Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Вплив факторів сімейного виховання на формування психологічної позиції дитини






Таблиця 10

№ пор. Зовнішні фактори виховання Психологічні позиції (варіанти особистості і типи долі)
  Підтвердження від дорослих " негарності" дитини " Я—негарний, Інші—гарні" (комплекс неповноцінності) Кредо: " Моє життя не багато коштує" Варіанти: пасивне переживання невдач; прагнення удосконалити себе за допомогою якихось предметів (зовнішня перевага за рахунок модного одягу, автомобіля тощо); прагнення вдосконалити себе за рахунок досягнення успіху в кар'єрі, спорті (зовнішня зверхність)
  Відкидання дитини Суперечна поведінка батьків Жорсткі покарання " Я—негарний, Інші—погані" (повна безнадійність). Кредо: " Жити взагалі не варто! " Варіанти: невдачі; алкоголізм, наркотики; самогубство
  Побої Розбещеність дитини " Інші—погані, Я — гарний" Кредо: " Чуже життя не багато коштує! " Варіанти: жертва (усі погані); бажання робити боляче іншим: вербальна (критика інших) або фізична (побиття, убивства); бажання розпоряджатися іншими (прагнення до влади)
  Твердження дорослих про позитивні риси дитини Прийняття її такою, якою вона є Розвиток у дитини зусиль до самовдосконалювання, прийняття відповідальності за своє життя, соціального інтересу та продуктивного підходу до невдач: " Не вийшло, то спробуй інакше" " Я — гарний, Інші — гарні, Життя — гарне" Кредо: " Життя варте того, щоб жити! " Для того, щоб стати переможцем, необхідні свідомі дії й цілеспрямованість

□ Порушення сімейного виховання в психології розуміється як стійке поєднання певних рис виховання, що призводить до негативних наслідків розвитку особистості дитини. Для аналізу порушень виховання перспективно послуговуватися такими критеріями:

рівень протекції (тобто скільки сил і часу приділяють батьки вихованню дитини); тут розрізняють:

• гіперпротекцію як надмірну увагу до проблем виховання дитини;

• гіпопротекцію як недостатню увагу з боку батьків до виховних проблем;

ступінь задоволення потреб (якою мірою діяльність батьків націлена на задоволення матеріально-побутових і духовних потреб дитини); мова йде про:

• потурання — прагнення батьків до максимального й некритичного задоволення потреб дитини;

• ігнорування потреб дитини, недостатнє прагнення батьків до задоволення їх;

рівень вимогливості до дитини в сім'ї виступає у вигляді заборон, покарань по відношенню до неї, а також знаходить прояв у колі її обов'язків:

• надмірність вимог-обов'язків (містить ризик психотрав-матизму й розвитку в дитини почуття власної несвободи й залежності від батьківської родини);

• недостатність вимог-обов'язків (має наслідком складність залучання дитини до будь-якої справи);

•• надмірність вимог-заборон (формує у дітей реакцію емансипації з захисно-агресивними проявами або, навпаки, розвиток її надмірної чутливості й тривожності);

• недостатність вимог-заборон (стимулює розвиток сваволі й надмірної самостійності дитини, сприяє формуванню нестійкого типу характеру);

• надмірність санкцій (бурхливе, надто суворе реагування навіть на незначні порушення поведінки дитини зазвичай призводить до формування залежної безініціативної особистості дитини або ж набутої агресивності як захисно-агресивного реагування на позицію батьків);

4. Психологія сімейного виховання

• мінімальність санкцій, що проявляється у відсутності системи контролюючих дій з боку батьків, у їхньому ставленні на заохочування дитини та в сумнівах у результативності будь-яких покарань.

Наведені риси виховання, поєднуючись між собою, утворюють певний тип порушень сімейного виховання. Класифікація цих типів є такою:

• потуральна гіперпротекція (характерна для потурального стилю виховання);

• домінуюча гіперпротекція (авторитарний стиль), емоційне відкидання (авторитарний і ліберальний стилі);

• підвищена моральна вимогливість (авторитарний стиль);

• гіпопротекція (ліберальний стиль).

Незалежно від того, якими є особливості порушень у взаємовідносинах " батьки—дитина", дорослі займають по відношенню до дитини неефективну виховну позицію.

Серед причин неефективного батьківського ставлення назвемо такі:

• педагогічна й психологічна неграмотність батьків;

• ригідні стереотипи виховання;

• вплив особливостей спілкування в сім'ї на відносини батьків і дитини;

• особистісні проблеми й особливості батьків, які вносяться у спілкування з дитиною.

Доволі часто батьки схильні розв'язувати особистісні проблеми за рахунок дитини. Це може виражатися у наступному:

• переданні дитині своїх власних небажаних якостей;

• винесенні конфлікту між подружжям у сферу виховання;

• зсуві в установках батьків по відношенню до статі дитини (надавання переваги жіночим або чоловічим якостям у дитини протилежної статі);

• нерозвиненості батьківських почуттів;

• надмірному розширенні сфери батьківських почуттів;

• виховній невпевненості батьків;

• фобії (боязні) втратити дитину (особливо, якщо такі прецеденти вже були).

РОЗДІЛ 4 ПСИХОЛОГІЯ ВИХОВАННЯ

Подібні порушення викликають такі причини: підвищену протекцію батьків (домінуючу або потуральну) або, навпаки, їхню низьку опіку, емоційне відкидання й жорстоке поводження — проблема, яку психологові доводиться вирішувати у кожному окремому випадку. Ця робота необхідна батькам, насамперед, для того, щоб усвідомити, як не слід чинити по відношенню до дітей.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.