Проект Закону України

«Про Родові маєтки і родові поселення»

1. Мета прийняття Закону.

Забезпечення законодавством кожній українській сім’ї /в т.ч. і неповній/ права на отримання 1 га землі для облаштування родового маєтку.

Закон визначає правові, соціальні і економічні основи утворення і функціонування родового маєтку.

Закон формує умови зміцнення інституту сім’ї, посилення родинних зв’язків та вирішення цілої низки проблем духовного, економічного і соціального характеру.

ГЛАВА 1. Загальні положення.

Стаття 1. Основні терміни і поняття, які використовуються в Законі.

В даному Законі терміни використовуються в наступному значені:

Родовий маєток – неподільна земельна ділянка розміром 1 га, виділена безоплатно державою громадянину України, за його бажанням, в постійне користування. Нерухоме майно і багаторічні насадження / при їх наявності на вказаній земельній ділянці/ теж включаються в склад даного родового маєтку.

Родові землі – землі які визначені державою для передачі громадянам України у відповідності до цього Закону.

Постійне користування земельною ділянкою – безстрокове, протягом всього життя громадянина України користування земельною ділянкою, що знаходиться у власності українського народу.

Власник родового маєтку – особа /громадянин України/, на яку оформлений, згідно діючого законодавства, родовий маєток.

Члени сім’ї власника родового маєтку – чоловік /дружина/, діти, внуки та інші нащадки власника родового маєтку по низхідній лінії.

Родове поселення – населений пункт, організований на законодавчій базі цього Закону.

Родова спільнота /громада –назву відпрацювати/ - територія населеного пункту в сільській місцевості на якій добровільна спільнота громадян організували Родове поселення на вільних від населення і визначених для цих цілей місцевою владою землях, з метою організації, у відповідності до діючого законодавства, життєдіяльності її членів при дотриманні вимог екології, захисту землі, дотриманні загально людських цінностей у суспільному житті. Організовує свою роботу на території поселення у відповідності до Статуту /додаток №1 до цього Закону/.

Земельні ділянки під об’єкти соціально-культурного і суспільного призначення – земельні ділянки на яких розташовані і які відведені для потреб місцевої територіальної громади Родового поселення для задоволення їх суспільних потреб, у тому числі і проходи між родовими маєтками.

Мешканець родового поселення – особа, яка постійно проживає в даному родовому поселенні.

Стаття 2. Законодавство про родові маєтки і родові поселення.

Відносини, пов’язані з наданням громадянину України земельної ділянки для створення родового маєтку, правилами його спадкування, визначення правового режиму родового маєтку і родового поселення, їх функціонування, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, що не суперечать даному закону.

Стаття 3. Основні принципи законодавства в області родових маєтків і родових поселень.

При створенні родових маєтків і родових поселень належить керуватися наступними основними принципами:

а) повний суверенітет народу України над національним багатством Українського народу – землею та іншими природними ресурсами;

б) створення умов для реалізації всіма громадянами України права на землю як основне національне багатство;

в) створення умови для зміцнення сім'ї, підвищення достатку і благополуччя сімей як основного осередку суспільства і держави;

г) збереження родової пам'яті, зміцнення родинних відносин, спадковість поколінь, сімейних цінностей;

ґ) безоплатність, безумовність і безстроковість володіння і користування земельною ділянкою для створення родового маєтку;

д) цілісність і неподільність родового майна, у тому числі родового маєтку і його складових частин;

е) родовий маєток в цілому і його складові частини, у тому числі земельна ділянка для створення родового маєтку, не мають грошової оцінки;

є) звільнення власників родових маєтків від сплати податків і зборів за створення, володіння і користування нерухомим майном, що є складовою частиною родового маєтку;

ж) звільнення власників родових маєтків і членів їх сімей від сплати податків і зборів з коштів, отриманих від продажу надлишків продукції, вирощеної і виробленої в родовому маєтку;

з) звільнення спадкоємця родового маєтку будь-якого ступеня спорідненості із спадкодавцем від сплати податку за спадкування родового маєтку і його складових частин;

и) родовий маєток успадковується тільки по низхідній лінії від власника родового маєтку….

і) пріоритетність земельних ділянок для створення родових маєтків перед земельними ділянками іншого цільового призначення;

к) дотримання законності;