Аналіз та узагальнення результатів дослідження

Для проведення першого етапу даного дослідження нами була сформована вибірка з учнів 10-А і 10-Б класів гімназії № 21 імені Михайла Кравчука, м.Луцьк. Вона складалась з 53 оптантів (28 хлопців і 25 дівчат), їм на добровільних засадах було запропоновано пройти три методики (Методика діагностики типу емоційної реакції на вплив стимулів навколишнього середовища В.В. Бойко,

" Інтегральна самооцінка особистості " Хто я с в цьому світі", Тест

дослідження рівня тривожності Спілбергера на визначення рівня їх

самооцінки, тривожності і домінуючого типу емоційної реакції. Попередньо

нами були виготовлені три типи бланків на аркушах паперу стандартного

формату (А4), які містили інструкцію до даних методик і самі тестові

запитання. На першому бланку знаходилась методика «Тест дослідження

тривожності Спілбергера», на другому - " Інтегральна самооцінка особистості

" Хто я є в цьому світі" і на третьому бланку знаходилась Методика

діагностики типу емоційної реакції на вплив стимулів оточуючого

середовища В.В. Бойко.

При проведенні процедури тестування оптантів ознайомили з деякими аспектами дослідження, не розкриваючи всієї його специфіки, щоб у обстежуваних не виробилась негативна установка відносно відповідей на запитання методик. Перед тестуванням для вибірки зачитувалась інструкція до кожної з методик і пояснювалось як з ними працювати, після чого обстежуваним роздавались бланки і вони починали роботу з тестами. Якщо в оптантів виникали запитання, їх просили уважно перечитати інструкцію. Сама процедура тестування тривала близько 25-30 хвилин і не викликала якихось видимих труднощів в обстежуваних. Після закінчення роботи оптантів з методиками, бланки відповідей було зібрано для подальшої обробки отриманих результатів.

Опрацювавши відповіді оптантів ми отримали такі результати:

Після обробки бланків відповідей методики під назвою " Інтегральна самооцінка особистості " Хто я є в цьому світі" ми з'ясували, що 11 оптантів (21%) мають завищену, 15 оптантів (28%) - занижену і 27 оптантів (51%) адекватну самооцінку. Можна зробити висновок. що майже половина вибірки (49%) має неадекватну самооцінку. На наш погляд це пов'язано з віком оптантів. Адже саме в підлітковому віці самооцінка особистості є найбільш нестабільною і в той же час чутливою до впливів оточуючих. В цей час відбувається усвідомлення своїх психічних здібностей, особливостей характеру, моральних якостей. Цей процес стимулюється активним засвоєнням культурного досвіду. В житті постають питання: «Який я?», «Що в мені не так?», «Яким я повинен бути?». Саме в цьому віці починає формуватись «ідеальне Я» усвідомлений особистісний ідеал, зіставлення з яким дуже часто викликає невдоволення собою і прагнення змінити себе. Саме тому важливо задати бачення самого себе, правильний напрям руху. Показати йому його позитивні сторони, розкрити його можливості, не дозволити йому акцентуватись на своїх недоліках. Саме це, на нашу думку, і є першим кроком до формування гармонійної особистості.

Наступною методикою, яку ми використали в нашому дослідженні є методика діагностики типу емоційної реакції на вплив стимулів навколишнього середовища В.В. Бойка. Вона призначена для визначення емоційних реакцій, які виникають у людини у відповідь на позитивні, негативні і амбівалентні стимули зовнішнього середовища.

Серед досліджуваних 21 оптанту (40% вибірки) притаманна ейфорична активність у відповідь на вплив спектр) зовнішніх стимулів. Домінування даної реакції вказує на те, що більшість стимулів оптант сприймає як позитивні і вони викликають в нього аналогічні емоційні переживання. 15 оптантам (28% вибірки) характерна рефракторна активність, яка супроводжується наданням переваги амбівалентним стимулам, які можуть емоційно оцінюватись двояко, однак в гой же час супроводжуються емоційними переживаннями, роздумами, сумом. Проявами дисфоричної активності відмічаються лише 14 оптантів (26% вибірки), їх емоційна система налаштована переважно на негативні стимули. В таких людей негативні переживання можуть викликати позитивні, амбівалентні і негативні впливи зовнішнього середовища. 1 лише 3 учнів, які пройшли тестування мають змішані типи активності (1 оптант - рефрактерно- дисфоричну активність, 2 оптанти - ейфорично-рефрактерну активність), які супроводжуються вираженістю притаманних їм емоційних реакцій приблизно на однаковому рівні.

Ознайомившись з результатами тестування за методикою діагностики типу емоційної реакції на вплив стимулів навколишнього середовища В.В. Бойка, можна зробити висновок, що в старшокласників переважає позитивне сприйняття навколишньої дійсності. Однак все ж таки у 26% вибірки домінуючими є негативні емоції. Приблизно стільки ж старшокласників мають занижену самооцінку (28% вибірки). Чи є зв'язок між цими двома психічними явищами поки що сказати важко, однак ми обов'язково дамо конкретну відповідь на це запитання.

Третьою методикою, яку ми застосовували на діагностичному етапі був тест на дослідження тривожності Спілбергера. Він дозволяє діагностувати рівень особистісної і ситуативної тривожності. Після обробки бланків відповідей ми всі отримані результати внесли в таблицю.

Закінчивши статистичну обробку даних з опрацьованих нами бланків відповідей оптантів, ми сміливо можемо переходити до наступного етапу нашого дослідження, а саме - констатуючого експерименту.

На початку дослідження ми висунули г іпотезу (НІ) згідно з якою люди з високою і низькою самооцінками емоційно регулюються по різному. Виходячи з неї ми припускаємо, що для оптантів з низькою самооцінкою характерне зведення більшості стимулів зовнішнього середовища до негативних емоційних переживань (дйсфорична активність). Дане твердження є однією з наших робочих гіпотез, тож зараз ми перевіримо чи існує зв'язок між цими двома явищами, а саме: низькою самооцінкою і дисфоричною активністю.

Серед 53 старшокласників, які проходили тестування за допомогою методики " Інтегральна самооцінка особистості " Хто я є в цьому світі" можна виділити 15 осіб, яким притаманна низька самооцінка.

Таблиця 2.3.

Співставлення результатів за методикою " Інтегральна самооцінка особистості" і методикою В. В. Бойко

В таблиці 2.3. ми звели отримані дані по низькій самооцінці оптантів і домінуючому в них типу емоційної активності. Як видно з таблиці 2.3. більшості учнів з низькою самооцінкою притаманна дисфорична активність назовні.

Оскільки дані представлені по шкалі відношень, а кількість варіюючих ознак, які порівнюються є однаковими, то ми можемо для виявлення зв'язку між заниженою самооцінкою і дисфоричним типом реакції скористатись коефіцієнтом кореляції Пірсона. Він також дозволить нам встановити чи існує пропорційна залежність між низькою самооцінкою і дисфоричною реакцією, тобто чи збільшуватиметься друга змінна пропорційно до зростання першої. Для проведення необхідних обрахунків ми побудували таблицю, в якій зведені всі вихідні і необхідні нам для проведення обрахунків дані (див. таблицю 2.4).

Таблиця 2.4.

Перелік вихідних і необхідних для обрахунків даних.

У колонках X і V знаходяться індивідуальні значення змінних зсамооцінки і домінуючого типу емоційної активності. Також таблиця містить добутки (колонка ХУ) і квадрати (колонки XX і УУ) всіх змінних індивідуальних значень. Кількість оптантів з заниженою самооцінкою - 15 осіб (п = 15).

Отримане нами значення потрапляє в 1% зону значимості, що вказує на те, що одна з наших робочих гіпотез підтвердилася. Виходячи з цього можна говорити про існування стійкого прямопропорційного зв'язку між заниженою самооцінкою і дисфоричною активністю, як одним з видів емоційного реагування на стимули зовнішнього середовища.

Іншою робочою гіпотезою, яку ми б хотіли підтвердити чи спростувати, буде припущення про існування статистично значимого зв'язку між завищеною самооцінкою і ейфоричною емоційною активністю особистості. Для проведення необхідних нам обрахунків ми також використали коефіцієнт кореляції Пірсона. Згідно з результатами проведеного нами на початку експерименту діагностичного обстеження лише для 11 старшокласників з 53 характерні прояви завищеної самооцінки.

Метою даного дослідження було виявлення чи спростування взаємозв'язку між рівнем самооцінки і емоційною регуляцією поведінки особистості. Згідно з висунутою нами гіпотезою люди з низькою і високою самооцінкою регулюються по різному. Результатом проведених нами обрахунків виявилось підтвердження значимості зв'язку між' високою самооцінкою і ейфоричною емоційною активністю, а також низькою самооцінкою і дисфоричною активністю.