Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Вказівки до виконання роботи. Перед виконанням лабораторної роботи необхідно вивчити такий теоретичний матеріал: будова атомного ядра; масове число та заряд ядра; енергія зв’язку та дефект
|
|
Перед виконанням лабораторної роботи необхідно вивчити такий теоретичний матеріал: будова атомного ядра; масове число та заряд ядра; енергія зв’язку та дефект маси ядра; радіоактивне випромінювання та його види; закон радіоактивного розпаду; правило зміщень; методи спостереження та реєстрації радіоактивного випромінювання та частинок.
[ 1, т.3 §§ 15.9–15.13; 2, §§ 251, 254–259; 3, §§ 17.8–17.12; 4, т.3 §§ 14, 66–68, 70]
Радіоактивністю називається процес самодовільного (природного) перетворення одних атомних ядер в інші, який супроводжується випромінюванням різних видів радіоактивних випромінювань і елементарних частинок.
Кількість ядер dN, які розпадаються в середньому за проміжок часу від t до t + dt:
, (7.1.1)
де N – кількість ядер, які не розпалися до моменту часу t; l – стала радіоактивного розпаду.
Розділивши змінні і інтегруючі рівняння (7.1.1), студенти можуть отримати закон радіоактивного розпаду:
, (7.1.2)
де N 0 – кількість ядер, які не розпалися у початковий момент часу t =0; N – кількість ядер, які не розпалися у момент часу t.
Існує три основні види радіоактивного випромінювання: a, b, і g -випромінювання.
Важливою характеристикою радіоактивного джерела є активність, яка дорівнює кількості розпадів за одиницю часу:
. (7.1.3)
Одиниця виміру активності у системі СІ – беккерель (Бк).
При перетворенні ядра разом з іншими частинками випромінюється g -квант, тому активність можна знаходити за кількістю g -квантів, що випромінюються джерелом за одиницю часу.
Кількість атомів у радіоактивному препараті можна підрахувати за формулою:
, (7.1.4)
де m – маса радіоактивного препарату; m – молярна маса елемента; N А – стала Авогадро.
Знаючи активність препарату і користуючись формулами (7.1.3) і (7.1.4) знаходять вираз для визначення маси радіоактивного препарату:
— Регулярная проверка качества ссылок по более чем 100 показателям и ежедневный пересчет показателей качества проекта.
— Все известные форматы ссылок: арендные ссылки, вечные ссылки, публикации (упоминания, мнения, отзывы, статьи, пресс-релизы).
— SeoHammer покажет, где рост или падение, а также запросы, на которые нужно обратить внимание.
SeoHammer еще предоставляет технологию Буст, она ускоряет продвижение в десятки раз, а первые результаты появляются уже в течение первых 7 дней. Зарегистрироваться и Начать продвижение
. (7.1.5)
У даній лабораторній роботі для визначення активності радіоактивного препарату знаходять кількість g -квантів, зареєстрованих за допомогою лічильника в одиницю часу (І, імп/с).
Враховуючи, що випромінювання поширюється в усі напрямки рівномірно, на лічильник, площа перерізу якого S, на відстані R від джерела припадає S /4p R 2 частини повного випромінювання (рис. 7.1.1). Крім того, лічильник реєструє тільки частину h випромінювання, яке на нього падає (h – називається " ефективністю лічильника"). Тому швидкість рахування лічильником g - квантів:
, (7.1.6)
де R – відстань від джерела до лічильника.
Співвідношення (7.1.6) є законом обернених квадратів, за яким інтенсивність випромінювання у даній точці обернено пропорційна квадрату відстані між лічильником та джерелом.
Із співвідношення (7.1.6) видно, що графіком залежності І від 
буде пряма лінія, тангенс кута нахилу якої до осі дорівнюватиме:
. (7.1.7)
Необхідно врахувати, що у визначену з дослідів швидкість відліку включено ще I ф, яке обумовлене існуванням природного фону. Тому значення I у формулах (7.1.6) та (7.1.7) необхідно розраховувати як різницю значень I Х та I Ф, тобто 
 |
Для реєстрації випромінювання у цій роботі використовується лічильник Гейгера–Мюллера. Схему лабораторної установки зображено на (рис. 7.1.1): 1 – радіоактивне джерело на рухомій платформі; 2 – лічильник Гейгера–Мюллера; 3 – лінійка; 4 – високовольтний випрямляч; 5 – секундомір; 6 – лічильник імпульсів; 7 – шторка.
|
|