Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Освітлення, яке здійснюється завдяки вікнам у зовнішніх стінах та спеціальним отворам в дахах та перекриттях - є
а) природним боковим б) природним комбінованим в) штучним загальним г) штучним комбінованим 173. Штучне освітлення, яке є обов’язковим для всіх виробничих приміщень і призначене для забезпечення виробничого процесу, переміщення людей та руху транспорту, називається: а) робочим; б) аварійним; в) евакуаційним; г) охоронним. 174. Освітлення, яке здійснюється завдяки світильникам, розміщеним у верхній зоні приміщення (не нижче 2, 5м над підлогою), є: а) природним боковим; в) штучним загальним; б) природним комбінованим; г) штучним місцевим. 175. Штучне освітлення, яке використовується для продовження роботи у випадках раптового відключення основного освітлення у виробничих приміщеннях, називається: а) робочим; б) аварійним; в) евакуаційним; г) охоронним. 176. Штучне освітлення, що влаштовується вздовж меж території підприємства, яка охороняється в нічний час спеціальним персоналом, називається: а) робочим б) аварійним в) евакуаційним г) охоронним 177. Штучне освітлення, призначене для забезпечення евакуації людей з приміщень при аварійному відключенні робочого освітлення, називається: а) робочим б) аварійним в) евакуаційним г) охоронним 178. Хімічні речовини, що здатні викликати у працівника отруєння всього організму, належать до групи: а) мутагенних речовин; б) загальнотоксичних речовин; в) подразнюючих речовин; г) сенсибілізуючих речовин 179. Хімічні речовини, що здатні викликати у працівника подразнення дихальних шляхів та слизових оболонок, належать до групи: а) мутагенних речовин; б) загальнотоксичних речовин; в) подразнюючих речовин; г) сенсибілізуючих речовин 180. Хімічні речовини, що здатні викликати у працівника алергійні реакції, належать до групи: а) мутагенних речовин; б) загальнотоксичних речовин; в) подразнюючих речовин; г) сенсибілізуючих речовин 181. Хімічні речовини, що здатні викликати у працівника зміни спадкової інформації організму, належать до групи: а) мутагенних речовин; б) загальнотоксичних речовин; в) подразнюючих речовин; г) сенсибілізуючих речовин 182. Негативна дія пилу на організм людини проявляється: а) порушенням розумової працездатності; б) болями в кистях та передпліччі; в) погіршенням слуху; г) розростанням сполучних тканин у легенях 183. Шкідливість виробничого пилу обумовлена його здатністю викликати такі професійні захворювання як: а) афонії та лярингіти; б) пневмоконіози; в) променеву хворобу; г) кесонову хворобу. 184. Пилу може здійснювати на людину: а) фіброгенну дію; б) канцерогенну дію; в) гостронаправлену дію; г) алергійну дію. 185. У виробничих приміщеннях зі значним виділенням пилу вікна рекомендується мити не рідше: а) 1 разу нарік; б) 2 разів на рік; в) 4 разів на рік; г) 12 разів на рік. 186. У виробничих приміщеннях з незначним виділенням пилу вікна рекомендується мити не рідше: а) 1 разу нарік; б) 2 разів на рік; в) 4 разів на рік; г) 12 разів на рік. 187. При вібраційній хворобі виникають патологічні зміни: а) кісткових тканин та суглобів; б) клітин статевої системи; в) органу слуху; г) дихальної системи. 188. Особливо шкідливими для людини є вібрації з частотами, близькими до частот власних коливань тіла людини, більшість котрих знаходиться в межах: а) від 1 до 5 Гц; б) від 6 до 30 Гц; в) від 35 до 55 Гц; г) від 60 до 300 Гц. 189. Метод зниження вібрацій, що реалізується шляхом перетворення енергії механічних коливань коливної системи в теплову енергію за рахунок використання в якості конструктивних матеріалів з великим внутрішнім тертям (пластмас, метало гуми тощо) - це: а) зниження вібрації в джерелі її виникнення; б) вібродемпферування; в) віброгасіння; г) віброізоляція. 190. Метод зниження вібрацій, що полягає у зниженні передачі коливань від джерела збудження до об’єкта, що захищається, шляхом введення в коливну систему додаткового пружного зв’язку, який запобігає передачі енергії від коливної основи до людини, - це: а) зниження вібрації в джерелі її виникнення; б) вібродемпферування; в) віброгасіння; г) віброізоляція. 191. В ідчуття безладного поєднання звуків різної частоти та інтенсивності – це: а) вібрація; б) шум; в) музика; г) ультразвук. 192. Коливання в повітрі, рідкому або твердому середовищах з частотою менше 16 Гц – це: а) вібрація; б) шум; в) інфразвук; г) ультразвук. 193. Високий рівень інфразвуку у робочому приміщенні викликає у людини порушення функцій перш за все: а) дихальної системи; в) вестибулярного апарату; б) серцево-судинної системи; г) опорно-рухового апарату. 194. Під впливом електромагнітних полів та випромінювань радіочастотного діапазону у працівника може розвинутися: а) вібраційна хвороба; б) променева хвороба; в) радіохвильова хвороба; г) декомпресійна хвороба. 195. Під впливом іонізуючих випромінювань у працівника може розвинутися: а) вібраційна хвороба; б) променева хвороба; в) радіохвильова хвороба; г) декомпресійна хвороба. 196. Для нейтралізації дії лугу, який потрапив на шкіру, необхідно застосувати: а) 2-4% розчин нашатирного спирту; б) 2-4% розчин азотної кислоти; в) 2-4% розчин марганцевокислого калію; г) 2-4% розчин борної кислоти. 197. Для нейтралізації дії кислоти, яка потрапила на шкіру, необхідно застосувати: а) 2-4% розчин нашатирного спирту; б) 3% розчин питної соди; в) 2-4% розчин марганцевокислого калію; г) 2-4% розчин борної кислоти. 198. Якщо отрута (за винятком кислот чи лугів) потрапила у шлунково-кишковий тракт, то її видалення із організму потерпілого найкраще досягається шляхом: а) полоскання горла відваром трав; б) промивання шлунка; в) постановки очисної клізми; г) використання протигазу. 199. Якщо відомо, що отруєння виникло внаслідок потрапляння у шлунок кальцинованої соди, то до прибуття лікаря необхідно: а) протерти потерпілому ротову порожнину сухою серветкою; б) промити потерпілому шлунок; в) поставити потерпілому очисну клізму; г) напоїти великою кількістю рідини. 200. Для виведення отрути, що всмокталась в організм та виводиться із нього лише сечею, застосовують: а) вживання великої кількості рідини; б) вдихання парів нашатирного спирту; в) вживання 3-5 таблеток активованого вугілля; г) вживання проносних засобів. 201. Кисневе голодування тканин настає в організмі людини внаслідок отруєння: а) чадним газом; б) аміаком; в) хлором; г) парами ацетону. 202. При потраплянні на шкіру та слизові оболонки людини фосфорорганічних речовин їх змивають: а) 3% розчином нашатирного спирту; б) 3% розчином питної соди; в) 3% розчином борної кислоти; г) 3% розчином гідроксиду натрію. 203. Викликати блювання протипоказано: а) при отруєннях грибами; б) при отруєннях кальцинованою содою; в) при отруєнні неякісною їжею; г) при отруєнні лікарськими речовинами. 204. Для затримки всмоктування та захисту слизової оболонки шлунка від пероральної отрути застосовують такі обволікальні речовини, як: а) карболен; б) молоко; в) активоване вугілля; г) білу глину. 205. При пероральних отруєннях речовинами, що добре розчиняються у жирі (фосфор, анілін) протипоказано використання в якості обволікальних засобів: а) яєчного білка; б) олії та молока; в) киселю та рідкого крохмалю; г) вівсяного відвару. 206. При отруєннях інгаляційними отрутами перш за все: а) потерпілому промивають шлунок; б) потерпілого видаляють із зони зараження отруйними речовинами; в) потерпілому вводять протиотруйні препарати; г) у потерпілого викликають блювання, подразнюючи йому корінь язика. 207. Лікарські засоби, що запобігають дії отрути або усувають її з організму називають: а) вакциною; б) сироваткою; в) еліксиром; г) антидотом. 208. У випадку непритомності потерпілого при отруєннях фосфорорганічними сполуками необхідно: а) розпочати штучну вентиляцію легень; б) дати потерпілому нюхати ватку, змочену нашатирним спиртом; в) промити потерпілому шлунок; г) одягнути на потерпілого протигаз.
|