Тиждень 2, 3, 4

Р.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

Кафедра педагогіки ТА методики професійного навчання

ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА

Програма та методичні вказівки

до педагогічної практики

для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей

освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст

Затверджено

Науково-методичною радою

Української інженерно-

педагогічної академії

Протокол № 7 від 19.06.2012 р.

Харків

2012 р.

УДК 658.386.35.621.31 (075.8)

Педагогічна практика: програма та методичні вказівки до педагогічної практики для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст / Укр. інж.-пед. академія; упоряд.: Н. О. Брюханова, В. Б. Бакатанова, М. П. Васильєва, Д. В. Коваленко, І. П. Чепурко, Н. А. Шишенко.– Х., 2012. – 62 с.

Даний навчальний матеріал підготовлений для використання під час проходження педагогічної практики студентами інженерно-педагогічних спеціальностей, які навчаються за програмою підготовки спеціалістів; містить програму педагогічної практики, а також – методичні вказівки з її організації та проведення.

Рецензент: доктор педагогічних наук, професор кафедри загальної педагогіки

ХДПУ ім. Г.С. Сковороди Гриньова Валентина Миколаївна

© Брюханова Н.О., 2012

© Бакатанова В.Б., 2012

© Васильєва М.П., 2012

© Коваленко Д.В., 2012

© Чепурко І.П., 2012

© Шишенко Н.А., 2012

© УІПА, 2012

Зміст

ВСТУП

У системі професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів важлива роль належить педагогічний практиці. Педагогічна практика студентів-випускників освітньо-кваліфікаційного рівня " бакалавр" є завершальним етапом у підготовці фахівців, вона засвідчує не тільки загальний рівень фахової, психолого-педагогічної та методичної компетентності, але й певним чином впливає на остаточне професійне самовизначення майбутнього інженера-педагога.

Програма та методичні вказівки підготовлені на основі " Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України", затвердженого наказом Міністерства освіти України (№93 від 8 квітня 1993 р.) із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти № 351, листом Міносвіти України від 14.02.1996 р., №3 1-5/97; " Тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців", затвердженого наказом МОН України 23.01.2004 р., №48.

Тривалість та строки педагогічної практики обумовлені освітньо-професійними програмами з кожної інженерно-педагогічної спеціальності.

Педагогічна практика проходить у шостому семестрі та має обсяг 216 годин (4 кредити).

Виконання робочої програми педагогічної практики ґрунтується на знаннях та уміннях, які набувають студенти при вивченні: гуманітарних, соціально-економічних, природничо-наукових і професійних дисциплін, а також уміннях, набутих при проходженні виробничої й технологічної практик.

Ця програма є єдиною для всіх спеціальностей і є системним вкладом навчальних матеріалів, необхідних як студентам-практикантам, так і організаторам та керівникам педагогічної практики. Серед них: визначення змісту практики, вимоги до організації навчальної, виховної і методичної роботи студентів, методичні рекомендації щодо підготовки занять і виховних заходів різних типів та їх аналізу, зразки оформлення звітної документації з практики, критерії оцінювання кожного з видів роботи студента-практиканта.

Базою проходження практики можуть бути професійно-технічні навчальні заклади (ПТНЗ), міжшкільні навчально-виробничі комбінати та вищі навчальні заклади (ВНЗ) 1-го та 2-го рівнів акредитації. Студент може проходити практику як у м. Харкові, так і в інших населених пунктах України.

Згідно з навчальним планом підготовки бакалавра, студент інженерно-педагогічної спеціальності проходить педагогічну практику як майстер виробничого навчання (або як викладач загально-професійних або професійних дисциплін). У випадку, якщо студент має лист (договір), що гарантує його працевлаштування в школі або ВНЗ 1-го та 2-го рівнів акредитації після закінчення УІПА, йому дозволяється (як виняток) проходження педагогічної практики за місцем його майбутньої роботи.

Педагогічна практика проводиться після освоєння студентами теоретичної частини професійно-педагогічної підготовки, а також дидактичного проектування в рамках виконання курсової роботи з методики професійного навчання.

1. Мета та завдання педагогічної практики студентів, які навчаються за програмою підготовки спеціаліста

1.1 Мета педагогічної практики

Педагогічна практика спрямована на те, щоб забезпечити адаптацію студента до професійно-педагогічної діяльності в умовах реального навчального закладу, а саме:

- залучити до безпосередньої професійної діяльності, сприяти формуванню уявлень про майбутню професію;

-поглибити й збагатити інженерні та психолого-педагогічні знання, удосконалити їхнє застосування на практиці;

- розвинути педагогічне мислення і дослідницький підхід до педагогічної діяльності;

- сформувати уміння педагогічного проектування і педагогічного спілкування в реальних умовах ПТНЗ (або ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації);

- здійснювати самооцінку власної діяльності.

1.2. Завдання педагогічної практики

Завдання практики полягають у тому, щоб:

- ознайомитися з навчальним закладом: вивчити організацію педагогічного процесу, документацію, у якій відображено зміст професійної підготовки і вимоги до майбутніх фахівців;

- ознайомитися з основними напрямками роботи педагогічного колективу навчального закладу;

- вивчити досвід навчальної, методичної, виховної роботи викладача, майстра виробничого навчання;

- розробити дидактичний проект з окремих тем загально-професійних, професійно-теоретичних або професійно-практичних дисциплін;

- провести уроки й оцінити ступінь реалізації власного проекту;

- відвідати проаналізувати ефективність відвіданих виховних заходів;

- розробити й провести виховні заходи, здійснити їх самоаналіз;

- удосконалити техніку педагогічного спілкування.

У результаті проходження педагогічної практики майбутній інженер-педагог на основі власного досвіду в умовах конкретного навчального закладу розвиває і закріплює наступні уміння:

1. У методологічній компетенції:

Характеристика суб’єктів педагогічної системи

– знаючись на сутності й структурі педагогічної діяльності інженера-педагога у професійно-технічних та вищих І-ІІ рівнів акредитації навчальних закладах, вимогах до її здійснення, особистісних характеристиках педагогів (у тому числі важливих та, навпаки, недопустимих якостей) уміти аналізувати його професіограму;

– усвідомлюючи велику роль інженера-педагога у професійній підготовці молоді, на основі знань прийомів педагогічної майстерності інженера-педагога, шляхів індивідуалізації й диференціації навчання уміти визначати стилі педагогічної діяльності;

– виходячи з потреб-мотивів-цілей учня (студента) як суб’єкта педагогічної системи, на основі знань його вікових особливостей і особливостей педагогічного процесу визначати види і структуру навчальної діяльності;

Обґрунтування застосування способів професійної підготовки

– знаючись на ролі і видах принципів навчання та виховання, уміти визначати ступінь їхньої реалізації у педагогічному процесі;

– прагнучи вільного, свідомого й ефективного використання методів, засобів та форм навчання і виховання у власній професійній діяльності, на основі знань їхніх класифікацій, характеристик, умов вибору та вимог до реалізації уміти здійснювати комплексний аналіз цих дидактичних й виховних складників у їхньому взаємозв’язку й взаємозумовленості у процесі переймання досвіду у навчальному закладі при відвідуванні навчальних занять та виховних заходів педагогічних працівників ПТНЗ, ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації;

– прагнучи вільного, свідомого й ефективного використання методів, засобів та форм контролю у власній професійній діяльності, на основі знань їхніх класифікацій, характеристик, умов вибору та вимог до реалізації уміти здійснювати комплексний аналіз цих дидактичних складників у їхньому взаємозв’язку й взаємозумовленості у процесі переймання досвіду у навчальному закладі при відвідуванні навчальних занять та виховних заходів педагогічних працівників ПТНЗ, ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації;

Характеристика уроків теоретичного і виробничого навчання

– усвідомлюючи переважний технологічний вид діяльності у працівників виробничої чи сервісної сфер (робітників або службовців), на основі знань типів трудових процесів та їхнього впливу на вибір системи виробничого навчання, видів та структурних елементів, умов вибору та особливостей застосування цих систем уміти обґрунтовувати доцільність використання кожної з них;

– виходячи з характеристик складників педагогічного процесу, на основі знань видів, типів і структури уроків теоретичного й виробничого навчання співвідносити типи і структурні елементи цих уроків;

Порівняння виховних систем

– знаючись на сутності і етапах становлення виховних систем і шкіл, уміти визначати особливості їхнього застосування в умовах сьогодення;

2. У проектувальній компетенції:

Аналіз та прогнозування мети навчання

– проявляючи бажання усестороннього вивчення категорії цілей у структурі діяльності, враховуючи здобутки у теорії педагогічного цілепокладання, формулювати освітньо-професійні цілі, які виражені в еталонних діях учнів (студентів) на глобальному та етапному рівнях;

Діагностика та корегування стану навчального процесу

– усвідомлюючи наступність у навчально-виховному процесі, на основі знань засобів діагностування стану компонентів педагогічних систем уміти розробляти способи коригування умов навчання;

Конструювання змісту навчального матеріалу

– цікавлячись видами, структурою та способами перетворення структур навчально-наукових текстів, на основі знань інформаційно-методичного забезпечення навчального процесу та його відмінних властивостей уміти здійснювати вибір необхідних джерел інформації та конструювати дидактичні матеріали з теми;

Визначення технологій навчання і виховання

– розуміючи сутність технології, особливості її застосування в педагогічній теорії та практиці, уміти відтворювати види педагогічних технологій та умови їхнього вибору;

Проектування мотиваційних технологій навчання

– переймаючись визначальною роллю професійної спрямованості серед структурних елементів особистості, на основі знань її зв’язків з іншими елементами, складових та чинників, що впливають на вибір, а також прийомів формування уміти проектувати й корегувати мотиваційні технології;

Проектування технологій орієнтовної основи діяльності

– усвідомлюючи складові педагогічної діяльності інженерів-педагогів та вимоги щодо їхнього виконання, знаючись на частинах дії, їхньої спрямованості й способах формування, особливостях організації конспектування навчально-технічного матеріалу та використання малюнків на дошці, засобів ТЗН в процесі формування нових знань, на підставі обраного типу навчання уміти цілеспрямовано проектувати й корегувати основні дидактичні технології орієнтовної основи діяльності (ООД);

Проектування технологій виконавчої діяльності

– усвідомлюючи складові педагогічної діяльності інженерів-педагогів та вимоги щодо їхнього виконання, знаючись на частинах дії, їхньої спрямованості й способах формування, положеннях теорії поетапного формування пізнавальних дій та методиках прискореного навчання, різноманітних дидактичних засобів формування виконавчих дій (лабораторні роботи, розв’язання технічних задач; виконання завдань та інше) уміти цілеспрямовано розробляти й корегувати основні технології виконавчої діяльності на запланованих рівнях;

Проектування технологій контролю діяльності

– усвідомлюючи складові педагогічної діяльності інженерів-педагогів та вимоги щодо їхнього виконання, знаючись на частинах дії, їхньої спрямованості й способах формування, різних прийомах та засобах контролю, на підставі аналізу вихідних умов та мети навчання з урахуванням вимог до об’єктивної перевірки та оцінювання ЗУН учнів при засвоєнні технічних дисциплін уміти розробляти й корегувати систему контролю за навчальною діяльністю майбутнього фахівця;

– на підставі знань структури творчої особистості, творчих можливостях особистості, уміти вибирати й застосовувати методи оцінювання рівня сформованості творчої особистості учня;

Проектування технологій виховної роботи

– усвідомлюючи визначальну роль сім’ї і колективу у процесі виховання особистості, знаючись на змісті і формах виховання, структурі системи діяльності педагога-вихованця, уміти проектувати й корегувати технології виховної роботи у професійно-технічних та вищих І-ІІ рівнів акредитації навчальних закладах;

Прогнозування та планування навчального процесу

– проявляючи ерудованість й практичну підготовленість з питань науково-педагогічного дослідження і маючи розвинену уяву, прагнучи знизити ступінь експромтів в освітньому процесі та налагодити його як єдиний цілеспрямований механізм, що стійко забезпечує необхідні результати, знаючись на складових педагогічного проектування, їхніх взаємозв’язках та особливостях реалізації уміти прогнозувати розвиток педагогічної та навчальної ситуації;

Проектування креативних технологій навчання

– прагнучи розвитку творчої особистості учня ПТНЗ, знаючись на структурі методик навчання технічній творчості, уміти розробляти креативні технології навчання;

3. У комунікативній компетенції:

Опрацювання навчально-наукових текстів

– віддаючи належне значенню текстів як носів змісту навчання, необхідності вільного володіння професійною термінологією, знаючись на текстових структурах, їх будові й правилах текстотворення, уміти розробляти усні та письмові навчально-наукові тексти;

Розробка моделі педагогічного спілкування

– усвідомлюючи роль комунікативних умінь викладача у процесі педагогічного спілкування, його зовнішнього вигляду і психоемоційного стану, знаючись на моделях риторичного впливу, принципах, стилях і засобах педагогічного спілкування, уміти розробляти модель педагогічного спілкування під час реалізації проекту підготовки фахівців;

Здійснення педагогічного спілкування

– знаючись на значенні зворотного зв’язку між педагогом та учнями (студентами), методах збору та класифікації інформації про фактичну надійність і якість педагогічного спілкування, виявляючи екстравертивність, артистизм, привітність, пластичність, почуття гумору, доброзичливість, педагогічний такт, рівновагу, витримку, емпатію тощо уміти встановлювати контакт з навчальною групою;

Самоаналіз комунікативної діяльності

– усвідомлюючи власну роль у навчально-виховному процесі, прагнучи досконалості, на основі знань про чинники й критерії ефективної роботи педагога, здійснювати самоаналіз комунікативної діяльності та її корекцію.

4. У науково-дослідній компетенції:

Підготовка наукового дослідження

– переслідуючи мету вирішення сформульованої науково-педагогічної проблеми, володіючи знаннями щодо структури науково-дослідної діяльності, видів, напрямків, принципів, методів, засобів здійснення науково-дослідної роботи у галузі освіти, способів оптимальної самоорганізації наукової діяльності, уміти цілеспрямовано й наполегливо здійснювати наукові дослідження в освітній галузі;

Опрацювання та відстоювання результатів наукового дослідження

– прагнучи отримання достовірної інформації стосовно доцільності й ефективності певних наукових рішень та знаючись на методах збору експериментальної інформації, показниках успішності наукового-дослідження, уміти опрацьовувати та критично оцінювати отримані результати.

2. Програма та зміст педагогічної практики

2.1. Програма педагогічної практики

Тиждень 1

Ознайомлення з навчальним закладом, його діяльністю та структурою.

Знайомство з матеріально-технічною й навчально-виробничою базою навчального закладу.

Знайомство з навчальною групою.

Аналіз освітньо-кваліфікаційної документації, що регламентує процес підготовки конкретних фахівців (освітньо-кваліфікаційної характеристики, навчального плану, навчальної програми).

Аналіз документації з виховної роботи (планів виховної роботи навчального закладу-бази практики, навчальної групи).

Планування виховних заходів, підготовка до проведення запланованої виховної роботи, спостереження та проведення аналізу виховної роботи.

Ведення щоденника педагогічних спостережень.

Планування навчальних занять, підготовка до проведення запланованої навчальної роботи.

Складання і погодження індивідуального плану проведення усіх видів робіт на період практики з керівниками практики від навчального закладу-бази практики, подання на затвердження цього плану основному керівникові практики від академії (викладачеві кафедри ПМПН).

Тиждень 2, 3, 4

Вибір навчальних тем для проведення занять.

Відвідування й аналіз занять, проведених майстрами виробничого навчання, викладачами навчального закладу-бази практики і студентами-практикантами (не менш 3 навчальних занять).

Підготовка і проведення навчальних занять. Студент проводить не менш 5 навчальних занять, 1 з яких відкрите, із запрошенням керівників практики від академії. Здійснення самооцінки власної діяльності.

Відвідування й аналіз виховних заходів, проведених класним керівником і студентом-практикантом (не менш 2 виховних заходів).

Підготовка та проведення виховних заходів. Здійснення самооцінки власної діяльності.

Анкетування учнів.

Профорієнтаційна робота з учнями навчального закладу-бази практики на інженерно-педагогічні спеціальності УІПА.

Відвідування педагогічних рад, методичних комісій, батьківських зборів тощо.

Тиждень 4

Аналіз і систематизація отриманих відомостей, власного досвіду.

Виконання завдань з науково-дослідної роботи.

Складання звіту та підготовка презентації за результатами проходження педагогічної практики.

2.2. Зміст педагогічної практики

(освітньо-кваліфікаційний рівень – спеціаліст)

Навчально-виховна практика студентів, які навчаються за програмою підготовки спеціаліста передбачає:

-ознайомлення студентів з особливостями навчально-виховної роботи навчального закладу, його навчально-матеріальної бази, системою роботи педагогічного колективу;

-роботу студентів на посаді викладачів професійних (загально-технічних) дисциплін або майстрів виробничого навчання;

-підготовку студентами звітної документації та участь у підсумкових заходах з педпрактики в УІПА.

До змісту педагогічної діяльності студента на педагогічній практиці входить:

а) навчально-методична робота:

-аналіз освітньо-кваліфікаційної документації (освітньо-кваліфікаційних характеристик, навчальних планів, робочих навчальних програм із загально-професійних, професійно-теоретичних або професійно-практичних дисциплін);

-підготовка та проведення не менше 5 навчальних занять, 1 з яких відкрите, із запрошенням керівників практики від УІПА;

-відвідування й аналіз занять (не менше 5 навчальних занять) викладачів, майстрів виробничого навчання ПТНЗ (або ВНЗ 1-го та 2-го рівнів акредитації) та студентів-практикантів, поглиблений аналіз цих уроків;

-виготовлення наочних посібників, роздавального дидактичного матеріалу;

-відвідування засідань методичних комісій, педагогічних рад;

б) виховна робота:

-аналіз документації з виховної роботи (планів виховної роботи навчального закладу-бази практики, навчальної групи);

-підготовка та проведення запланованої виховної роботи;

-спостереження та проведення аналізу виховної роботи, що проводять викладачі навчального закладу-бази практики, студенти-практиканти;

-ведення щоденника педагогічних спостережень;

-відвідування батьківських зборів;

-профорієнтаційна робота з учнями ПТНЗ (або ВНЗ 1-го та 2-го рівнів акредитації);

-запрошення учнів випускних груп на День відкритих дверей УІПА;

в) дослідницька робота:

-вивчення наукової літератури з метою удосконалення своєї роботи;

-проведення анкетування та тестування для отримання достовірної інформації стосовно доцільності й ефективності певних наукових рішень;

-аналіз і систематизація отриманих відомостей, власного досвіду, оцінювання та оформлення отриманих результатів дослідження.

3. Організація і порядок проведення практики

3.1 Загальні вимоги щодо проведення педагогічної практики

Напередодні практики кафедра педагогіки та методики професійного навчання проводить настановну конференцію із запрошенням викладачів кафедри психології, філософії та освітніх технологій. На конференції перед студентами ставиться мета та завдання практики, видаються щоденники, розповідається про організацію проходження практики і про форму звітності, даються рекомендації щодо підготовки та заповнення звітної документації.

До практики допускаються студенти, які успішно виконали навчальний план попереднього семестру. Допуск оформлюється наказом по академії. На період практики кожна група студентів поділяється на підгрупи, що направляються в різні навчальні заклади.

У кожній підгрупі одного зі студентів призначають старостою, в обов’язки якого входить облік відвідування місця практики, оголошення про колективні консультації і семінари, виконання доручень керівників практики та ін.

Усі студенти зобов’язані щодня приходити на місця проходження практики за 15-20 хвилин до початку занять, час роботи – не менш 6 годин на день. У необхідних випадках в межах цього часу допускається робота студентів у бібліотеці, методичному кабінеті або вдома, що пов'язано з підготовкою до занять. При цьому сумарна кількість годин, пов’язана з виконанням програмних вимог педагогічної практики, повинно складати 6-7 годин на день.

У навчальному закладі студент повинен дотримуватися правил його внутрішнього розпорядку, виконувати відповідні розпорядження директора, його заступників, викладача й майстрів. У випадку порушення дисципліни або внутрішнього розпорядку, невиконання вимог директора або керівників практики від навчального закладу, деканат відсторонює студента від подальшого проходження практики за представленням керівника практики. Керує педагогічною практикою викладач кафедри ПМПН.

Для надання допомоги студентам у вирішенні завдань з виховної роботи виділяються керівники з числа викладачів кафедри ПМПН та психології, філософії та освітніх технологій.

Від навчального закладу-бази практики керують педагогічною практикою заступники директора з навчально-виробничої і навчально-виховної роботи, майстер виробничого навчання, викладач професійних (загально-технічних) дисциплін і класний керівник.

Майстер виробничого навчання або викладач з предмету разом з керівником від академії розподіляють між студентами теми занять, консультують їх з питань проведення уроків, аналізують проведені заняття і допомагають у проведенні позакласної роботи з предмету. Обидва керівника (від навчального закладу-бази практики і УІПА) допомагають студенту скласти індивідуальний план роботи на період практики.

Протягом останнього тижня проходження педагогічної практики студент повинен підготувати звіт, який при виконанні усіх вищезазначених вимог є допуском до заліку. Залік складається в 10-денний термін після закінчення практики. У цей же період викладачами кафедри ПМПН організується і проводиться підсумкова конференція, що передбачає присутність усіх студентів групи (потоку) і керівників практики (від УІПА і навчального закладу-бази практики), з метою обговорення виниклих ситуацій, аналізу результатів, прийняття рішень щодо удосконалення педагогічної практики. Підгрупа з кожного навчального закладу готує до заключної конференції газету та презентацію для наочного представлення результатів своєї роботи під час проходження педагогічної практики.

3.2. Обов’язки і права студента-практиканта

Протягом перших 3-4 днів перебування на практиці студент зобов’язаний скласти і погодити з керівниками практики від навчального закладу-бази практики, а потім подати на затвердження основному керівникові від академії (керівнику-методисту) індивідуальний план проведення усіх видів робіт на період практики. У випадку відсутності такого плану студент підлягає відстороненню від проходження практики.

Студент зобов’язаний вести наступну документацію:

• щоденник практики з оцінкою виконаних робіт і щоденною візою керівника від навчального закладу-бази практики (ПТУ, професійного ліцею, ВПУ та ін.);

• записи відвідування уроків і виховних заходів, їх аналіз;

• конспекти проведених занять, роздавальний дидактичний матеріал;

Студент зобов’язаний щодня присвячувати питанням практики не менш 6 годин, у які входить:

• ознайомлення з навчальним закладом, його структурою, матеріально-технічною базою, кабінетами, лабораторіями, майстернями і т. ін.;

• відвідування занять (не менш 3) викладачів загально-професійних, професійно-теоретичних, професійно-практичних дисциплін;

• робота над конспектами занять у бібліотеці, кабінеті, лабораторії;

• робота щодо розробки виховних заходів і виховних годин;

• самостійне проведення занять з виробничого (теоретичного) навчання, на одне з яких обов’язково запрошується керівник від кафедри ПМПН;

• відвідування занять і уроків своїх товаришів і участь у їх аналізі,

• присутність на батьківських зборах у закріпленій групі;

• самостійне проведення в позаурочний час культпоходів, диспутів, вечорів відпочинку, конкурсів та інших виховних заходів, на один з яких обов’язково запрошується керівник з виховної роботи від УІПА;

• проведення з учнями додаткових занять і консультацій;

• проведення індивідуальних бесід з учнями;

• присутність на педагогічних радах, засіданнях методичних, предметних (циклових) комісій тощо;

• проведення роботи з професійної орієнтації серед учнів.

Студенти мають право:

• звертатися з усіх питань, що виникають у процесі практики, до відповідних керівників практики від академії, адміністрації навчального закладу, викладачів та майстрів виробничого навчання даного навчального закладу;

• користуватися, з дозволу завідувача навчальною частиною навчального закладу-бази практики, навчальними планами, програмами й іншими методичними посібниками, а також бібліотечним фондом;

• вносити пропозиції щодо удосконалення навчально-виховного процесу, організації практики.

Для успішного виконання програми практики студенти повинні з перших днів включатися в життя навчального закладу-бази практики і стати активними помічниками майстрів виробничого навчання і викладачів. Бесіди із заступниками директора з навчально-виховної роботи та виробничої роботи допоможуть студентам скласти комплексне уявлення про навчальний заклад і налагодити контакти з педагогічним колективом.

3.3. Обов’язки керівників педагогічної практики від навчального закладу-бази практики і УІПА

Обов’язки керівників практики від УІПА

Діяльність керівників педагогічної практики – науково-педагогічних працівників УІПА, керівників навчального закладу-бази практики та викладачів – здійснюється у п’ять етапів: етап попередньої роботи, початковий, основний та підсумковий етапи, етап організаційної роботи після закінчення педагогічної практики.

Керівник з навчально-методичної роботи – викладач кафедри ПМПН виконує наступний обсяг робіт:

• разом з керівником від навчального закладу розподіляє між практикантами теми уроків і позакласних завдань;

• організовує відвідування практикантами уроків із загально-професійних, професійно-теоретичних, професійно-практичних дисциплін;

• перевіряє, затверджує плани та конспекти занять, відвідує відкриті уроки і позаурочні навчальні заходи, аналізує й оцінює їх;

• контролює виконання індивідуальних планів роботи студентів-практикантів;

• надає науково-методичну допомогу студентам-практикантам;

• перевіряє звітну документацію студентів;

• виставляє загальну оцінку за практику.

Керівник з виховної роботи – викладач кафедри психології, філософії та освітніх технологій під час практики:

• організовує відвідування практикантами позакласних заходів і аналізує їх;

• разом із класним керівником (майстром виробничого навчання) планує навчально-виховну роботу студента-практиканта з відповідними записами в щоденнику практики;

• забезпечує проведення студентами виховної роботи з учнями;

• перевіряє, затверджує плани та сценарії позакласних заходів, відвідує їх, проводить аналіз і дає їм оцінку;

• допомагає студентам-практикантам у вивченні індивідуальних особливостей учнів;

• бере участь в оцінці роботи студента-практиканта.

Обов’язки адміністрації навчального закладу (бази практики)

Директор навчального закладу (заступники директора з навчально-виробничої та виховної роботи):

• надає кожному студентові місце практики і закріплює його наказом;

• забезпечує нормальні умови проходження практики;

• знайомить студентів-практикантів з навчальним закладом, постановкою навчально-виховної роботи, складом викладачів, навчально-виховною документацією й учбово-матеріальною базою (кабінетами, майстернями, бібліотекою та ін.), з роботою педагогічної ради, методичних об’єднань;

• проводить із практикантами наради на початку і наприкінці практики;

• разом з викладачами здійснює методичне керівництво, розподіляє студентів за навчальними групами;

• відвідує уроки, що проводять студенти, і бере участь у їх обговоренні.

Заступник директора з навчально-виховної роботи

• знайомить студентів з планом виховної роботи навчального закладу;

• допомагає студентам у плануванні та проведенні уроків і виховних заходів;

• відвідує (вибірково) уроки й позакласні заходи, що проводять практиканти, і бере участь в їх обговоренні;

• забезпечує участь студентів у навчально-виховному процесі, відвідування уроків, що проводяться викладачами навчального закладу-бази практики.