Передпроектний аналіз ділянки. Склад ландшафтно-проектної документації.

Передпроектний етап передбачає такі операції:

- виїзд на ділянку з метою оцінки загальної ситуації і ландшафтних умов; вивчається рельєф ділянки, гідрологічні умови, існуюча рослинність (чи має вона господарську або естетичну цінність), конфігурація ділянки, її орієнтація в просторі, наявні та плановані будівлі і споруди; визначається, які вишукування необхідно зробити (топографічна зйомка, дендрологічні обстеження для визначення шкідників чи збудників захворювань рослин, аналіз грунту на вміст гумусу, азоту, фосфору, калію, pH, вивчення вертикального профілю грунту, глибини залягання грунтових вод).

Завдання на проект - складається на основі побажань та вимог клієнта, з замовником узгоджується призначення ділянки, зонування території, склад проекту (малі архітектурні форми, декоративні композиції, водойма, штучні форми рельєфу - тераси і підпірні стінки, системи життєзабезпечення ландшафту - система дренажу, поливу, освітлення), передпроектні вишукування і обсяг проведених робіт. Виявлення природних процесів розвитку ландшафту, тому що кожен ландшафт містить у собі не тільки приховані можливості, але й обмеження, зумовлюючи вибір тих чи інших проектних рішень.

- підготовка ситуаційного плану. На його підставі розробляється весь проект благоустрою та озеленення, він є обов'язковим елементом підготовки до проекту. Основою для ситуаційного плану є вимірювання, зроблені вручну, або топографічна зйомка території (незамінна на складному рельєфі, а також при досить насиченому будинками, спорудами, насадженнями ландшафті); на плані зводиться воєдино вся інформація, необхідна при розробці проекту, фіксуються всі особливості та нюанси ландшафтної ситуації на ділянці і навколо неї (наприклад, гарні краєвиди або можливість організації відведення води з ділянки). Обов’язково проводиться фотографування ділянки (проводиться таким чином, щоб охопити основні композиційні точки ділянки).

Дизайн-проект розробляється на основі затвердженого ескізного проекту. У ньому ретельно опрацьовуються всі деталі, елементи і технології створення майбутнього ландшафту. Він включає генеральний план, пояснювальну записку, дендрологічний проект, розбивочні та посадкові креслення. На цьому етапі остаточно визначаються види і обсяги ландшафтних робіт, готується вся необхідна робоча документація. Вона необхідна для успішної реалізації проекту і служить своєрідною інструкцією з проведення робіт. На її підставі замовник приймає рішення, а фахівці втілюють задумане. Особливу увагу при розробці проекту приділяється інженерній підготовці ділянки (сюди можуть входити проекти системи дренажу та водовідведення, поливу, освітлення, а також календарний план проведення робіт та кошторисна документація). Склад робочої документації в кожному випадку визначається індивідуально, відповідно до побажань клієнта.

У дизайн-проекті враховується і відпрацьовується безліч питань, що визначають, як у підсумку буде виглядати ділянка після втілення проекту. Здійснюється вибір матеріалів, визначається загальне колористичне вирішення ландшафту, підбір малих архітектурних форм (місток, пергола, лава) і аксесуарів (світильники, вазони для рослин). Щоб досягти цілісності створюваного ландшафту і надати йому завершеного вигляду, необхідно ретельно все продумати. Окрема увага приділяється погодженням розмірів, віку та вартості посадкового матеріалу. Саме від вибору посадкового матеріалу багато буде залежати, коли настане декоративний ефект посадок.

Проектна документація:

· Генеральний план благоустрою та озеленення (створюється згідно затвердженого замовником ескізу з урахуванням поправок і доповнень) з функціональним зонуванням та планувальною структурою;

· Дендрологічний план, що включає в себе видовий і сортовий склад;

· Асортиментна відомість (деревно-чагарникова, трав'яниста рослинність, квіти);

· Розбивочне креслення - робочий документ з розмірами всіх елементів планування та їх прив'язкою до базисних ліній для точного перенесення проекту на ділянку;

· Посадкове креслення, що включає в себе квітники з якісної і кількісної підбіркою асортименту. Тут ландшафтний дизайнер відзначає посадочні ями і траншеї для дерев і чагарників із зазначенням назви і кількості рослин;

· Схема установки освітлювальних приладів (функціональне і декоративне освітлення) і підбір світильників;

· Пояснювальна записка;

· Кошторис на виконувані роботи і матеріали.

Робочі креслення:

· Мощення. Конструктивні рішення дорожньо-тропіночной мережі, підбір матеріалів для покриття доріжок, поперечні профілі, орнаментальні рішення (зі схемою кладки для збірних елементів покриття);

· План автоматичного поливу;

· Схема вертикального планування з позначенням місць зрізання і підсипки грунту на території;

· Схема прокладання дренажних мереж;

· План стічних вод і зливової каналізації.

4. Особливості планування і зонування присадибної ділянки. Функціональні зони. Які ландшафтні прийоми можна застосувати коли присадибна ділянка вузька і довга.

При розробці проекту любої ділянки в ньому визначаються головні функціональні зони. Адже важливо створити не лише красивий сад, а і зробити його зручним для користування. Як правило, виділяють такі функціональні зони:

- парадна (від в'їзду до головного входу в будинок). Приділяють цій зоні максимум уваги, адже, вона - візитна карточка, як говорять зустрічають по одежі.

- господарська зона (баня, господарський двір, теплиця, сарай, дрова та інші підсобні споруди). Ця зона розташовується, як правило, відокремлено, але має зручне сполучення з будинком пішохідною доріжкою. Часто вона знаходиться в самій віддаленій частині саду, ще краще, якщо під час будівництва там передбачений другий в'їзд на ділянку. Господарська зона не повинна бути схожим на звалище непотрібних і потрібних речей. Не завжди ці приміщення блищать архітектурою і новизною. Невиразну коробку сараю можна пом'якшити мальовничій ліаною, а фактуру дерев'яної стіни будови підкреслити плетистою трояндою.

- декоративна зона (водойма, альпійська гірка, квітники, а також МАФ: фонтани, скульптури, бесідки, світильники. Вона може бути розташована в одному місці, але частіше як би розкидана по всьому саду, утворюючи по суті безліч міні-зон. Такі додаткові елементи додають ландшафту особливий шарм і романтичність.

- зона відпочинку (лавочка, бесідка, гойдалка, баня, мангал, водойма, і т.д.).

- рекреаційна (дитячий і спортивний майданчики). Дитячий майданчик влаштовується поблизу вікон будинку на території, що добре проглядається, ізольованої від зони відпочинку. У залежності від віку дітей на ній розміщують пісочницю з парасолькою, будиночок, спортивне містечко, басейн. Тут особливу увагу слід приділити підбору рослин, виключити колючі та отруйні. Це місце повинно бути добре освітлено, і затінене в полуденний час, віддалене від городу і квітника.

- зона вирощування (плодовий сад і город).

- зона доступу (під’їзні доріжки, місце для паркування транспорту, комунікації).

- резервна зона.

Плануючи дизайн маленької і довгої ділянки, необхідно задіяти всю його площу, включаючи навіть ті зони і віддалені куточки, які здаються нефункциональными. При такому підході можна буде облаштувати довгий ділянку з розумом, використовуючи при цьому кожен сантиметр території.

Не можна вздовж паркану садити високі дерева, оскільки це погіршує вигляд ділянки, роблячи його ще довше і вужче.

Щоб добитися правильного ефекту, і зробити візуально більш широку територію ділянки, потрібно посадити високорослі дерева в кінці ділянки. А на передньому плані розташувати низькорослі дерева і чагарники.

Таким способом, ви скорректируете форми ділянки, додасте йому вид житлової території, а не прогулянкової алеї. Не потрібно намагатися зберігати візуальну цілісність вузької ділянки. Від відчуття цілісності, непропорційні форми ділянки ще більше будуть залучати до себе увагу.

· Правильніше буде розробити дизайн ділянки, таким чином, щоб територія явно поділялася на певні зони.

· Досягти такого ефекту вам допоможуть різноманітні архітектурні форми. Наприклад, можна розбити ділянку на зони, і розділити їх між собою огорожами, декоративними рослинами, перголами або маленькими альтанками.

Правильний поділ ділянки на зони, допоможе його умовно розширити і розмиє реальні межі території.

· Починати зонування вузької ділянки треба з поділу його на дві великі зони.

· Одну з цих зон можна засіяти газонною травою, а в другій зробити покриття, наприклад з гальки.

· Поділ ділянки на зони повинно бути виконано таким чином, щоб інша територія проглядалася в перспективі.

· Зони не повинні бути відокремлені глухими стінами.