Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!
АНТРОПОМЕТРІЯ 10 страница
|
|
| 8. Металевий диск флакону обробити ватною кулькою, змоченою в спирті, стерильним пінцетом зняти центральну частину металевої кришки, гумовий корок обробити: спирт-йод-спирт | Забезпечується інфекційна безпека |
| 9. Обробити руки спиртом | Забезпечується інфекційна безпека |
| 10. Стерильними ножицями розкрити пакет із одноразовою системою для внутрішньовенного краплинного введення | Забезпечується інфекційна безпека |
| 11. Зняти ковпачок із голки повітровода, ввести її до упору через гумовий корок у флакон | Забезпечується видалення повітря із флакона |
| 12. Закрити гвинтовий затискач | Попередження проникнення рідини у систему |
| 13. Зняти ковпачок із голки, яка знаходиться ближче до крапельниці, ввести її на 2/3 через гумовий корок у флакон | Попередження проникнення повітря у систему |
| 14. Перевернути флакон догори дном і закріпити його на штативі | Забезпечується рух рідини |
| 15. Ін’єкційну голку разом з ковпачком зняти і покласти у підготовлений стерильний лоток | Забезпечується швидше заповнення системи |
| 16. Повернути крапельницю в горизонтальне положення. Повільно, відкриваючи гвинтовий затискач, заповнити її до половини об’єму. Затискач закрити | Забезпечується заповнення лише крапельниці |
| 17.Відкрити гвинтовий затискач, повільно заповнити довгу трубку системи до повного витіснення бульбашок повітря і появи краплин розчину з канюлі для насадки голки | Забезпечується видалення повітря із системи |
| 18. Гвинтовий затискач закрити | Попередження втрати лікарського розчину |
| 19. Перевірити відсутність бульбашок повітря в системі | Забезпечується попередження повітряної емболії |
| 20. Приєднати ін’єкційну голку. Відкрити гвинтовий затискач, пропустивши кілька крапель розчину через ін’єкційну голку | Перевірка прохідності голки та витіснення із неї повітря |
| 21. Покласти у стерильний лоток ватні кульки, змочені спиртом, стерильні серветки | Забезпечується інфекційна безпека |
| 22.Приготувати рушник, джгут, клейонку, 2-3 стрічки вузького липкого пластиру довжиною 4-5 см, подушечку | Забезпечується виконання процедури |
| 23. Продовжити процедуру в палаті пацієнта | Забезпечення комфортного стану пацієнта |
| Підключення системи для внутрішньовенного краплинного введення лікарських засобів | Процедура 9.19 |
| Оснащення: стерильні: система одноразового використання для внутрішньовенного краплинного введення рідини, ватні кульки, серветки, лоток, гумові рукавички, маска, пінцет, водонепроникний фартух. Захисний екран (окуляри); спирт етиловий 70%, гумова подушечка, гумовий джгут, рушник, клейонка, штатив, лоток для використаного матеріалу, ємкість для використаного матеріалу, який не був у контакті з пацієнтом (відро з педаллю), тонометр, фонендоскоп, протишоковий набір, аптечка «АНТИСНІД», ємкості з дезрозчинами |
| Етапи | Обґрунтування |
| 1. Підготовка до процедури Уточнити чи готовий пацієнт до маніпуляції. Запропонувати пацієнту при необхідності попросити допомогти палатну медичну сестру лягти в зручне положення так, щоб його рука лежала без напруження і не звисала | Забезпечується комфортне положення пацієнта та правильне положення руки |
| 2. Вимити руки, обробити їх спиртом. Одягнути стерильні гумові рукавички | Забезпечується інфекційна безпека |
| 3. Виконання процедури Під лікоть пацієнта підкласти тверду гумову подушечку | Забезпечується максимальне розгинання руки у ліктьовому суглобі |
| 4. Накласти на плече, на 5-7 см вище ліктьового суглоба, гумовий джгут (на сорочку, рушник чи серветку) так, щоб вільні кінці були спрямовані вгору | Створюються умови для кращого наповнення вени. Попереджається травматизація шкіри |
| 5. Визначити пульс | Перевірка властивостей |
| 6. Перевірити пульс на променевій артерії (його властивості не повинні змінитися) | Перевірка правильності накладання джгута |
| 7. Запропонувати пацієнту декілька разів стиснути і розтиснути кулак, вибрати найбільш наповнену вену, попросити пацієнта стиснути кулак | Сприяє кращому наповненню вени |
| 8. Обробити ін’єкційне поле почергово двома ватними кульками, змоченими в спирті | Забезпечується інфекційна безпека |
| 9. Обробити спиртом гумові рукавички | Забезпечується інфекційна безпека |
| 10. Зафіксувати вену. Тримаючи голку зрізом догори, паралельно до поверхні шкіри провести венепункцію | Попередження проколу вени наскрізь |
| 11. При появі крові в муфті попросити пацієнта розтиснути кулак, зняти джгут, підкласти серветку. Відрегулювати швидкість інфузії, призначену лікарем, гвинтовим затискачем (40-60 крапель за 1 хвилин) | Забезпечується відновлення току крові в вені. Забезпечується правильне виконання процедури |
| 12. Зафіксуйте голку (по муфті) і частину трубки до шкіри лейкопластирем, накрийте місце пункції стерильною серветкою | Попереджається вихід голки із вени |
| 13. Спостерігати за станом пацієнта та роботою системи. При погіршенні стану викликати лікаря | Забезпечується своєчасність допомоги в разі погіршення стану пацієнта |
| 14.Закрити гвинтовий затискач, зняти серветку, лейкопластир. Покласти у лоток | Підготовка до закінчення процедури |
| 15. Прикласти стерильну ватну кульку, змочену спиртом, до місця ін’єкції і швидким рухом вийняти голку на серветку | Забезпечується інфекційна безпека |
| 16. Попросити пацієнта зігнути руку в ліктьовому суглобі разом з ватною кулькою на 3-5 хвилин до зупинки кровотечі | Забезпечується профілактика кровотечі |
| 17. Запитати у пацієнта про його самопочуття. Рекомендувати пацієнтові не вставати з ліжка протягом 40-60 хв. Заберіть ватну кульку | Забезпечується профілактика ускладнень |
| 18. Закінчення процедури Продезінфікуйте використане оснащення | Забезпечується інфекційна безпека |
| 19. Продезінфікувати використану систему та відправити на утилізацію | Забезпечується інфекційна безпека |
| 20. Продезінфікувати використане оснащення | Забезпечується інфекційна безпека |
| 21. Зробити запис про проведення процедури | Забезпечується документування медсестринського догляду |
| 22. Зняти та продезінфікувати фартух, маску, окуляри, рукавички. Вимити і висушити руки | Забезпечується інфекційна безпека |
РОЗДІЛ 10
ЗОНДОВІ ПРОЦЕДУРИ
| Уведення шлункового зонда через рот (поведінка пацієнта адекватна) | Процедура 10.1 |
| Оснащення: стерильний шлунковий зонд, рушник, серветки, шприц Жане ємкістю 60 мл, фонендоскоп, стерильний гліцерин або вазелінова олія, лоток, чисті гумові рукавички, водонепроникний фартух |
| Етапи | Обґрунтування |
| 1. Підготовка до процедури Пояснити пацієнту проведення та сутність майбутньої процедури (якщо це можливо) і отримати згоду пацієнта на проведення процедури | Заохочення пацієнта до співпраці. Дотримуються права пацієнта |
| 2. Підготувати оснащення (зонд завчасно помістити в морозильну камеру не менше ніж на 1, 5 год) | Забезпечується швидке та ефективне проведення процедури. Полегшується введення зонда завдяки зменшенню блювотного рефлексу |
| 3. Вимити і висушити руки. Надіти рукавички | Забезпечується інфекційна безпека |
| 4. Виконання процедури Запропонувати чи допомогти пацієнту сісти на стілець ближче до спинки. Якщо пацієнт не може сидіти на стільці, процедуру можна виконувати в положенні хворого лежачи на боці. При цьому голову пацієнта розмістити низько | Розміщення пацієнта в положенні, зручному для проведення процедури |
| 5. Прикрити груди пацієнта водонепроникним фартухом | Захищається одяг від забруднення. Забезпечується інфекційна безпека |
| 6. Визначити відстань, на яку слід увести зонд: від губ до мочки вуха і вниз по передній черевній стінці так, щоб останній отвір зонда був нижче від мечоподібного відростка | Забезпечується правильне введення зонда в шлунок |
| 7. Пояснити пацієнту, що під час уведення зонда можливі нудота і позиви на блювання, які можна подавити, якщо глибоко дихати через ніс. Не можна стискати просвіт зонда зубами і висмикувати його | Надається необхідна інформація для успішного проведення процедури і уникнення неприємних відчуттів |
| 8. Стати праворуч від пацієнта. Запропонувати йому відкрити рота, покласти на корінь язика густо змазаний гліцерином чи вазеліновою олією сліпий кінець зонда. Примітка: уразі неадекватної поведінки пацієнта (якщо зонд уводять з метою промивання шлунка) слід використовувати засоби фіксації для рук і ніг, голову фіксувати рукою; для утримання рота пацієнта відкритим використовувати роторозширювач | Полегшується проведення процедури |
| 9. Попросити пацієнта зробити декілька ковтальних рухів (якщо можливо), під час яких обережно просувати кінець зонда в стравохід | Під час ковтання надгортанник закриває вхід у трахею, одночасно відкриває вхід у стравохід |
| 10. Просувати зонд повільно і рівномірно. Якщо зустрічається перешкода - зупинитись і витягти зонд. Повторити п. 9 | Виключається небезпека введення зонда в трахею |
| 11. Продовжувати введення зонда до потрібної відмітки в тому разі, якщо він просувається з невеликим опором | Значний опір під час уведення, блювання, ціаноз, затуманення зонда (якщо зонд прозорий) свідчать про те, що зонд потрапив у трахею |
| 12. Пересвідчитись у тому, що зонд правильно розташувався у шлунку: ввести в шлунок близько 20 мл повітря за допомогою шприца Жане, вислуховуючи при цьому надчеревну ділянку. Правильне положення зонда підтверджується також аспірацією великого об'єму рідини | Виключається небезпека введення рідини в трахею (під час промивання шлунка, ентерального харчування) |
| 13. Продовжувати процедуру, для виконання якої було введено зонд | Забезпечується можливість проведення процедури, заради якої було введено зонд |
| 14. Закінчення процедури Зняти рукавички, вимити та висушити руки після закінчення процедури | Забезпечується інфекційна безпека |
| 15. Зробити запис про проведення процедури і реакцію пацієнта | Забезпечується послідовність медсестринського догляду |
| Уведення назогастрального зонда (пацієнт може допомагати медсестрі, поведінка адекватна) | Процедура 10.2 |
| Оснащення: стерильний шлунковий зонд діаметром 0, 5-0, 8 см, рушник, серветки, шприц Жане ємкістю 60 мл, фонендоскоп, стерильна вазелінова олія чи гліцерин, лоток, чисті рукавички, лейкопластир (1х10 см), затискач, ножиці, заглушка для зонда, безпечна шпилька |
| Етапи | Обґрунтування | ||
| 1. Підготовка до процедури Пояснити пацієнту хід проведення та сутність майбутньої процедури (якщо це можливо) і отримати згоду пацієнта на проведення процедури | Заохочення пацієнта до співпраці. Дотримуються права пацієнта | ||
| 2. Підготувати оснащення (зонд слід тримати в морозильній камері не менше ніж 1, 5 год) | Забезпечується швидке та ефективне проведення процедури. Полегшується введення зонда завдяки зменшенню блювотного рефлексу | ||
| 3. Визначити найсприятливіший спосіб уведення зонда: притиснути спочатку одне крило носа і попросити пацієнта дихати, потім повторити ці дії з іншим крилом носа | Процедура дозволяє визначити найбільш прохідну половину носа | ||
| 4. Визначити відстань, на яку слід увести зонд: від кінчика носа до мочки вуха і вниз по передній черевній стінці так, щоб останній отвір зонда був нижче від мечоподібного відростка | Забезпечується правильне введення зонда в шлунок | ||
| 5. Виконання процедури Допомогти пацієнту набути високого положення Фаулера (див. процедуру 4.31) | Створюється фізіологічне положення при ковтанні | ||
| 6. Прикрити груди пацієнта рушником | Захищається одяг від забруднення. Забезпечується інфекційна безпека | ||
| 7. Вимити і висушити руки. Надіти рукавички | Забезпечується інфекційна безпека | ||
| 8. Добре обробити сліпий кінець зонда стерильною вазеліновою олією чи гліцерином | Полегшується введення зонда. Запобігаються неприємні відчуття і травмування слизової оболонки носа | ||
| 9. Попросити пацієнта трохи закинути голову | Забезпечується можливість швидкого введення зонда | ||
| 10. Увести зонд через нижній носовий хід на відстань 15-18 см | Природні вигини носового ходу полегшують проведення зонда | ||
| 11. Попросити пацієнта повернути голову в природне положення | Забезпечується можливість подальшого введення зонда | ||
| 12. Дати пацієнту склянку з водою і трубочкою для пиття. Попросити пити маленькими ковтками, ковтаючи зонд. Можна додати у воду шматочок льоду | Полегшується проходження зонда через ротоглотку. Зменшується тертя об слизову оболонку. Під час ковтання надгортанник закриває вхід у трахею, одночасно відкриваючи вхід у стравохід. Холодна вода зменшує ризик виникнення нудоти | ||
| 13. Допомагати пацієнту ковтати зонд, м’яко просуваючи його в глотку під час кожного ковтання | Зменшується дискомфорт. Полегшується просування зонда | ||
| 14. Переконатися, що пацієнт може чітко говорити і вільно дихати | Забезпечується впевненість, що зонд у стравоході | ||
| 15. Переконатися в правильному розташуванні зонда в шлунку - ввести в шлунок близько 20 мл повітря за допомогою шприца Жане, вислуховуючи при цьому надчеревну ділянку, або приєднати шприц до зонда - при аспірації в зонд повинен надходити вміст шлунка | Забезпечується можливість проведення процедури. Підтверджується правильне положення зонда | ||
| 16. У разі потреби залишити зонд на тривалий час: відрізати пластир завдовжки 10 см, розрізати його в довжину на 5 см навпіл. Прикріпити лейкопластир нерозрізаною частиною до спинки носа. Обгорнути кожною розрізаною смужкою лейкопластиру зонд і закріпити смужки хрест-навхрест на спинці носа, уникаючи натискування на крила носа | Виключається зсування зонда | ||
| 17. Закрити зонд заглушкою (якщо процедура, заради якої було введено зонд, виконуватиметься пізніше) і прикріпити безпечною шпилькою до одягу пацієнта на грудях | Не допускається витікання шлункового вмісту між годуваннями | ||
| 18. Допомогти пацієнту набути зручного положення | Забезпечується правильне положення тіла | ||
| 19. Закінчення процедури Зняти гумові рукавички, занурити їх у дезінфекційний розчин. Вимити і висушити руки | Забезпечується інфекційна безпека | ||
| 20. Зробити запис про проведення процедури і реакцію пацієнта | Забезпечується послідовність медсестринського догляду | ||
| 21. Промивати зонд кожні 4 год 15 мл ізотонічного розчину натрію хлориду | Забезпечується підтримка прохідності зонда | ||
| Промивання шлунка товстим зондом | Процедура 10.3 | ||
| Оснащення: система для промивання шлунка: два товсті стерильні шлункові зонди, сполучені скляною трубкою (сліпий кінець одного зонда зрізаний); скляна лійка ємкістю 0, 5-1 л, рушник, серветки. стерильні пробірки (банки) для промивних вод, посудина з перекип’яченою водою кімнатної температури (10 л), кухоль, посудина для зливання промивних вод, рукавички, водонепроникний фартух - 2 штуки, стерильна вазелінова олія або гліцерин, водонепроникний мішок |
| Етапи | Обґрунтування |
| 1. Підготовка до процедури Надіти водонепроникні фартухи на себе і пацієнта | Захищається одяг від забруднення |
| 2. Виконання процедури Увести товстий шлунковий зонд до встановленої позначки (див. процедуру 10.1) | Забезпечується можливість промивання шлунка |
| 3. Приєднати до зонда лійку, опустити її до рівня шлунка | Попереджується виливання вмісту шлунка |
| 4. Тримаючи лійку трохи похило на рівні шлунка, налити в неї 1 л води | При такому положенні лійки вода не потраплятиме в шлунок |
| 5. Повільно підняти лійку вгору на 1 м. Як тільки вода досягне вічка, опустити лійку до рівня колін, не допускаючи виливання води | За законом сполучених посудин, вода надійде в шлунок, а потім знову в лійку |
| 6. Повторити п. 5 двічі і вилити промивні води в приготовлену стерильну посудину (якщо необхідно взяти промивні води на дослідження). Примітка: промивні води беруть на дослідження за призначенням лікаря. У разі підозри на отруєння припікальними отрутами беруть першу порцію промивних вод | Забезпечується інтенсивніше перемішування вмісту шлунка з водою та взяття їх для дослідження |
| 7. Повторювати п. 4, 5, але воду виливати в посудину для зливання промивних вод (використати приготовлені 10 л води) | Забезпечується промивання шлунка |
| 8. По закінченні процедури від'єднати і витягти зонд із шлунка, обгорнувши його серветкою | Попереджується забруднення одягу і рук |
| 9. Занурити забруднені предмети в посудину із дезінфекційним розчином (якщо використовують дезінфекційні засоби без фіксувальної дії) | Забезпечується інфекційна безпека |
| 10. Зняти фартухи, занурити їх у посудину із дезінфекційним розчином або у водонепроникний мішок | Забезпечується інфекційна безпека |
| 11. Закінчення процедури Зняти рукавички. Допомогти пацієнту вмитися і набути зручного положення | Забезпечується відпочинок після проведення процедури |
| 12. Вимити і висушити руки | Забезпечується інфекційна безпека |
| 13. Написати направлення і відправити пробірки із промивними водами в лабораторію. Решту промивних вод після дезінфекції вилити в каналізацію | Забезпечується інфекційна безпека |
| 14. Зробити запис про проведення процедури і реакцію пацієнта | Забезпечується послідовність медсестринського догляду |
| Промивання шлунка тонким зондом | Процедура 10.4 |
| Оснащення: тонкий шлунковий зонд, рушник, серветки, стерильна посудина для промивних вод, посудина з кип’яченою водою кімнатної температури (10 л), посудина для зливу промивних вод, рукавички, водонепроникний фартух - 2 штуки, стерильна вазелінова олія чи гліцерин, шприц Жане ємкістю 0, 5 л, водонепроникний мішок |
| Етапи | Обґрунтування |
| 1. Підготовка процедури Надіти водонепроникні фартухи на себе і пацієнта | Захищається одяг від забруднення |
| 2. Виконання процедури Увести тонкий шлунковий зонд через рот або ніс (див. процедури 10.1, 10.2) | Забезпечується можливість промивання шлунка |
| 3. Приєднати до зонда шприц Жане і потягнути поршень трохи на себе. Від'єднати шприц, повернувши поршень у початкове положення | Підтвердженням того, що зонд у шлунку, буде надходження в шприц прозорої рідини |
| 4. Набрати в шприц 0, 5 л води. Приєднати шприц до зонда і ввести воду в шлунок | Така кількість води не викличе неприємного відчуття і буде достатньою для збирання промивних вод |
| 5. Потягнути поршень шприца на себе, аспіруючи введену воду | Забезпечується видалення вмісту шлунка |
| 6. Повернути поршень у початкове положення, в разі необхідності взяти промивні води на дослідження | Забезпечується перемішування вмісту шлунка з водою при збиранні промивних вод |
| 7. Повторити п. 4-6 двічі і вилити промивні води в посудину для промивних вод. Примітка: уразі підозри на отруєння припікальною отрутою цей етап не проводять | Забезпечується інтенсивне перемішування вмісту шлунка з водою |
| 8. Повторити п. 4, 5 | Забезпечується промивання шлунка |
| 9. Від'єднати шприц від зонда і вилити вміст у посудину для промивних вод | Забезпечується промивання шлунка |
| 10. Повторювати п. 4, 5, 9 до тих пір, поки не буде використана вся вода (10 л), що була приготовлена для промивання | Важливо видалити не тільки вміст шлунка, а й токсини, що виділяються слизовою оболонкою шлунка |
| 11. Після закінчення процедури від'єднати шприц Жане і вилучити зонд із шлунка, обгорнувши його серветкою | Попереджується забруднення одягу і рук |
| 12. Закінчення процедури Занурити забруднені предмети в посудину з дезінфекційним розчином (якщо він не має фіксувального ефекту) | Забезпечується інфекційна безпека |
| 13. Зняти фартухи, покласти їх в посудину з дезінфекційним розчином або у водонепроникний мішок | Забезпечується інфекційна безпека |
| 14. Зняти рукавички, допомогти пацієнту вмитися і набути зручного положення | Забезпечується необхідний відпочинок після процедури |
| 15. Вимити і висушити руки | Забезпечується інфекційна безпека |
| 16. Виписати направлення та відправити посудину з промивними водами в лабораторію. Решту промивних вод вилити в каналізацію після дезінфекції | Забезпечується інфекційна безпека |
| 17. Зробити запис про проведення процедури та реакцію пацієнта | Забезпечується послідовність медсестринського догляду |
| Взяття шлункового вмісту для дослідження секреторної функції шлунка (пацієнт може допомагати медсестрі, поведінка адекватна) | Процедура 10.5 |
| Оснащення: стерильний шлунковий зонд діаметром 0, 5-0, 8 см, один із стимуляторів секреції, шприц для ін'єкцій (якщо подразник парентеральний), спирт, ватні кульки, рукавички, штатив з пробірками, шприц для забору шлункового вмісту (якщо немає вакуумної установки, призначеної для цієї мети) |
| Етапи | Обґрунтування |
| 1. Підготовка до процедури Пояснити пацієнту хід процедури та отримати його згоду на проведення процедури | Забезпечується право пацієнта на інформацію |
| 2. Підготувати необхідне оснащення | Необхідна умова для проведення процедури |
| 3. Запропонувати пацієнту правильно і зручно сісти: щільно притулитися до спинки стільця та трохи нахилити голову вперед | Забезпечується безперешкодне введення зонда в ротоглотку |
| 4. Покласти рушник на груди та шию пацієнта | Виключається забруднення одягу |
| 5. Визначити відстань, на яку пацієнт повинен проковтнути зонд (від зросту в см відняти 100) | Необхідна умова потрапляння зонда в шлунок |
| 6. Надіти рукавички, відкрити пакет, вийняти з нього зонд (зонд до введення має бути в морозильнику протягом 1, 5 год). Взяти його правою рукою на відстані 10-15 см від сліпого кінця, а лівою рукою підтримувати його вільний кінець | Зменшується блювотний рефлекс. Полегшується можливість проведення процедури |
| 7. Виконання процедури Запропонувати пацієнту відкрити рота, покласти сліпий кінець зонда на корінь язика, а потім проштовхнути його глибше в глотку: пацієнт при цьому повинен робити активні ковтальні рухи за командою медсестри, а слину витирати серветкою. Примітка: якщо пацієнт закашлявся, негайно вийняти зонд | Забезпечується просування зонда в шлунок до потрібної мітки при кожному ковтальному русі (безладні ковтальні рухи призводять до регургітації зонда). Слина в'язка, її важко спльовувати |
| 8. Далі процедуру проводять різними методами. А. Метод Лепорського: а) протягом 5 хв вилучати вміст шлунка (І порція); б) ввести через зонд 200 мл підігрітого до 38°С ентерального подразника (5% алкоголь, м'ясний бульйон); в) через 10 хв вилучити 20 мл (II порція); г) через 15 хв вилучити весь залишок пробного сніданку (III порція); д) протягом 1 год вилучати шлунковий вміст (4 наступні порції), змінюючи пробірки кожні 15 хв Б. Метод Веретенова, Новикова, М'ясоєдова: а) вилучити шлунковий вміст натще (І порція); б) протягом 1 год вилучати вміст шлунка, змінюючи пробірки кожні 15 хв (II, III, IV, V порції); в) увести через зонд ентеральний подразник, підігрітий до 38 °С; г) подальше вилучення шлункового вмісту проводити за методом Лепорського (див. А, п. в, г, д) В. З використанням парентерального подразника: а) вилучити шлунковий вміст натще (І порція); б) вилучити ІІ, ІІІ, ІV, V порції базальної секреції протягом 1 години кожні 15 хв; в) ввести підшкірно подразник (гістамін чи пентагастрин); г) проводити подальше вилучення шлункового вмісту через 20-30 хв. Протягом 1 години кожні 15 хв (VІ, VІІ, VІІІ, ІХ порції – стимульована секреція). Примітка: - при застосуванні гістаміну за 20-30 хвилин перед його введенням ввести 1 мл 1% р-ну димедролу (тобто після ІІІ порції базальної секреції); - гістамін/пентагастрин ввести після вилучення ІV порції базальної секреції, а після через 15 хвилин V порції протягом 1 години вилучити 4 порції стимульованої секреції через кожні 15 хвилин | Забезпечується можливість отримання різних фракцій шлункового соку. Забезпечуються більш достовірні результати визначення секреції шлунка. Парентеральний подразник шлункової секреції вводять із розрахунку: 0, 1% р-н гістаміну – 0, 08 мг на 10 кг маси тіла, але максимальна кількість не повинна перевищувати 0, 5 мл; 0, 025% пентагастрину – 0, 1 мл на кг маси тіла |
| Забезпечується попередження побічної дії гістаміну (тахікардія, запаморочення. Гіперемія шкіри) Забезпечується скорочення тривалості процедури і дискомфорт пацієнта | |
| 9. Закінчення процедури Вийняти зонд повільними поступовими рухами, протираючи його серветкою | Забезпечується механічне очищення зонда. Попереджується забруднення одягу та рук |
| 10. Помістити зонд у дезінфекційний розчин | Забезпечується інфекційна безпека |
| 11. Доставити в лабораторію усі отримані порції із зазначенням на бланкові відділення, прізвища, імені та по батькові пацієнта | Виключається можливість помилки |
| Дуоденальне зондування (фракційний спосіб) | Процедура 10.6 |
| Оснащення: стерильний дуоденальний зонд, штатив з пробірками, стимулятор для жовчного міхура (25-40 мл 33 % магнію сульфату, 10% спиртового розчину сорбіту або холецистокінін), шприц для аспірації, шприц Жане, шприц для ін'єкцій (якщо використовується холецистокінін), грілка, валик, рукавички. |
| Етапи | Обґрунтування |
| 1. Підготовка до процедури Пояснити пацієнту хід процедури та отримати його згоду на проведення процедури | Забезпечується право пацієнта на інформацію |
| 2. Визначити відстань, на яку пацієнт повинен проковтнути зонд, з тим, щоб він опинився в субкардіальному відділі шлунка (в середньому 45 см) та в дванадцятипалій кишці: відстань від губ і вниз по передній черевній стінці, щоб олива була на 6 см нижче від пупка | Забезпечується потрапляння зонда в дванадцятипалу кишку |
| 3. Запропонувати пацієнту сісти на стілець або кушетку | Положення, необхідне для потрапляння зонда в шлунок |
| 4. Вимити і висушити руки. Надіти рукавички, покласти рушник на груди та шию пацієнта | Забезпечується інфекційна безпека. Захищається одяг від забруднення |
| 5. Взяти зонд на відстані 10-15 см від оливи, а лівою рукою підтримувати його вільний кінець (до введення зонд мав бути в морозильнику протягом 1, 5 год) | Зменшується блювотний рефлекс, полегшується проведення процедури |
| 6. Виконання процедури Запропонувати пацієнту відкрити рота, покласти на корінь язика, а потім просунути зонд глибше в глотку. Пацієнт повинен при цьому робити активні ковтальні рухи. При кожному ковтальному русі зонд буде проходити у шлунок до потрібної мітки | Виключається скручування зонда. Забезпечується проходження зонда по стравоходу |
| 7. Щоб перевірити місцезнаходження зонда, до нього приєднують шприц. Якщо під час аспірації в шприц надходить каламутна рідина жовтого кольору, олива в шлунку, якщо ні - підтягнути зонд до себе і запропонувати заковтнути його ще раз | Якщо рідина не надходить в шприц, значить, зонд скрутився в стравоході. Потрапляння зонда в шлунок - необхідна умова продовження процедури |
| 8. Якщо зонд у шлунку - покласти пацієнта на правий бік, підкласти під таз валик або згорнуту ковдру, а під праве підребер'я - теплу грілку. В такому положенні пацієнт продовжує повільно ковтати зонд до 7-8-ї мітки. Тривалість заковтування - 40-60 хв | У такому положенні полегшується просування зонда до воротаря. Спроба ковтати швидше призводить до того, що зонд часто скручується в шлунку і зрештою тривалість дослідження збільшується |
| 9. Після заковтування зонда до 9-ї мітки (80-85 см) опустити його вільний кінець у пробірку. Примітка: штатив з пробірками установлюють нижче від кушетки | Це свідчить, що зонд знаходиться в дванадцятипалій кишці |
| 10. За наявності оливи в дванадцятипалій кишці в пробірку надходить золотисто-жовта рідина -дуоденальний вміст - порція А. За 20-30 хв надходить 25-40 мл цієї порції (2-3пробірки). Примітка: якщо рідина не надходить в пробірку, потрібно перевірити місцезнаходження зонда за допомогою введення в нього шприцом повітря: якщо зонд у дванадцятипалій кишці, то введення повітря не супроводжується ніякими звуковими ефектами; якщо зонд все ще в шлунку - при введенні повітря відзначаються характерні клекочучі звуки | Колір порції А зумовлений сумішшю жовчі, секрету підшлункової залози та кишкового соку. За наявності домішок шлункового соку порція А стає каламутною |
| 11. Після отримання порції А ввести в зонд за допомогою шприца Жане стимулятор жовчного міхура (25-40 мл 33% розчину магнію сульфату або 30-40 мл 10% спиртового розчину сорбіту) або жовчогінний засіб гормональної природи, наприклад холецистокінін - 75 ОД внутрішньом'язово. Перемістити кінець зонда у наступну пробірку | Побічна дія магнію сульфату (в даному разі) -послаблювальний ефект. Забезпечується звільнення жовчного міхура й отримання порції В |
| 12. Через 10-15 хв після введення стимулятора в пробірку починає надходити порція В - міхурова жовч. Тривалість отримання порції В: за 20-30 хв - 30-60 мл жовчі (4-6 пробірок). Примітка: для своєчасного виявлення порції С уважно стежити за кольором жовчі при отриманні порції В: у разі появи рідини світлого кольору перемістити зонд в іншу пробірку. Позначити порції | Колір міхурової жовчі коричневий або оливковий, а в разі застою жовчі - темно-зелений. Якщо концентраційна функція жовчного міхура слабка, не завжди вдається відрізнити за кольором порції А і В |
| 13. Перемістити зонд в наступну пробірку для отримання порції С: за 20-30 хв - 15-20 мл жовчі (1-2 пробірки) | Колір печінкової жовчі світліший, золотисто-жовтий |
| 14. Закінчення процедури Вийняти зонд повільними поступовими рухами, протираючи його серветкою | Забезпечується механічне очищення зонда |
| 15. Помістити зонд у дезінфекційний розчин | Забезпечується інфекційна безпека |
| 16. Зняти рукавички, вимити і висушити руки | Забезпечується інфекційна безпека |
| 17. Доставити усі пробірки в лабораторію з направленням, зазначивши відділення, прізвище, ім'я та по батькові пацієнта | Забезпечується достовірність отриманої інформації |
|
|