Попередній системний аналіз об’єкта дослідження.

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Об'єкт соціологічного дослідження — певна соціальна реальність, яка потребує цілеспрямованого вивчення (соціальні спільноти, суб'єкти, процеси у їх конкретних, відносно завершених станах та взаємодії). Об'єкт дослідження існує в соціальній реальності незалежно від дослідника. Предмет дослідження має штучне походження, оскільки формулюється дослідником відповідно до мети і завдань дослідження. Предмет соціологічного дослідження — найбільш значущі з теоретичної або практичної точки зору особливості, сторони об'єкта, які необхідно дослідити. У реальному соціологічному дослідженні визначення об'єкта і предмета іноді зумовлює певні труднощі. Тому програма дослідження обов'язково передбачає системний аналіз об'єкта, основною метою якого є побудова гіпотетичної (концептуальної) моделі об'єкта з урахуванням комплексу його елементів, зовнішніх і внутрішніх зв'язків. Такий аналіз об'єкта дослідження дає змогу:

· зафіксувати його складові, зовнішні та внутрішні зв'язки;

· описати механізм його функціонування і розвитку;

· встановити головні й другорядні чинники, що визначають цей механізм;

· визначити й проінтерпретувати основні поняття дослідження;

Питання про формулювання проблеми найтісніше пов’язане з визначенням об’єкта та предмета дослідження. Об’єктом дослідження, з нашого погляду завжди є певна група людей, об’єднаних за якоюсь соціальною, демографічною, професійною або навіть номінальною ознакою, але така група, й це головне, яка залучена до досліджуваної проблемної ситуації.

Об’єкт соціологічного дослідження – це складне структурне утворення, багатофункціональне, яке взаємодіє з іншими об’єктами. Тому в конкретному дослідженні, як правило, вивчають не всі зв’язки й боки об’єкта, а тільки ті, які найбільш повно виражають порушену проблему. Й той бік об’єкта, який обирають для безпосереднього вивчення, визначають як предмет соціологічного дослідження.

Формулювання проблеми спричиняє за собою вибір конкретного об'єкту дослідження. Їм може бути соціальний процес, або область соціальної дійсності, або якісь соціальні взаємини, що породжують проблемну ситуацію. Об'єкт соціологічного дослідження — це те, на що направлений, процес пізнання. Крім об'єкту виділяється також предмет, вивчення, або ті найбільш значущі з практичної або теоретичної точки зору властивості, сторони, особливості об'єкту, які підлягають безпосередньому вивченню. Решта сторін або особливостей об'єкту залишається як би поза увагою дослідника. Оскільки об'єкт — те, що містить соціальну проблему, остільки предмет — це ті його властивості і сторони, які найбільш опукло виражають відмінність інтересів соціальних суб'єктів, особи і організацій, утворюють як би полюси соціальної суперечності або конфлікту.

Зазвичай предмет дослідження містить в собі центральне питання проблеми, пов'язане з припущенням про можливість виявити в нім закономірність або центральну тенденцію. Постановка такого питання — джерело висунення робочих гіпотез.

Отже, формулювання проблеми і звідси — виділення об'єкту і предмету дослідження — перший крок в розробці програми.

Суспільний розвиток відбувається через розв’язання соціальних протиріч різного рівня, що неперервно виникають. Це й протилежні інтереси різних соціальних груп та інституцій, і диспропорції у розвитку взаємопов’язаних соціальних структур, і недоліки в управлінні та багато іншого. Наявність таких протиріч створює так звані проблемні ситуації. Й вихідним пунктом у підготовці соціологічного дослідження є саме усвідомлення соціальними групами або окремими людьми проблемної ситуації, існування якогось протиріччя.

З описання проблемної ситуації й має починатися програма соціологічного дослідження. Відтак необхідно перейти до формулювання власне проблеми самого дослідження, тобто відобразити проблемну ситуацію у науковій формі. Тут необхідно описати реальне протиріччя, яке породжує проблему.

Сама ж проблема формулюється як вираження необхідності у вивченні певної царини життя людей.

Проблеми, які виникають у процесі суспільного розвитку, дуже різнорідні як за змістом, так і за тим, наскільки великі маси людей залучені до царини їхнього впливу. Поряд з проблемами, які заторкують інтереси цілого людства, народів та регіонів, існує безліч проблем на рівні окремих колективів та малих груп. Проте хоч би якого рівня проблему ми розглядали глобальну або часткову, важливо, щоб це було справжня, а не вигадана проблема. Тут можуть зарадити тільки досвід дослідника, інтуїція, дані раніше проведених досліджень.

Об'єкт пізнання – це все те, на що спрямована діяльність дослідника, те, що протистоїть йому як об'єктивна реальність. Стосовно цього об'єктом соціологічного пізнання є суспільство. Але суспільство є об'єктом і всіх інших суспільних та гуманітарних наук. Тому ключ до обґрунтування статусу соціології, як і будь-якої іншої науки, полягає у розрізненні її об'єкта та предмета.

Об'єкт є окрема частина або сукупність елементів об'єктивної реальності, яка має певну або специфічну властивість. Відмінність різних наук одна від одної полягає в тому, що на одному об'єкті вони вивчають, по-перше, свій особливий бік або сферу об'єктивної реальності, по-друге, специфічні виключно для цієї науки закони та закономірності розвитку та функціювання цієї реальності, по-третє, особливу форму прояву та механізми дії цих законів та закономірностей.

Одна з найважливіших причин, яка зумовила досить пізнє " відбрунькування" соціології від інших наук і становлення її як самостійної дисципліни, саме й полягала у невизначеності предмета соціологічного знання. Звичайно при визначенні предмета соціологічного знання виокремлювали як " ключове" те чи те соціальне явище (групову взаємодію, соціальні відносини, соціальні організації, соціальні групи, соціальні процеси тощо), тобто власне об'єкти, які підлягають соціологічному вивченню. Питання про предмет соціології за такого підходу залишається не розв'язаним.

Визначальною же властивістю предмета соціологічного знання є те, що він являє собою всю сукупність зв'язків та відносин, які мають назву соціальних. Оскільки ці зв'язки та відносини в кожному конкретному соціальному об'єкті завжди організовані в особливий спосіб, остільки об'єкт соціологічного знання постає як система. Завданнями соціології є типологізація соціальних систем, дослідження зв'язків та відносин кожного соціального об'єкта на рівні закономірностей, отримання конкретного наукового знання про механізми дії та форми прояву цих закономірностей у різних соціальних системах. Тому поняття соціального, соціальних зв'язків та відносин, способів їх організації є вихідними для розуміння відмітних особливостей предмета соціологічного знання та соціальних закономірностей, тобто для розуміння його сутності.

Що ж таке " соціальне"? Соціальне – це сукупність суспільних відносин певного суспільства, інтегрованих у процесі спільної діяльності (взаємодії) індивідами або групами індивідів за конкретних умов місця та часу. Будь-яка система суспільних відносин (економічних, політичних тощо) стосується відносин людей одне з одним та із суспільством загалом. Тому кожна з цих систем завжди має свій чітко виражений соціальний аспект. Соціальне є результат спільної діяльності різних індивідів, який виявляє себе в їхньому спілкуванні та взаємодії.

Соціальне виникає в ході взаємодії людей, детермінується відмінностями їхнього місця та ролі в конкретних суспільних структурах, що виявляється, в свою чергу, у різному ставленні індивідів та груп індивідів до явищ та процесів суспільного життя.