ІІ етап. Медсестринська діагностика

- гарячка

- пітливість

- втрата маси тіла

- біль у горлі, кашель

- рідкий стілець

перелік діагнозів збільшується в залежності від приєднання нових уражень (генералізації процесу)

ІІІ етап. Планування медсестринських втручань.

1. Створення умов безпеки при роботі з ВІЛ-інфікованим пацієнтом

2. Підготовка та взяття інфікованого матеріалу для специфічних лабораторних досліджень

3. Вирішення проблем та потреб пацієнта

4. Догляд та медсестринське спостереження за ВІЛ-інфікованим пацієнтом

5. Виконання лікарських призначень

6. Вирішення супутніх проблем пацієнта

7. Навчання пацієнта і його оточуючих санітарно-гігієнічним навичкам

ІУ етап. Реалізація плану медсестринських втручань

1. Лікування стаціонарне в окремих палатах або в спеціалізованих відділеннях

1.1. Дотримання загальних (універсальних) засобів безпеки, тобто це дії пов'язані з асептикою та антисептикою, а також виконання заходів з ізоляції від контакту з різними виділеннями з організму пацієнта: обов'язкове застосування рукавичок із зміною перед кожним пацієнтом, робота в захисних пластикових халатах, а також в захисних масках і окулярах при маніпуляції, де очікуються бризки крові або інших рідин. Не легковажити з дрібних пошкодженнях на руках, обробляти їх і захищати пластиром, який не промокає.

1.2. Сумлінне виконання правил дезінфекції, а також стерилізації інструментарію і приладів

1.3. Контроль за наявністю аптечки та користування нею для надання термінової медичної допомоги медичним працівникам та технічному персоналу лікувально-профілактичних закладів

1.4. 2.1. Взяття крові (5 мл) з ліктьової вени стерильним шприцом з голкою; кров перенести у пробірку з гумовим корком; пробірку поставити у термостат (для подальшого серодослідження методом ІФА або імуноблотингу (для визначення антитіл), полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР – для виявлення антигену вірусу)

3. Створення пацієнтові належних комфортних умов: обов'язковість створення в оточенні ВІЛ-інфікованого пацієнта охоронного психологічного режиму із заходами для його соціальної адаптації

3.1. Застосування при гарячці холодного компресу на лоб, міхура з льодом, давати багато пити

3.2. Контроль за чистотою натільної і постільної білизни. При пітливості обтирання тіла сумішшю теплої води з оцтом, спиртом, одеколоном, переодягання в суху чисту білизну

3.3. Контроль за чистотою ротової порожнини, своєчасне чищення зубів після їжі. Полоскання ротоглотки при болях в горлі розчинами фурациліну, содовим, календули та інш.

3.4. При кашлю – тепло на груди, багато теплого пиття, збирання харкотиння в ємкості з дезрозчином

3.5. Контроль за чистотою тіла. Після рідких випорожнень своєчасне обмивання сідниць та промежини теплою водою з милом

3.6. Контроль за харчуванням. Призначається дієта високої енергетичної цінності з підвищеним вмістом білків, вуглеводів, вітамінізована, з різноманітних продуктів, з частим режимом харчування

4.1. Особливості догляду та медсестринського спостереження залежить від особливостей перебігу СНІДу і вираженості симптоматики супутніх опортуністичних хвороб

4.2. В оточенні ВІЛ-інфікованих пацієнтів обов'язкове дотримання поточної дезінфекції

5. Медикаментозне лікування пожиттєве. Надзвичайно висока відповідальність медичних сестер за жорстким дотриманням призначеної схеми лікування

5.1. Виконання лікарських призначень: комбінація протиретровірусних препаратів (нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази-азидотимідин, ретровір, нелфінавір; інтерферони, інтерлейкіни та ін.); для боротьби з вторинними інфекціями – бактрим, метронідазол, пептамідин, фанзидар, нізорал, флуконазол, ацикловір (зовіракс, віролекс), ізоніазид, рифампіцин, стрптоміцин та ін.

6. Вирішення супутніх проблем пацієнта. Оберігання пацієнта від зараження лікарняними штамами мікроорганізмів

7. Роз'яснення ВІЛ-інфікованому пацієнту та його оточуючих основних правил протиепідемічного режиму та проведення необхідних дезінфекційних заходів. Рекомендувати максимально обмежити коло осіб, що мають доступ до інформації про особу ВІЛ-інфікованого. ВІЛ-інфіковані мають бути попереджені про кримінальну відповідальність за свідоме зараження інших людей. Навчання пацієнта та його оточуючих санітарно-гігієнічним навичкам (" безпечний секс", індивідуальний посуд та медичний інструментарій тощо). Бесіди з ВІЛ-інфікованими пацієнтами відносно особливостей життя в суспільстві (в плані психологічних, морально-етичних та інших правил спілкування).