Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Висновки. Індивідуальний підхід - важливий принцип педагогіки, запорука фективності педагогічного процесу






Індивідуальний підхід - важливий принцип педагогіки, запорука фективності педагогічного процесу. Цей підхід базується на тому, що будь-який освітній вплив здійснюється крізь призму індивідуальних особливостей конкретної дитини. Індивідуальний підхід передбачає побудову всієї системи виховання з урахуванням фізичних і духовних особливостей особистості кожної дитини, що зумовлюється деякими природженими відмінностями або тими, що виникають внаслідок специфічних умов життя дитини та особливостей її виховання. Врахування індивідуальних відмінностей дитини є однією з важливих умов успіху у вихованні.

Крім того, використання індивідуального підходу сприяє впровадженню принципів толерантності та рівноваги в навчальному середовищі. Це допомагає дітям розвивати свій потенціал, оскільки вони можуть ставити собі цілі та досягати їх у процесі навчання. Уважно спостерігаючи за вихованцями та виявляючи їх інтереси, педагог допомагає дітям вирішувати хні проблеми такими шляхами, які б відповідали їхньому стилю навчання. Враховуючи широкий спектр можливостей, стилів навчання, потреб та індивідуальних особливостей вихованців, вихователь формує навички, необхідні для реалізації життєвих цілей.

Реалізація індивідуального підходу полягає у виборі таких засобів і форм впливу на дитину, які найбільш відповідають її психологічним особливостям, психічним станам, настроям у даний момент, інтересам і вподобанням, можливостям, завдяки цьому забезпечують оптимальний виховний ефект.

Однією з вимог індивідуального підходу є чітка диференціація методів і форм виховного впливу на учнів. Прийоми і методи індивідуального підходу не є специфічними, вони загально-педагогічні. Проте, варто пам'ятати, що використовувати чи перетворювати ту ж саму рису особистості різних дітей однаковими прийомами не можна. Завдання вихователя - відібрати із загального арсеналу засобів ті, які найбільш дієві в конкретній ситуації, відповідають індивідуальним особливостям дитини, що допоможуть зробити освітній процес більш ефективним. Заохочення як засіб стимуляції потрібно застосувати до кожного учня, але в першу чергу до тих учнів, в яких вчитель помічає такі риси, як нерішучість, відсутність інтересу. Заохочування по-різному впливає на учнів. На самовпевненого учня похвала може вплинути негативно: спонукати до самозаспокоєння, зазнайства, а на скромного - позитивно.

Індивідуальний підхід, як засіб реалізації особистісно-орієнтованого навчання, покликаний спрямувати педагогів на діяльність, за якою дитина не об'єкт виховних впливів, а суб'єкт, партнер взаємодії. Завдання вихователя полягає в тому, щоб побачити, зрозуміти, як діти сприймають знання і їх засвоюють, як вони спілкуються, співпереживають, виявляють емоційну чутливість, поспівчувати їм за потреби, допомогти, підтримати.

Використання індивідуального підходу створює умови для розкриття здібностей кожної дитини в процесі навчання. На заняттях діти виявляють власні знання, ставлення, навички, особливості темпераменту тощо. Отже, реалізовувати індивідуальний підхід означає брати до уваги індивідуальну своєрідність, неповторність кожної окремої дитини як особистості.

 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.