагогічної дійсності, він має справу з навчанням чомусь конкретному. Якщо результати його дослідження мають загальне значення, відносяться до Навчання взагалі, вони поповнюють науковий зміст дидактики. Якщо ж вони і нецифічні для навчання певній освітній галузі — це означає, що це цислідження з методики.

Конкретна реалізація всіх цих принципів здійснюється згідно з принципами особистісно-соціально-діяльнісного підходу. Цей принцип Орієнтує дослідника на цілісне вивчення особистості в єдності основних юціальних факторів її розвитку-соціального середовища, виховання, діяльності особистості, її внутрішньої активності. Принципи виступають безпосередньою методологією наукових психолого-педагогічних досліджень, визначаючи Наперед їхню методику, вихідні теоретичні концепції, гіпотези.

Спираючись на розглянуті методологічні принципи, можна (формулювати методологічні вимоги до проведення педагогічних досліджень:

- досліджувати педагогічні процеси і явища такими, якими вони єішсправді, з усіма позитивами й негативами, успіхами і труднощами, безприкрашання і очорніння; не описувати явища, а критично аналізувати їх;

- оперативно реагувати на справді нове в теорії і практиці педагогіки, ЦС гнатися за сумнівною педагогічною модою;

- забезпечувати практичну спрямованість, вагомість і добротність■ екомендацій;

— забезпечувати надійність наукового прогнозу, бачення перспективирозвитку досліджуваного педагогі чного процесу, явища;

— дотримуватися строгої логіки думки, чистоти педагогічноігоексперименту.

Узагальнюючи ці вимоги, мюжна визначити методологічні вимоги до результатів проведення педагогічного дослідження, які ними зумовлені. До них відносяться об'єктивність, вірогідність, надійність і доказовість. Але про це мова йтиме далі.