Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Характеристика метеорологічних умов






Життєдіяльність людини завжди протікає у певних

метеорологічних умовах, що визначаються поєднанням

температури повітря, швидкості його руху і відносної вологості,

барометричним тиском та інтенсивністю теплового

випромінювання. Ці показники в сукупності (за винятком

барометричного тиску) характеризують метеорологічні умови

середовища (мікроклімат) виробничого приміщення. Якщо

робота виконується на відкритих майданчиках, то метеорологічні

умови визначаються кліматичним поясом і сезоном року. Проте і

в цьому випадку в робочій зоні створюється певний мікроклімат.

На життєдіяльність працівника значно впливає газовий склад

повітря. Повітряне середовище, у якому живе і працює людина -

це природна багатофазова суміш, із якої складається атмосфера

(на рівні землі). Основними компонентами сухого повітря (%, за

об'ємом) є: азот - 78, 084; кисень - 20, 9476; аргон - 0, 934;

вуглекислий газ - 0, 0314, інші гази й домішки - 0, 003. Водяна

пара становить у середньому від 0, 2 до 2, 6%. Повітря такого

складу є найбільш сприятливим для дихання.

Окрім хімічного складу, важливо також, щоб повітря мало

певний іонний склад. У повітрі містяться негативні й позитивні

іони. «Свіжість» (ступінь іонізації) повітря визначається

кількістю і видом іонів. Трапляються так звані дрібні та великі

іони.

Дрібні іони - це групи молекул, які зібралися навколо

зарядженого центра і зберігають певну відстань від нього.

Великі іони групуються навколо нуклеїнів (нуклеїн - спільна

назва для протона і нейтрона). Іони виділяються в ґрунті з

радіоактивних елементів під впливом сонячних і космічних

променів.

Підвищена концентрація дрібних іонів спостерігається у

«свіжому» повітрі. Концентрація дрібних іонів зменшується

вночі, взимку, в хмарну погоду й у багатолюдних приміщеннях.

Для збереження сприятливої концентрації дрібних іонів у

повітрі приміщень на рівні зовнішнього повітря потрібен

шестиразовий обмін повітря в порівнянні з повітрообміном для

видалення «поганих запахів».

Дрібні негативні іони (іони кисню повітря) сприяють

розумовій роботі. Дрібні позитивні іони підсилюють обмін

речовин в організмі, але зменшують продуктивність розумової

роботи, викликають головний біль і дратують слизові оболонки

носа.

Виникнення дрібних позитивних іонів викликають гарячі

опалювальні радіатори і відкриті спіралі електричних

опалювальних приладів. Великі іони фізіологічного впливу не

роблять. Повітря робочої зони рідко має наведений вище склад,

оскільки в результаті різних виробничих процесів у повітря

виділяються пари, гази, тверді та рідкі частки всяких, у тому

числі й шкідливих, речовин. Однак метеорологічні умови для

повітря робочої зони залишаються такими ж, що і для «свіжого»

(«чистого») повітря.

Метеоумови виробничого середовища значно впливають на

протікання життєвих процесів в організмі людини і є важливою

характеристикою санітарно-гігієнічних умов праці.

У процесі життєдіяльності людина постійно споживає кисень

О2, а виділяє вуглекислий газ СО2 і значну кількість тепла.

Людський організм - це своєрідна термостатична система з

внутрішнім джерелом тепла, а одяг - тепловий бар'єр між

організмом людини і зовнішнім середовищем.

Енергетичний баланс людини має розглядатися як з

урахуванням процесів, що відбуваються всередині організму, так

і з урахуванням теплообміну між тілом й оточуючим

середовищем.

Джерелом тепла в організмі є екзотермічні хімічні реакції,

пов'язані з хімічними перетвореннями харчових речовин та

обмінними процесами (реакції обміну з киснем повітря).

Кількість тепла, що виділяється організмом, залежить також

від кількості споживаного кисню, яка, у свою чергу, визначається

фізичною активністю людини. Людина, що спокійно сидить,

споживає 0, 2-0, 25 л кисню на хвилину; виконуючи роботу

середньої важкості - 0, 5-1 л; при важкій фізичній роботі - до 2, 5 л

кисню на хвилину. Робота особливої фізичної інтенсивності

вимагає ще більше кисню. У середньому людина споживає на

добу понад 500 л кисню, пропускаючи через легені більше 10

тисяч літрів ( 12 кг) повітря (на рік більше 1 т повітря) порівняно

з 1, 5-2 кг води і їжі на добу. Теплова енергія, що виділяється, при

цьому, використовується організмом для підтримки внутрішньої

температури тіла і виконання фізичної та розумової роботи. Крім

того, слід мати на увазі, що необхідною умовою життєдіяльності

людини в будь-якій обстановці (виробничій чи побутовій) є

збереження внутрішньої температури тіла сталою і такою, що

дорівнює 36, 65°С (±0, 55°С). Сталість температури тіла

(аксилярна температура тіла, що вимірюється в паховій западині)

зумовлюється терморегуляцією організму, завдяки якій він

пристосовується до зовнішніх умов.

Терморегуляція - це здатність людського організму

підтримувати сталу температуру тіла людини при зміні

параметрів мікроклімату і ступеня фізичного напруження

організму.

Підтримання температури тіла людини на певному рівні (36-

37°С) є складною функцією, що забезпечується місцевою дією

хімічної і фізичної терморегуляції, тобто систем, які регулюють

обмін речовин і теплотворення (посилення обміну речовин

супроводжується зростанням утворення теплоти в організмі), з

одного боку, і кровопостачання шкіри, потовиділення і дихання -

з іншого.

В організмі людини сталість температури підтримують

тільки «ядра» тіла (внутрішні органи). Температура на поверхні

тіла завжди тією чи іншою мірою залежить від коливань

температури навколишнього середовища і становить на поверхні

тіла 23-24°С, а за сприятливих умов - 32-34°С. Тому в тілі

людини існує надзвичайно складне просторове температурне

поле, що змінюється в часі.

Розмір «теплозахисної оболонки» внутрішніх тканин та

органів у людини відповідає 20-50 % (за вагою) тканин,

розташованих у поверхневому шарі тіла, який має товщину 2, 5

см. При сильному охолодженні розмір «оболонки» збільшується,

підвищуючи тим самим теплоізоляцію організму.

Організм людини перебуває в процесі теплової взаємодії з

навколишнім середовищем. Нормальне протікання фізіологічних

процесів в організмі можливе лише тоді, коли виділюване

організмом тепло безупинно виділяється в навколишнє

середовище, а середовище здатне його цілком сприйняти. У цих

умовах у людини не виникає теплових відчуттів, що її турбують -

холод чи перегрівання.

Величина тепловиділення Q організмом людини залежить від

таких факторів:

• фізичного чи розумового навантаження людини у певних

метеоумовах, у стані легкої фізичної роботи воно становить до

139 Вт і в стані важкої фізичної роботи - до 290 Вт;

• параметрів мікроклімату навколишнього середовища: t, °C;

, %; V, м/с; Р, Па (мм.рт.ст.).

Позначимо кількість тепла, що виробляється в організмі,

через Qм - так зване метаболічне тепло (метаболізм від грецького

        - зміна, обмін речовин в організмі). Частина цього

тепла витрачається на здійснення механічної роботи Qeкв

(дихання, серцева діяльність, рухи людини, а також виконання

зовнішньої фізичної роботи), а частина залишається в організмі й

підлягає виведенню в навколишнє середовище - Qвив, тобто:

Qм = Qекв + Qвив (2)

Віддача тепла організмом людини в навколишнє середовище

регулюється механізмом терморегуляції з урахуванням

мікроклімату та фізичного навантаження і відбувається тими

самими шляхами, що і будь-якого нагрітого тіла - конвекцією,






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.