Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Типи соціологічного дослідження.






Поділ соц. досліджень на типи залежить від ступеня складності, акт-сті, мети, потреб замовників, наук. спроможності тощо. Тип соц. досл-ня визначається хар-ом поставлених мети й завдань, глибиною аналізу соц. процесу. Розрізн. три осн. типи соц. досл-ня: розвідувальне (пілотажне), описове та аналітичне.

Розвідувальні (пошукові, пілотажні) досл-ня -- попередній етап глиб. і масшт. досл-нь, коли немає чіткого уявлення про проблему та об’єкт досл-ня, а досл-ки не в змозі висунути жодних наук. гіпотез. Досл-ня такого типу є найпрост. видом соц. аналізу, який дозволяє розв’яз. обмежені зав-ня. Тут по суті здійсн. випробування інстр-рію, тобто метод. документів анкети, бланк-інтерв’ю, опитувального листа, карток спост-ня, карток вивчення документів та ін. Програма та інстр-рій такого досл-ня спрощені, сук-сті, що досліджуються, невеликі – від 20 до 100 чол. Досл-ня є в певній мірі пробним, метою тут виступає внесення коректив та змін в осн. досл-ня на осн. обстеження невел. сук-сті об’єктів, отримання додаткової інф-ції, уточнення форм-ня проблеми, завдань, гіпотез. План такого досл-ня передбачає вивчення літ-них джерел з досліджуваної тематики, опитування респ-тів, проведення спост-ня як заверш. етапу розвідування тощо.

Описові досл-ня є більш скл. в порівнянні з розвідувальними. Їх проводять тоді, коли проблему сформульовано, об’єкт відомий, а дослідник має описову гіпотезу щодо структурно-функц. зв’язків та соц. хар-ик досліджуваного об’єкта. Мета такого досл-ня полягає в одержанні емпір. відомостей, які б давали відносно цілісне уявлення про дослідж. об’єкт, його структ. ел-ти і за доп. яких можна було б перевірити описову гіпотезу, а в разі її підтвердження зробити повний кільк. і якіс. опис об’єкта. Опис, не може бути чисто фактуальним, без будь-яких методол. передумов. Величезну роль тут відіграє обґр-сть групування емпір. матеріалу. Інф-ція тут збирається за опис. планом на підставі вибірк. чи монограф-го обстеження, анк-ня, групування, кореляційного аналізу тощо. Доцільно проводити таке досл-ня, коли об’єктом аналізу є вел. спільнота людей з різними хар-ками (вел. підпр-во, місто, регіон). У дослідж. об’єкті визначають однорідні групи, порівнюють їх, з’ясовують їхні якіс.-кільк. особл-сті тощо. За такого досл-ня можна застосовувати один або декілька методів збору емпір. даних. Поєднання методів підвищує достов-сть і повноту інф-ції, дозволяє зробити висновки більш глиб., а рек-ції більш обґрунт. Таке досл-ня завершується клас-цією емпір. даних, що стосуються стр-ри об'єкта.

Аналіт.-експер. досл-ня – найбільш глиб. і скл. вид соц. аналізу, який має на меті не тільки описати складові дослідж. явища, а й з’ясувати причини, що зумовили його виник-ня. Найважл. умовою його реалізації є досить вис. рівень знань в межах проблеми, що вивч. і виріш., що дозволяє проаналіз. прич.-насл. залежності у розвитку соц. процесів, сприяє форм-ню стратегії. Мета такого досл-ня — встановлення функц. зв'язків в соц. процесах, а за умови реалізації практ. соц. експер-ту — пошук управл. рішень. Пошук прич.-насл. зв’язків – гол. призначення цього досл-ня. Таке досл-ня потребує старанно розробл. програми та чималого часу. Варто зазначити, що для вибору найоптим. шляху аналіт. досл-ня і здійсн. два попередні види досл-ня. Підготовка аналіт. досл-ня потребує значного часу, сумлінно розробленої програми та інстр-рію. Під час досл-ня можуть бути використані різні форми опитування, аналізу документів, спост-нь.

В реал. практиці соц. досл-нь рідко буває так, щоб 1 з 3 варіантів існував і діяв в чистому вигляді. Іноді в одному досл-ні поєднуються всі 3. Емпір. соц. досл-ня, що розв. у тісному зв'язку з соц. теоріями, беруть актив. участь у наук. пізнанні з-номірностей розвитку, забезп. приріст нових емпір. обґрунт. знань про справжні шляхи виявлення нов. фактів і тенденцій змін окр. сфер життя сусп-ва. Таку роль відіграють багаточисельні галуз. соц-ії, що узагальнюють вел. масу інф-ції про конкр. соц. явища, події і процеси сусп. життя.

Залежно від завдань розрізняють:

фунд-ні досл-ня спрямовані на виявлення та аналіз соц. тенденцій, з-номірностей розвитку і пов’язані, як правило, з вирішенням скл. проблем сусп-ва та його масштабних складових частин (ін-ти, галузі та сфери життєдія-сті тощо);

прикладні досл-ня використовують для вивч-я шляхів, форм та засобів вдосконалення дія-ті конкр. соц. об’єктів. Такі досл-ня спрямовані на визначення можливих шляхів використання рез-тів фунд. досл-нь, нових методів розв'язання проблем, сформул. раніше;

комплексні досл-ня проводять здебільшого з міждисцип. пробл-ки, які поєднують у собі ел-ти фунд. та прикл. досл-нь.

Залежно від заг. спрямованості вище зазначені види досл-нь ототожнюють з наступними видами. Емпір. досл-ня мають багато сп. рис з прикладними, а теор. – з фунд.. Метою емпір. досл-нь є встановлення та узаг-ня характерних для досліджуваних соц. явищ процесів та фактів через пряму чи опосередк. їх реєстрацію, з використанням спец. соц. методів та методик. Прикл. емпір. досл-ня, спираючись на конкр. кільк. дані, отримані різними способами, лише прикладають до об’єкт. дійсності вже готові розумові кон-ції.

Метою теор. фунд. досл-нь є виявлення та аналіз заг. соц. з-номірностей, тенденцій розвитку процесів у різних сферах соц. дія-ті, розв’язання методол. проблем. Визначальною ознакою теор. досл-нь є віддзеркалення дійсності через ідеалізацію її лог. конструкції. Вони спрямовані на вдосконалення й розвиток концепт. засобів науки, побудову теорії.

Між практ. і теорет. орієнтованими досл-нями є багато спільного. Будь-яке досл-ня передбачає чітке відмежовування відомого від невідомого, спрямування досл-ня на виявлення ще невідомого. Практ. та теорет. досл-ня орієнтовані на відтворення цілісної картини дослідж. процесу.

Щодо об’єкта досл-ня розрізн.:

монограф. – до таких відносять досл-ня, в яких об’єкт визнач. як представник класу подібних об’єктів;

порівн. – мають декілька різновидів: порівнювати можна об’єкти за відповідними ознаками у різних умовах чи в однакових умовах за різними ознаками, у різний час та ін. Досл-ня, у яких порівн.одні й ті ж особи, що належать до вибірк. сук-сті, наз. панельними;

трендові – повторні досл-ня на тому ж об’єкті без дотримання вимоги збереження попередньої вибірки;

генетичні –досл-ня процесів становлення та змін соц. об’єкта.

За цією ж хар-кою можна виділити ще два типи соц. досл-нь – суцільні та вибіркові. У суц. досл-нях обстежують усі одиниці об’єкта без винятку. Такі досл-ня потребують багато часу, значних люд. та матер. ресурсів, їх проводять рідко. Натомість, з метою прискорення темпів та скорочення витрат частіше здійснюють вибіркові досл-ня, в яких дослідж. не всі одиниці, а лише їх частина. Мета вибірк. досл-ня – на підставі певної кіл-ті обстежених одиниць об’єкта зробити висновки щодо дослідж. явища як цілого.

За типом лог. завдань досл-ня поділяють на

пошукові – досл-ня, спрямовані на пошук, більш глиб. вивчення проблеми та шляхів її вирішення;

пілотні – досл-ня мають на меті апробацію окремих підходів, методів, процедур та інструментів;

описові – досл-ня, спрямовані на відобр-ня окр. ел-тів та структ. ознак об’єкта, його фун-й та динамізму взаємовід-ин;

експеримент. – досл-ня, рез-том яких є нові знання, отримані дослідним шляхом

проектно-конструкт. – метою таких досліджень є вироблення програм, систем, планів як засобів удосконалення дія-ті об’єкта за рахунок досвіду науковців, практиків, а не за рахунок здобуття нових знань.

В залежності від того, чи вивчається соц. явище в статиці чи в динаміці, виділяють два види соц. досл-ня: разове та повторне. Разове досл-ня дає інф-цію про стан об’єкта аналізу, про кільк. хар-ки якогось явища або процесу в момент його вивчення. Таку інф-цію наз. статичною, оскільки вона віддзеркалює «моментальний» зріз хар-ик об’єкта і не дає відповіді на питання про тенденції його змін в часі. Повторне досл-ня – це досл-ня одного й того ж або різних контингентів, які проводяться декілька разів, через певні проміжки часу, в одн. або відмінних соц. умовах. Повторні досл-ня поділяються на:

трендові досл-ня здійснюються на аналогічних вибірках або в межах однієї генер. сук-сті з інтервалами у часі з метою аналізу змін на рівні певної групи, сукупності;

за умов панельного досл-ня обстежуються одні й ті ж люди через однакові часові інтервали;

лонгітюдними наз. досл-ня, момент повторення якого визн. з врахуванням розвитку сук-сті, що вивч., тобто з досягненням цієї сук-сті певної стадії розвитку.

Дослідження залежно від затрат часу поділяють на:

експрес-дослідження потребують мінімальних витрат часу: від 1-2 тижнів до 1-2 місяців;

короткострокові дослідження тривають, як правило, від 2 до 6 місяців;

середньострокові – від 6 місяців до 3 років;

довгострокові – від 3 років і більше.

В осн. такого поділу покладено різні витрати часу, що є однією з найістот. ознак хар-ру і видів досл-нь.

Залежно від статусу замовника та оплати праці розрізняють:

держбюдж. досл-ня виконують на замовлення держ. установ, які й оплачують їх;

госпрозрахункові виконуються за рахунок окремих підприємств, організацій, установ.

Класифікація різн. соц. досл-нь не тільки дисциплінує, а й систематизує дія-ість дослідників. Різні види типологій соц. досл-нь збагачують і поглибл. методику досл-ня і його програмне забез-ня.

 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.