Епідеміологія. Джерелом збудника є хворі люди та бактеріоносії, хворі тварини на сепсис або мастит (інфікується м'ясо або молоко) бактеріоносії.

Резервуаром інфекції є грунт, забруднений виділеннями тварин і людей, вода, вигрібні ями, предмети побуту, м'ясо або молоко хворих тварин.

Механізм зараження – фекально-оральний. Шляхи передачі інфекції: харчовий (аліментарний), деколи водний. Найчастіше фактори передачі молоко, молочні продукти, креми, суфле, салати, кондитерські вироби (при стафілококових), а також, м'ясо, риба (особливо фарширована або заливна), ковбаса, кров'янка та інші продукти. Сприйнятливість досить висока, залежить від масивності потрапляння збудника в організм та від стану макроорганізму.

Класифікація. За етіологією

За клінічною формою: гастрит, гастроентерит, гастроентероколіт, ентерит, ентероколіт.

За тяжкістю перебігу: легкий, середньої тяжкості, тяжкий, дуже тяжкий (ІТШ або гіповолемічний шок)

Медсестринський процес

І етап Медсестринське обстеження

Скарги пацієнта

- нудота

- блювання

- біль в животі

- частий рідкий стілець (діарея)

- загальна слабкість

- відсутність апетиту

- головний біль

- гарячка, озноб

Анамнестичні дані

- нудота

- приступоподібний біль у надчеревній ділянці

- біль може поширюватися по всьому животу

- приєднується блювання: від одноразового до повторного з виснажливим характером

- приєднується пронос

- фекалії втрачають каловий характер, стають водянистими без патологічних домішок з різким запахом

- частота стільця 5-10 разів на добу

при тяжкому перебігу

- виражена інтоксикація, с-ми зневоднення, розлади гемодинаміки

Об'єктивно:

- t тіла 38-39⁰С

- тахікардія, гіпотензія

- шкіра бліда, суха на дотик

- незначний акроціаноз

- голос ослаблений

- язик з біло-сірим нальотом

- живіт помірно здутий

- при пальпації живіт болючий але м'який

- блювотні маси водянисті з домішками неперетравленої їжі

- фекалії рідкі водянисті без слизу, крові, гною

ІІ етап Медсестринська діагностика.

- гарячка

- нудота

- блювання

- біль в животі

- діарея

- зневоднення

ІІІ етап Планування медсестринських втручань

1. Підготовка пацієнта до взяття інфікованого матеріалу для лабораторної діагностики

2. Вирішення проблем та потреб пацієнта

3. Виконання лікарських призначень з етіотропної терапії та неспецифічного лікування

4. Вирішення супутніх проблем пацієнта

5. Навчання пацієнта та його оточуючих елементам санітарно-гігієнічних навичок

ІУ етап Реалізація плану медсестринських втручань

1.1. Негайне ефективне промивання шлунка (до чистих вод) великою кількістю рідини (содовим розчином або перманганатом калію), бажано зондове

1.2. Здійснення промивання кишок (постановка очисної клізми, а при важкому стані сифонної)

1.3. При відсутності випорожнень проносні засоби (магнію сульфат: 25 г розвести в склянці кип'яченої води, випити)

2.1. Взяття блювотних мас і промивних вод шлунка для бактеріологічного дослідження. Промивні води беруть 50-100 мл першої порції після промивання тільки чистою водою

2.2. Взяття калу для бактеріологічного дослідження: збирають останні, більші рідкі порції (3-5 г), до початку етіотропного лікування

2.3. Взяття крові для бактеріологічного дослідження (проводять в основному при септичному перебігу) та для серологічної діагностики (РА)

2.4. Забір залишків підозрілих продуктів харчування для бактеріологічного дослідження

3.1. Створення відповідно належних комфортних умов. Контроль за дотриманням призначеного режиму

3.2. Спонукання пацієнта до блювання або промивання шлунка. Надання медсестринської допомоги при блюванні, очищення ротової порожнини. Забезпечити посудом для збирання блювотних мас

3.3. Систематичний контроль за частотою стільця, кількістю, кольором, консистенцією

фекалій, наявністю патологічних домішок

3.3. Виділити індивідуальний горшок або судно

3.4. Збирання блювотних мас, випорожнень в окремі ємності із мірними позначками (для обліку втрат рідини)

3.5. Систематичний контроль за самопочуттям; вимірювання t тіла, пульсу, АТ

3.6. Зігрівання пацієнта при ознобі, холодне обтирання при гіпертермії, міхур з льодом на голову

3.7. Контроль та допомога в дотриманні чистоти шкіри ротової порожнини, рук, натільної і постільної білизни

3.8. Тяжкохворим обмивання сідниць та промежини теплою водою з милом після випорожнень

3.9. Контроль та допомога в дотриманні дієти. Перша доба голод, водно-чайна дієта, пізніше стіл № 4. Через 3-4 дні розширення дієти (каші, протерті супи)

3.10. При інтоксикації, зневодненні, після випорожнень і блювання значне пиття (чай з аскорбіновою кислотою)

3.11. Контроль за здійсненням поточної дезінфекції в оточенні пацієнта

4. Виконання лікарських призначень:

4.1. При відсутності випорожнень проносні засоби (25 г сульфату магнію та ін.)

4.2. Перорально: сорбенти (ентеросгель, активоване вугілля, поліфепан та ін.), пероральні дезінтоксикаційні: ораліт (глюкосолан), регідрон та ін. поліферментні препарати (панзинорм, фестал) та ін.

4.3. Парентеральна регідратація (при тяжких формах): в/в крапельно ізотонічні розчини – " Квартасіль", " Трисіль", " Хлосіль", " Дисіль" та ін.

4.4. При слабості серцевої діяльності – в/м кордіамін, кофеїн.

5. Вирішення супутніх проблем пацієнта.

6. Роз'яснення пацієнтові та особам з його оточення основних правил і вимог щодо беззондового промивання шлунка, постановка очисної клізми та здійснення необхідних правил санітарно-гігієнічного режиму в домашніх умовах, відносно особистої та харчової гігієни.