Бібліографічні тексти

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

Бібліографічні тексти зв'язують зміст книги з літературними та документальними джерелами на ту ж чи близькі теми - сповіщають бібліографічні дані про них у вигляді певної кількості елементів бібліографічного запису. Головна їх мета — познайомити

читача з джерелами цитат, запозичень, фактів і дати йому ^мож~ ливість віднайти використану у тіюрі чи рекомендовану в ^кни31літературу в бібліотеці чи в системі книжкової торгівлі.

До бібліографічних текстів відносяться бібліографічні і^10си" лання та прикнижкові (пристатейні) списки і покажчики.

Бібліографічний апарат виконує два основних завд^^ння:1. Довідкове - дає можливість читачу знайти джерела цита*> запозичень, використаних автором; 2. Інформаційне - знайо^мить читача з літературою за темою книги, рекомендує йому літер^атУРУ для поглибленого вивчення викладеної у книзі теми або проблеми, відсилає читача до праць, де поставлене в книзі питанні ^вис' вітлене більш повно і детально, популярно чи науково.

Бібліографічне посилання - короткий бібліографічний ^опис(бібліографічний запис) джерела цитати чи запозичення, а ^гакожтвору чи видання, які оцінюються, рекомендуються або кР^ити" куються в основному тексті.

Для бібліографічного посилання характерна стислість: ^иини> як правило, складається лише з обов'язкових елементів. Ді¹* однотомної книги це автор, основний заголовок, порядковий ^н0мер видання, місце і рік та номер чи номери сторінок, не ^якихнадруковано цитоване або обговорюване місце.

Прикнижковий бібліографічни й список (покажчик) - Є^іблі°' графічний список (покажчик), вмішений в книзі, що відображає використані, цитовані та (або) рекомендовані твори, видаг¹" * ^іа інші документи.

На відміну від внутрішньокнижкового бібліографічного списку (покажчика) записи такого списку (покажчика), всі або" Д^еяк1так чи інакше пов'язані з основним текстом видання (знак(^эм посилання, прізвищем автора та роком видання).

Бажано, щоб заголовок прикнижкового бібліографічного' списку (покажчика) відображав загальну тему включених до нього творів, видань, документів, а підзаголовок їх характер (цит^ован1' рекомендовані, використані).

В літературно-художніх книгах бібліографічний апарат ^є приналежністю головним чином тексту вступних статей та коментарів, де важко обійтись без бібліографічних посилань, ба^жаниитут і список рекомендованої літератури про життя і творчіР^ть *»" тора. Обсяг списку залежить від читацької адреси книги: короткий - для масового читача, повний - для фахівців.

В наукових та виробничих книгах обов'язкові посилання НІ джерела цитат і, як правило, необхідний список літератури на тему твору, але не використаної, яка має багато зайвих для читача прань, а тієї, що складає активний фонд для вивчення теми. Рекомендаційні списки потрібні також і для науково-популярних та навчальних книг, без яких вони не можуть у повному обсязі виконати свою просвітницьку місію.

Такі, в основному, різновиди допоміжних текстів книги, які називають апаратом книги. Не всі його елементи однозначно „впи ■ суються" в означені нами чотири групи за їх функціональним призначенням. Хоча б тому, що чимало з них виконують не одну, а декілька функцій. Наприклад, передмова, окрім свого прямого тлумачного призначення, може виконувати й орієнтуючі функції, якщо в ній розкрита, наприклад, структура видання, особливо багатотомного. Або тлумачні тексти можуть також виконувати ідентифікуючі та орієнтуючі функції, якщо в них, наприклад, розкрита історія вивчення та публікації основного тексту творів певного автора.

Зрозуміло, що далеко не всі вище перелічені елементи апарату книги присутні в повному обсязі в кожній книжці. Різні книги з різними цільовим і читацьким призначенням мають різний набір обов'язкових і факультативних (тобто необов'язкових) компонентів допоміжного тексту, хоча для кожного виду книг встановлено необхідний мінімум обов'язкових елементів.

Слід також зазначити, що у нашому книговиданні, в апараті книги ще багато чого до кінця не внормовано і не закріплено висококваліфікованими державними стандартами. Тому цілком зрозумілими є прагнення фахівців (особливо видавців) спростити апарат книги, відмовитися від усього зайвого, заідеологізованого, що перейшло до нас з радянських часів.

Цілком поділяючи таке прагнення, однак, хотілося б застерегти від надмірно поспішної „революційності", щоб раптом не впасти в протилежну крайність. Важко, наприклад, погодитися з пропозицією не вказувати на книзі рік її видання або класифікаційні індекси УДК і ББК. А як же тоді відслідковувати поступ (чи регрес) держави у книговидавничій справі або дізнаватися про належність книги до тієї чи іншої галузі знань? Чи може нехай кожна бібліотека (і кожен зацікавлений споживач) самотужки відповідає на ці й подібні запитання?

Посилання на зарубіжний досвід у цій справі не є переконливим. Принаймні, тому, що увесь зарубіжний досвід навряд чи є іізірцем для наслідування. Крім того, навіть важко уявити, який шлях потрібно пройти (і чи варто це робити) нашому суспільству, щоб споживача книги, наприклад, перестав цікавити її рік видання.

Немає сумніву, що потрібно уточнювати, спрощувати й покращувати апарат книги. Однак, за одним єдиним народним правилом: сім раз відмір, один раз відріж...

6.4 Розміщення в книзі компонентів її апарату

В практиці книговидання існує три основних варіанти розміщення компонентів апарату в книзі:

1. Вони можуть передувати основному тексту (передтексто-

2. Знаходитися всередині тексту {внутрішньотекстовий апарат);

3. Іти слідом за текстом (затекстовий апарат).

Слід мати на увазі, що в кожний із трьох варіантів розміщення компонентів апарату книги входить по декілька компонентів, тому видавцю доводиться вирішувати, в якій послідовності їх розташовувати і якими принципами при цьому керуватися. Головне: знайти найбільш раціональне розміщення всіх компонентів, тобто вирішити, які саме з них мають бути перед т екстом, всередині нього та після тексту.

У видавничій практиці склався відносно простий порядок розміщення компонентів передтекстового апарату: 1) передмова видавництва; 2) список скорочень та умовних позначень (якщо його немає можливості надрукувати на форзаці); 3) передмова редактора (редакції); 4) вступна стаття; 5) передмова авторадо видання в перекладі; 6) передмова автора до останнього оригінального видання; 7) передмова автора до попередніх оригінальних видань у зворотному порядку (наприклад, передмова автора до 3-го видання, передмова авторадо 2-го видання, передмова автора до 1-го видання); 8) присвята (компонент не апарату, а особливий елемент основного тексту або додатковий до нього); 9) епіграф (компонент основного тексту).

В основі такої компоновки покладено два основних принци пи: 1) охоплення матеріалу книги: чим більше охоплення, тим ближче до початку (титульної сторінки) місце елемента апарату (тому, наприклад, передмова видавництва передує вступній статті, а передмова автора до перекладу — його передмову до оригіналі, ного видання); 2) міра зв'язку компонента з основним текстом чим цей зв'язок сильніший, тим ближче до основного тексту вар то його розміщати. І, навпаки, чим зв'язок слабкіший, тим далі від основного тексту (і ближче до титульної сторінки) потрібно знайти йому місце (тому, наприклад, передмова редактора випе реджає передмову автора).

Всередині основного тексту(частіше за все під рядком, тобто внизу полоси) розміщують примітки автора та переклади іншомовних текстів. Причому, примітки авторів минулих епох і пере клади іншомовних текстів - в обов'язковому порядку, бо перин складають невід'ємну частину їх тексту, а другі тому, що переклади є власне основним текстом.

Позатекстовий апарат всієї книги розміщується за двома основними принципами: 1) чим сильніший зв'язок компонента > основним текстом, тим ближче до нього він має бути розташованим; 2) чим частіше читач змушений звертатися до певного компонента затекстового апарату, тим доцільніше розмістити його ближче до кінця книги, де його легше і технічно зручніше знайти (можна " прицільно" розкрити книгу).

Отже, можна зробити заключний висновок, що обсяг і скл апарату книги, його розташування залежать, в кінцевому підсуі ку, від її цільового і читацького призначення та загальної арх' тектоніки книги.

1. Елементи та особливі види тексту: Додаткові тексти //Вісн. Кн. палати. - 2002. - №9. - С 13-15.

2. Тимошик М. Службова частина видання /М. Тимошик //Друкарство. - 2004. - №2. - С. 24-28.

3. Апарат видання. Вихідні відомості видання. //Вісн. Кн. палати - 2003. - №1 - С 15-20; - № 2. - С. 19-21; №3.- С.15-19.

4. Тимошик М. Міжнародні „паспортні дані" українських видань /М. Тимошик //Друкарство. - 2004. - №3. - С 39-42. 126

5. Шевченко В. Видавнича марка (логотип) як фірмовий знак видавця /В. Шевченко //Друкарство. - 2004. — №3. - С 43-45.

6. Штриховий код //Вісн. Кн. палати. — 2001. — №6. — С. 15-16.

7. Довідково-пошуковий апарат видання. //Вісн. Кн. палати. — 2003. - №5. - СІ 1-13; №8.- С.9-11; №10.-С.13-16; - 2004. - №3. - С 9-12; №4. - С 20-22.

8. Довідково-пояснювальний апарат видання. //Вісн. Кн. палати
- 2004. - №5. - С 24-26; - №6. - С. 10-13; - №8. - С. 9-11.

9. Бібліографічний апарат видання: Загальні відомості //Вісн.
Кн. палати. - 2004. - №12. - С 14-18.

]. Дайте загальну характеристику допоміжних текстів книги за їх основним функціональним призначенням

2 Які елементи допоміжного тексту складають ідентифікаційні

3. Охарактеризуйте сутність і значення орієнтуючих текстів

4. Охарактеризуйте функціональне призначення тлумачних текстів

5. Розкрийте різновиди коментарів за їх призначенням та об'єктами коментування

6. Охарактеризуйте бібліографічний апарат книги

7. Які існують основні варіанти розміщення компонентів апарату книги

53. Франчук Є.І. Українська книга і книжкова культура в на
ціональній культурі України: проблемне бачення міждисциплі
нарних досліджень/Є.І. Франчук //Наук, праці Національної б*
ки України ім. В.Вернадського. Вип. 2. - К., 1999. - С 155-172,

54. Швецова-Водка Г. М. Про співвідношення документознан-чого і книгознавчого підходів у підготовці фахівців бібліотечної справи /Г.М. Швецова-Водка //Інформаційна та культурологічна освіта на зламі тисячоліть: матеріали міжнарод. конф. до 70-річчя ХДАК. Ч. 2. - X., 1999. - С 114-118.

55. Швецова-Водка Г.Н. Некоторые дискуссионные вопросы типологической классификации документов /Г.Н. Швецова-Водка //Книга: Исслед. и материалы - 2002. - Сб. 80. - С. 186-202.

56. Шевченко Є. Перспективи розвитку видавничої справи н Україні /Є. Шевченко //Економіка України - 2005. - № 8. - С. 42-49.