Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Медсестринський процес
Meдcecmpинcкий процес — це добре продуманий, системний, обґрунтований і націлений на досягнення мети план, який необхідно реалізувати відповідно до потреб хворого, а потім зробити його оцінку. Медсестринський процес дає нове розуміння ролі медичної сестри у практичній охороні здоров'я, вимагаючи від неї не тільки високої технічної підготовки, але і вміння по-творчому ставитися до догляду за пацієнтом; уміння працювати з хворим, як з особистістю, а не як з нозологічною одиницею або об'єктом маніпуляційної техніки. У результаті постійної присутності й контакту з хворим медична сестра стає основною ланкою між хворим і навколишнім світом. Від того, які відносини складаються між медичною сестрою і хворим, від їх взаєморозуміння часто залежить швидке одужання пацієнта. Пацієнт має бути активним учасником медсестринського процесу на всіх етапах його реалізації. Переваги впровадження медсестринського процесу полягають у наступному: а) забезпечується системний та індивідуальний підхід до проведення сестринського догляду; б) у плануванні та забезпеченні догляду беруть активну участь пацієнт і його сім'я, а за необхідності — члени виробничого колективу, громадськість; в) створюється можливість широкого використання стандартів професійної діяльності; г) ефективно використовуються час і ресурси, спрямовані на задоволення основних потреб і розв'язання проблем пацієнта; ґ) універсальність методу; д) гарантується якість надання допомоги, професіоналізм медичної сестри, безпека та надійність медичного обслуговування. Стандартна модель медсестринського процесу включає п'ять етапів: 1. Медсестринське обстеження пацієнта та визначення стану його здоров'я. 2. Медсестринський діагноз. 3. Планування медсестринських втручань. 4. Виконання (реалізація) медсестринських дій. 5. Оцінка якості та ефективності медсестринського догляду, МЕДСЕСТРИНСЬКЕ ОБСТЕЖЕННЯ ПАЦІЄНТА ТА ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ ЙОГО ЗДОРОВ'Я (І ЕТАП МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ) Мета обстеження: зібрати, обґрунтувати і взаємопов'язати отриману інформацію про пацієнта, аби створити інформаційну базу даних про його стан у момент звертання за медичною допомогою. Після вивчення І етапу медсестринського процесу студент повинен знати: значення сестринського обстеження для виявлення проблем пацієнта та їх вирішення; джерела інформації; суб'єктивні методи обстеження пацієнта; чинники, що сприяють і заважають спілкуванню; зміст інформації, зібраної медичною сестрою (фізіологічні, психологічні, соціологічні дані); об'єктивні й додаткові методи обстеження пацієнта (табл. 8). Уміти: провести опитування пацієнта і його родичів; тлумачити отримані дані; оцінити дані фізичного обстеження пацієнта; реєструвати дані стану здоров'я пацієнта в приблизній навчальний сестринській історії хвороби. Мати навички: спілкування з пацієнтами та родичами; спілкування з колегами; вимірювання зросту, зважування; підрахунку ЧДР; дослідження пульсу; вимірювання AT, температури тіла; цифро-вого і графічного запису показників функціонального стану пацієнта; визначення добового діурезу. Джерела інформації: пацієнт, члени його сім'ї, медична карта амбулаторного хворого, виписка з медичної карти стаціонарного хворого; медичні працівники, спеціальна медична література. Методи обстеження: суб'єктивні, об'єктивні, додаткові. Суб'єктивний метод обстеження — це бесіда з пацієнтом, а за наявності та необхідності — членами його сім'ї, медичними працівниками. Головна роль в обстеженні належить розпитуванню. Від уміння спілкуватися дуже часто залежить правильність оцінки стану пацієнта, а отже, і ефективність подальших етапів сестринського процесу. Позитивному спілкуванню сприяє: 1. Підготовка запитань — дає змогу зробити бесіду зрозумілою для пацієнта і для медичної сестри. 2. Уважне вислуховування — дає змогу пацієнту відчути інтерес медичної сестри до його проблем і всього, що його хвилює, а також полегшує здоровий контакт медичної сестри з пацієнтом. 3. Мовчазне спостереження за пацієнтом — дає йому час зібратися з думками. 4. Доброзичливе ставлення — сприяє неупередженому погляду на спосіб життя пацієнта, його життєві цінності. 5. Короткі записи під час бесіди — допомагають аналізувати отримані дані. Об'єктивне обстеження проводять шляхом огляду пацієнта: спостереження за виразом обличчя, диханням, положенням у ліжку (табл. 9), визначення температури тіла, AT, ЧСС, ЧДР, визначення набряків тощо. До об'єктивного обстеження також відносять соціологічні дані (середовище, в якому хворий живе і працює), відомості про освіту, культуру, психологічні дані (індивідуальні особливості характеру), духовний розвиток (віросповідання, духовні цінності). Джерела інформації: дані лабораторних та інструментальних досліджень; пацієнт, члени його сім'ї, друзі, колеги по роботі тощо.
|