Підсумкові тести.

1. До класу β -лактамних антибактеріальних препаратів відносять:

A. пеніциліни;

B. цефалоспорини;

C. карбапенеми та монобактами;

D. макроліди;

E. фторхінолони.

2. До групи інгібіторзахищених пеніцилінів відносять:

A. ампіцилін+сульбактам;

B. амоксіцилін+клавуланат;

C. карбеніцилін;

D. всі вище перераховані групи;

E. ні одна з вищеперерахованих груп.

3. Основним представником цефалоспоринових препаратів І покоління є:

A. цефазолін;

B. цефуроксім;

C. цефтріаксон;

D. цефепім;

E. ні один з перерахованих препаратів.

4. Основним представником цефалоспоринових препаратів ІІ покоління є:

A. цефазолін;

B. цефуроксім;

C. цефтріаксон;

D. цефепім;

E. ні один з перерахованих препаратів.

5. Основним представником цефалоспоринових препаратів ІІІ покоління є:

A. цефазолін;

B. цефуроксім;

C. цефтріаксон;

D. цефепім;

E. ні один з перерахованих препаратів.

6. Основним представником цефалоспоринових препаратів IV покоління є:

A. цефазолін;

B. цефуроксім;

C. цефтріаксон;

D. цефепім;

E. ні один з перерахованих препаратів.

7. Цефалоспоринові препарати 1 покоління найбільш активні у відношенні до:

A. грампозитивних мікроорганізмів;

B. грамнегативних мікроорганізмів;

C. внутрішньоклітинних мікроорганізмів;

D. синьогнійної палички;

E. вірусів.

8. Найбільшою активністю по відношенню до грамнегативних мікроорганізмів серед цефалоспоринів володіють:

A. цефазолін;

B. цефуроксім;

C. цефтріаксон;

D. цефтазидім;

E. всі володіють однаковою активністю.

9. Найбільшою активністю по відношенню до синьогнійної палички (Р.aeruginosa) володіють:

A. цефазолін;

B. цефуроксім;

C. цефтріаксон;

D. цефтазидім;

E. всі володіють однаковою активністю.

10. Серед перерахованих антибіотиків до макролідних відносять:

A. азітроміцин;

B. кларітроміцин (фромілід);

C. мідекаміцин (макропен);

D. всі вище перераховані;

E. ні один з вище перерахованих.

11. Найбільшою активністю по відношенню до Н.influenzae, M.pneumoniae, Ch. рneumoniae володіють:

A. цефазолін;

B. кларітроміцин (фромілід);

C. ампіцилін;

D. цефтріаксон;

E. гентаміцин.

12. До антибактеріальних препаратів групи фторхінолонів відносять:

A. ципрофлоксацин (ципрінол);

B. пеніцилін;

C. левоміцетин;

D. азитроміцин;

E. ванкоміцин.

13. Якщо встановлено, що позалікарняна пневмонія викликана Micoplasma pneumoniae, то антибактеріальні препарати якої групи найбільш доцільно призначати?

A. напівсинтетичні амінопеніциліни;

B. захищені амінопеніциліни;

C. аміноглікозиди;

D. макроліди;

E. цефалоспорини ІІ покоління.

14. Які з перерахованих антибактеріальних препаратів найбільш активно концентруються внутрішньоклітинно:

A. ампіцилін;

B. цефазолін;

C. фромілід;

D. цефтриаксон;

E. зінацеф.

15. Для емпіричної терапії госпітальної пневмонії слід надавати перевагу:

A. цефалоспоринам I покоління;

B. цефалоспоринам III покоління;

C. ципрофлоксацину (ципринолу);

D. макролідам;

E. пеніциліну.

16. ”Ступенева”антибактеріальна терапія це та, при якій:

A. після ін’єкційної форми антибіотика (при певних клінічних показаннях) хворий переводиться на прийом його per os;

B. доза антибіотика, що приймається per os, зменшується поступово з максимально необхідної до мінімально можливої;

C. хворий приймав антибіотик per os, результат був задовільний і хворому рекомендовано цей же антибіотик приймати в/м або в/в;

D. все вищенаведене може називатись “ступеневою терапією”;

E. все вищенаведене не може називатись ступеневою терапією, а називається терапією переключення.

17. Метою “ступеневої терапії” є:

A. досягнення максимального терапевтичного ефекту при мінімізації витрат;

B. створення максимального комфорту для хворого;

C. запобігання формування ранніх алергічних реакцій;

D. запобігання формування резистентності до антибіотиків;

E. профілактика внутрішньолікарняних ускладнень.

18. Що з перерахованого відносять до механізмів набутої антибіотикорезистентності?

A. Порушення проникнення препарату всередину збудника;

B. Ферментативну інактивацію антибіотика;

C. Зменшення ефективності цитоплазматичного транспорту антибіотика до мішені дії;

D. Формування “метаболічного шунту”;

E. усі перераховані механізми.

19. Якщо призначаення антибіотика з приводу пневмонії, навіть у максимально високих дозах не призводить до позитивного клінічного ефекту, то слід вважать, що:

A. має місце резистентність мікроорганізму до призначеного антибіотика;

B. має місце низька біодоступність антибактеріального препарату;

C. має місце низька абсорбія препарату;

D. всі вищеназвані стани;

E. ні один з вищеназваних станів.

20. Чутливий мікроорганізм - це той:

A. ріст, розвиток якого зупиняється при отриманні терапевтичної концентрації антибіотика в крові та має місце добрий терапевтичний ефект.

B. ріст, розвиток якого зупиняється за мінімальної терапевтичної концентрації антибіотика у крові.

C. ріст якого припиняється через 48-72 години після введення добових доз антибіотика.

D. всі вище наведені формулювання вірні.

E. ні одне з вищенаведених формулювань не вірне.

21. Перехресна резистентність мікроорганізмів це та, що має місце:

A. серед антибіотиків одного хімічного класу, наприклад, до кількох представників аміноглікозидів або фторхінолонів;

B. серед антибіотиків різних хімічних класів, наприклад, до пеніцилінів та до макролідів;

C. серед антибіотиків та антисептиків;

D. серед антибіоиків та сульфаніламідів;

E. всі вище наведені формулювання вірні.

22. Які збудники вивільняють β -лактамази поширеного спектру дії, що є ознакою полірезистентності мікробів?

A. Enterobacteriacae;

B. E. coli;

C. P. aeruginozae;

D. Усі перераховані збудники.

23. Яка група антибіотиків є предметом вибору при пневмонії, якщо збудником є метицилінрезистентний стафілокок?

A. Пеніциліни;

B. Аміноглікозиди;

C. Глікопептидні антибіотики;

D. Цефалоспорини;

E. Макроліди.

24. Яка флора є найбільш “злоякісною” з позицій антибактеріальної терапії (має полірезистентні штами, в яких присутні гени резистентності різних механізмів)?

A. S. pneumoniae;

B. H. influenzae;

C. K. pneumoniae;

D. E. faecium;

E. Усі перераховані вище.

25. Які збудники є внутрішньоклітинними мікроорганізмами, що спричиняють інтерстициальні пневмонії?

A. пневмоцисти, хламідії, мікоплазми;

B. Пневмококи, стрептококи, стафілококи;

C. Кишкова паличка, протей;

D. Усі перераховані збудники.