Основи реконструкції садів і парків.

Планувальна організація й ландшафтна композиція садово-паркових об’єктів, створених у середині ХХ ст. має істотні недоліки. Міські парки займають великі площі, є багато профільними, перевантаженими житловою забудовою та спорудами культурно-просвітнього призначення. Незосереджене розміщення об’єктів на території парку без дотримання принципів зонування часто призводить до виникнення дискомфортних умов середовища, поганої орієнтації відвідувачів на території тим самим знижуючи роль парку як основної ланки міської системи озеленення. Об’єкти, що мають велику кількість відкритих територій ускладнюють завдання створення комфортних мікрокліматичних умов для відпочинку, негативно впливають на прилеглі зони, вимагають особливого режиму експлуатації. Ландшафти, які зазнають підвищеного рекреаційного навантаження поступово втрачають стійкість, естетичні якості композиції зелених насаджень. Таким чином проведення реконструкції потребують СПО, загальний благоустрій території яких, малі архітектурні форми, паркові споруди, елементи наочної агітації фізично і морально застаріли. Іншою причиною реконструкції парку може бути зміна його розмірів. Внаслідок збільшення або зменшення розмірів парку реконструкція може проводитись у двох напрямках:

- планувальна організація нової ділянки не вимагає змін на території сформованого парку, а підпорядковується їй, утворюючи зв'язок з існуючою дорожньо-стежковою мережею (як основою планувальної організації). Нова ділянка може бути вирішена у зовсім іншому стильовому напрямку, однак має гармонійно поєднуватись з існуючою територією парку. У деяких випадках паркові території збільшуються за рахунок включення у їх структуру порушених ландшафтів, що доповнює завдання реконструкції завданням рекультивації, відновлення втрачених якостей.

- передбачає повну зміну планувальної структури сформованого парку, ландшафтну реконструкцію зелених насаджень, рельєфу, водойм або інших елементів із включенням нової ділянки в загальну композицію. Це відбувається, якщо приєднані ландшафти викликають заміну всієї спрямованості парку. Прикладом може бути приєднання берегових територій, що обумовлює створення нової функціональної зони – пляжної або водного спорту.

Зменшення території парку рідко є причиною повної реконструкції всього об’єкту, а застосовується тільки для зменшених мікрозон. Як правило у такому випадку передбачається часткова реконструкція зелених насаджень з метою створення закінчених композицій, а також фрагментальна зміна дорожньо-стежкової мережі.

Існують такі види реконструкції:

1. Повна або часткова ландшафтна реконструкція із збереженням функціонального змісту, планувальної основи й зовнішнього благоустрою. В цьому випадку реконструктивні заходи спрямовані лише на переформування насаджень. Такий вид реконструкції застосовується якщо функціональна спрямованість парку, зонування й зміст зон, архітектурно-планувальна організація, елементи благоустрою й інші штучні компоненти паркового середовища задовольняють всі вимоги відвідувачів і запити міста.

2. Ландшафтна реконструкція парків із частковою або повною зміною елементів зовнішнього благоустрою. ЇЇ проводять, якщо елементи зовнішнього благоустрою фізично або морально застаріли, їх номенклатура й кількість не задовольняють вимоги відвідувачів, а функціональне призначення парку і його планувальна структура не потребують перебудови.

Часткова реконструкція парку може бути викликана зміною містобудівельної ситуації. У такому випадку може виникнути потреба створення нових паркових входів, що буде вимагати трасування алей і доріжок, введення додаткових елементів благоустрою.

3. Повна реконструкція парку припускає зміну планувальної основи, корінну реконструкцію існуючого ландшафту або його окремих компонентів, створення штучних елементів ландшафту, заміну елементів зовнішнього й інженерного благоустрою, винос з території парку споруд та штучних елементів, що не відповідають новим функціям парку. Така реконструкція може бути викликана різними причинами:

- незадовільною первісною планувальною організацією;

- перенасиченням функцій;

- відсутністю чіткого функціонального зонування й непогодження їх з ландшафтними особливостями;

- виникненням великої кількості небажаних перетинів потоків відвідувачів;

- скороченням або заміною функцій парку.

Всі види реконструкції, з метою економії, допускають максимальне збереження й використання в новому рішенні існуючих планувальних вузлів, дорожньо-стежкової мережі, вертикального планування, інженерних комунікацій, елементів ландшафту.

Проект реконструкції розробляється на основі затвердженого у відповідних органах завдання на проектування; на розробку проекту видається наказ по спеціальному договору – контракту на проведення проектних робіт. У проекті обов’язково встановлюється черговість заходів щодо реконструкції насаджень різних ділянок парку. Реконструкцію найкраще починати з найбільш відвідуваної частини парку, закінчувати – відновленням насаджень та паркових елементів по периметру. Правильно передбачені й вчасно здійснені заходи щодо переформування насаджень визначають створення високо декоративних ландшафтів. Реконструктивні рубки в садах і парках проводять з метою формування деревостанів, поліпшення санітарного стану, зміни відмираючих насаджень більш декоративними.