Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Розділ 13. Структура навичок навчання
Можливо, Сократ був одним з найперших людей, хто практично використав найбільш модну в наші дні навичку навчання — вміння ставити запитання. Але не він був її творцем. Мабуть, найперше запитання поставив змій-спокусник в Едемському саду, а наслідки його дій, без сумніву, підтверджують величезну силу цієї форми словесного спілкування. Сократ, очевидно, безмежно вірив у неї, оскільки іншими педагогічними засобами майже не користувався. І можна сказати, що ця віра не підвела його. Але якщо люди навчають інших людей уже не одне тисячоліття, було б дивно, якби за цей час у них не виникло жодних цікавих ідей стосовно цієї та інших навичок навчання. Визнання досить корисних ідей у галузі навичок навчання, отриманих нашими попередниками в різних країнах світу, а також значущість педагогічної традиції не заважає нам переглядати ці ідеї у світлі нових знань про способи навчання людей. Лише так ми, мабуть, зможемо уточнити поняття про ці навички й очистити наші уявлення від усього навіяного та шкідливого... Постановка запитань. Не підлягає сумніву, що це одна з найвідоміших навичок. Цілком можливо, що популярність перетворила її в найбільш поширений засіб, але й такий, що найменше піддається аналізові. Запитання «Що таке запитання?» — не просто дотепний жарт, воно відбиває неоднозначний характер засобу, який використовує вчитель. У змія-спокусника, який поставив перше запитання, був роздвоєний язик, і ця роздвоєність стала нашим надбанням. Іноді вчителі ставлять запитання, щоб отримати потрібні їм відповіді: «Коли ти народився?»; іноді, щоб наказати: «Ти не міг би зачинити вікно?»; іноді, щоб докорити (покарати): «Як думаєш, якби ти це зробив, було б краще?». Але найчастіше під час взаємодії, у навчанні запитання переважно відіграє ту саму роль, яку воно відігравало в бесідах Сократа. Учителі рідко ставлять запитання, щоб отримати потрібні їм відомості. У працях про вміння ставити запитання два підходи можуть допомогти нам наблизитися до мого погляду з цієї проблеми. В одному з них Тейба (1964), дотримуючись методу, схожого на описаний у цій книжці, починає з процесів навчання поняття, а потім виводить запитання, які, ймовірно, сприяють вивченню дітьми поняття... Водночас в англійській розробці міні-курсу з уміння ставити запитання це вміння береться за вихідну точку відліку, без будь-якої теоретичної орієнтації. У результаті програма навчання виявляється чимось на зразок зібрання різнорідних дій учителя... Суть у тому, що ми маємо багато дій, які стосуються вміння вчителя ставити запитання й не становлять єдиного цілого в концептуальному плані. За відсутності логічного обґрунтування просте володіння навичкою може призвести до неправильного її використання, учитель може застосувати її механічно й іноді зовсім невдало. Наприклад, буває, що повторення відповіді учня виявляється необхідним. Рішення про те, варто чи не варто вимагати такого повторення, не можна ухвалити на основі лише практики використання цієї навички. Це рішення може бути ухвалене лише на ґрунті більш теоретичних настанов. У цьому конкретному випадку уявлення про підкріплення може виявитися корисним для рішення вчителя про те, слід чи ні повторювати відповідь. Для того, щоб зробити яскравішим це обговорення, я хотів би розглянути ще один уривок уроку з кроликом... Нагадаю, що завданням учительки було змусити своїх учнів уважно розглянути кролика, щоб пізніше написати про нього вірш. Вона не збирається пояснювати учням, хто такий кролик, вона просто прагне підвищити їхню сприйнятливість до різних сторін його зовнішнього вигляду. Розглянемо характер когнітивних вимог, які висуваються дітям у цьому уривку.
|