Змістовий компонент

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Змістовий компонент

Розвиток людського індивіда здійснюється через засвоювання фрагментів соціального досвіду й перетворювання за рахунок цього попереднього досвіду особистості. Учіння можна трактувати як зміну, перетворювання суб'єкта учіння з людини, яка не володіє соціальним досвідом, у таку, що ним оволоділа. Як предмет і продукт діяльності учіння, досвід людини — це знання про сутнісні характеристики об'єктів дійсності, а також дії та операції перетворювання їх при розв'язанні різноманітних практичних і пізнавальних завдань. Такі дії у психології називають навичками (прийоми та операції дій) та вміннями (способи використання й здобування знань у практиці індивідуальної діяльності). Ці навички й вміння можуть бути практичними й теоретичними, а також більш-менш узагальненими. Основним змістом і найважливішим завданням навчання є

опанування системою знань у поєднанні з опануванням відповідними навичками.

Характеристики об'єктів дійсності в категоріях соціального досвіду відображають знання, які існують у формі понять. Знання людини можна розрізняти за рівнем повноти, глибини, усвідомленості й міцності, конкретності й узагальненості. Вони можуть існувати в індивідуальній свідомості на рівні уявлення, в якому відображено лише зовнішні наочні ознаки предметів і на рівні понять, у яких зафіксовано суттєві ознаки явищ. Досвід може існувати на рівні емпіричних і теоретичних понять. Емпіричні поняття, або уявлення, є результатом буденного пізнавання, основним механізмом роботи якого є асоціації (за суміжністю в часі й просторі, за подібністю, відмінністю). Теоретичні поняття виникають як результат наукового пізнавання. їм притаманна орієнтація на розкриття сутнісних характеристик об'єкта пізнавання, що передбачає встановлення функціональних і логічних відносин між елементами, які входять до його складу, та визначення взаємозв'язків певного поняття з іншими об'єктами пізнавання.

Організоване навчання орієнтоване на передавання учневі основ наук. Як предмет учіння воно має насамперед наукові поняття, в яких відображаються науково досліджені сутнісні характеристики навколишнього світу. Особливістю наукового знання є його системність. Засвоїти знання з будь-якого предмета означає засвоїти систему наукових понять, тобто відтворити явища, які вивчає відповідна наука у їхніх сутнісних взаємозв'язках, і таким способом усвідомити загальну логіку існування й розвитку сфери дійсності, яка вивчається. Показовою в цьому відношенні є процедура визначання понять, яка зводиться до того, щоб " підвести" видове поняття під ширше родове для нього та вказати на його відмінності, що визначають його видову своєрідність на противагу іншим, для яких визначене родове поняття є спільним.

Відсутність системності, хаотичне й некритичне нагромадження знань без установки на встановлення взаємозв'язків між ними серйозно перешкоджає їх використанню й відбору для засвоєння. Розірвані безсистемні знання

3. Покомпонентний аналіз навчальної діяльності

погано засвоюються, вони є малокорисними для застосування на практиці і в дальшому навчанні, оскільки без необхідних взаємозв'язків не дають людині змоги ефективно орієнтуватися в обставинах дійсності, адекватно розуміти їх і діяти відповідно до логіки таких обставин.

Як предмет і результат діяльності учіння знання суб'єкта про об'єкти дійсності характеризуються рядом якостей, кожна з яких може виступати системоутворюючим чинником упорядкування їх. Знання таких якостей та їхніх специфічних ознак суттєво поліпшує роботу по їх відбору, засвоєнню та використанню відповідно до ситуацій.

• предметна віднесеність змісту знань (знання про живу й неживу природу, про суспільство тощо);

• аспектна співвіднесеність змісту знань (знання про якості, функції й структуру предмета);

• логічні якості знань (чуттєві як результат сприймання або концептуальні, тобто здобуті не безпосередньо, а через міркування, абстрактно-логічне мислення. Це можуть бути конкретні факти або закони, гіпотези, теорії тощо).

• повнота, ступінь суттєвості, узагальненості, систематичності знань (емпіричні уявлення або теоретичні поняття різного ступеня узагальненості);

• форма представленості знань (природною мовою, штучними, символічними мовами, у вигляді схем, просторових та інших моделей, мішані за формою);

• міра засвоєності знань (ступінь їхньої інтеріоризова-ності).

Як і будь-який об'єкт наукового аналізу, знання про явища дійсності та про способи дії з ними можна охарактеризувати з позиції його змістових і формальних характеристик.

До змістових характеристик знань у педагогічній психології прийнято відносити їхню повноту, диференційованість, узагальненість, характер взаємовідносин (підлеглий або координаційний, субпідлеглий) компонентів знання та порядок здійснення.

Формальні характеристики відображають три, що послідовно змінюють себе в міру інтеріоризації, психологічні