Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Виховання в сім'ї і школі






...Багато хто з батьків, як і педагоги, не вміють розмовляти з дити­ною. Треба поставити голос. На жаль, у педагогічних технікумах і


вузах не ставлять голос. Я обов'язково в кожному вузі і технікумі мав би хорошого спеціаліста, який уміє ставити голоси.

...Це дуже важливо.

У мене спочатку і в самого не дуже добре виходило. В чому, думаю, річ? Звернувся до досвідченого актора.

— Треба голос поставити.

— Як голос поставити? Я, що ж, співати буду?

— Не співати, а говорити.

Я повчився в нього деякий час і зрозумів, яка велика справа постановка голосу. Дуже важливо, яким тоном говориться. Проста фраза «Мо­жеш іти», але цю просту фразу, ці два слова можна сказати 50 способа­ми. Причому в кожний спосіб ви підпускаєте такі нотки, що це буде краплею отрути, якщо потрібно для того, хто має це відчути.

То дуже складна справа. Якщо у вас голос не поставлений, вам, звісно, буде важко... Деякі батьки і педагоги дозволяють собі таку «розкіш», щоб голос відбивав їхній настрій. Це зовсім неприпустимо. Настрій у вас може бути яким завгодно, а голос у вас повинен бути справжнім, хорошим, твердим голосом.

Жодного стосунку до вашого голосу настрій не має. Чому ви знає­те, який у мене зараз настрій? Може, я в горі. А може, у мене радість якась велика. Але я повинен говорити так, щоб мене всі слухали. Кож­ний з батьків, кожний педагог, перед тим як розмовляти з дитиною, повинен себе трохи підкрутити так, щоб усі настрої зникли. І це не так важко.

Після того як ми три роки прожили в лісі і навколо нас були бан­дити, які ж можуть бути настрої? Яку ж волю я можу давати моїм настроям? Я звик справлятися зі своїм настроєм і переконався, що це дуже легко. Треба робити так, щоб ваша фізіономія, ваші очі, ваш голос були в деяких випадках автономними... Педагог повинен мати «парад на обличчі». Бажано, щоб і батьки мали на обличчі «парад».

Припустімо, що ви одержали неприємного листа, може, навіть від коханої людини. То що ж, через цього неприємного листа має пропадати місяць педагогічної роботи? Через якусь улюблену істоту, яка, може, взагалі нічого не варта, і, може, добре, що написано такого листа.

Постановка голосу, міміка, вміння встати, вміння сісти — усе це дуже й дуже важливо для педагога. Кожна дрібниця має велике значення, і цих дрібниць можна навчити батьків.

Недавно до мене прийшов один батько й каже:

— Я робітник. У мене є син. Не слухається. Я йому кажу — не
слухається. Другий раз кажу — не слухається. Третій раз кажу — не
слухається. Що ж мені з ним робити?

Посадив я цього батька, що прийшов до мене, і почав з ним розмов­ляти.

— Ану, покажіть, як ви говорите зі своїм сином.

-яиі^ шиШШшившт^ШШїЯ


— Та отак.

— А спробуйте ось так.

— Не виходить.

— Повторіть.

Я повчив його півгодини, і він навчився давати наказ. Річ була тільки в голосі...

(Макаренко А. С. Твори: В 7 т. — К.: Рад. шк., 1954. ~ Т. 5.С. 217, 247; Т. 4. - С. 491-492.)

_________________ Дидактичні завдання _______________________

/. Чому А. С. Макаренко говорить про необхідність для педагога грати?

2. У чому своєрідність педагогічної гри?

3. Як допоможуть учителеві заняття з акторської майстерності?

4. Яких відтінків голосу, позі, міміці ви можете падати, вимовляючи фразу «Можеш іти»?

Додаток до теми 10

СИТУАЦІЯ 1

Чи пам'ятаєте ви уроки вашого улюбленого вчителя? Чи був серед них такий, що врізався не лише у вашу пам'ять — у душу назавжди? Що було особливого в тому уроці? Найяскравіший урок свого шкільного дитинства пригадує вже знайомий нам учитель історії С. Н. Єзерський.

Можуть сказати, що школа — не театр, урок — не спектакль, а вчи­тель — не артист. У школі виховують і навчають, а не розважають.

...Але ось я заплющую очі, згадую свої учнівські роки, і з тисячі шкільних уроків мені найяскравіше пригадується один.

— Шапки геть! Я говоритиму про комунарів!

Цим голосним вигуком, що змусив здригнутися весь клас, почався урок про Паризьку комуну. Чимало років минуло з тієї пори. Уже немає серед живих мого дорогого вчителя. Розстріляний фашистами, він спочиває у братській могилі на околиці маленького білоруського містечка. Але уроки його я пам'ятаю й дотепер. І здається, згадуючи їх, я знову відчуваю той холодок від завмирання серця, який відчув, коли хлопчиною, сидячи за партою, почув величну, героїчну і трагічну істо­рію про сімдесят два дні існування Комуни.

Після такого навіть ніяково було запитувати, що задано додому: вчитель і не говорив цього ніколи, і ми розуміли, що таке не можна «вивчити», таке треба запам'ятати, відчути, пережити.

Я сам став учителем історії. Багато книжок про Паризьку комуну прочитав. Але все, про що дізнавався, здавалося мені вже знайомим. Бо на тому шкільному уроці я осягнув щось більше за просте знання


фактів: я відчув і пережив із комунарами і дні їхнього тріумфу, і траге­дію їхньої поразки, і палку віру в безсмертя їхрііх ідей.

Це неправда, що навчати — означає тільки передавати знання. Ні, навчати — означає передавати і своє ставлення до них. Учитель не тільки наповнює розум, він запалює душі.

(Езерский С. Н. Призвание.М.: Знание, 1968. — С. 21 — 22.)

________________ Дидактичні завдання ___________

|р;: 5«* /# %ке надзавдання, на вашу думку, ставив перед собою цей учитель, ідучи на урок? Спробуйте сформулювати від його імені: «Я хочу...».

2. Проаналізуйте, якими засобами, спільними для педагогічної та ак­торської діяльності, досягав педагог виникнення почуттів піднесе­ного, трагічного і прекрасного в учнів?

З- Що може сприяти наближенню ваших уроків до мистецької дії?

 


Модуль


 


Тема 11

ПРОФЕСІИНО-ПЕДАГОПЧНЕ СПІЛКУВАННЯ, ЙОГО СУТНІСТЬ І СТРУКТУРА

Думки мудрих

Кращим критерієм виховної роботи будь-якого педа­гогічного колективу є відповідь на запитання: чи вда­лося подолати педагогам протистояння < < ми» й «вони», яке зазвичай виникає в усякому навчальному закладі.

В. М. Сорока-Росинський

Якби хто-небудь спитав, як би я зміг у стислій формі визначити сутність мого педагогічного досвіду, я відповів би, що якомога більше вимог до людини і яко­мога більше поваги до неї.

А. С. Макаренко

Якомога більше поваги і доброти до дітей і якомога більше вибагливої вимогливості вчителя до самого себе як вихователя нової людини.

В. О. Сухомлинський

Мистецтво виховання школяра починається з дуже,

здавалося б, простого: прийняти й полюбити учня

таким, яким він є. ттт

В. Ф. Шаталов


 



В. А. Кан-Калик УЧИТЕЛЕВІ ПРО ПЕДАГОГІЧНЕ СПІЛКУВАННЯ






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.