Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Вказівки до виконання роботи. Перед виконанням лабораторної роботи необхідно вивчити такий теоретичний матеріал: будова атомного ядра; масове число та заряд ядра; енергія зв’язку та дефект
Перед виконанням лабораторної роботи необхідно вивчити такий теоретичний матеріал: будова атомного ядра; масове число та заряд ядра; енергія зв’язку та дефект маси ядра; радіоактивне випромінювання та його види; закон радіоактивного розпаду; правило зміщень; методи спостереження та реєстрації радіоактивного випромінювання та частинок.
[ 1, т.3 §§ 15.9–15.13; 2, §§ 251, 254–259; 3, §§ 17.8–17.12; 4, т.3 §§ 14, 66–68, 70]
Радіоактивністю називається процес самодовільного (природного) перетворення одних атомних ядер в інші, який супроводжується випромінюванням різних видів радіоактивних випромінювань і елементарних частинок. Кількість ядер dN, які розпадаються в середньому за проміжок часу від t до t + dt: , (7.1.1) де N – кількість ядер, які не розпалися до моменту часу t; l – стала радіоактивного розпаду. Розділивши змінні і інтегруючі рівняння (7.1.1), студенти можуть отримати закон радіоактивного розпаду: , (7.1.2) де N 0 – кількість ядер, які не розпалися у початковий момент часу t =0; N – кількість ядер, які не розпалися у момент часу t. Існує три основні види радіоактивного випромінювання: a, b, і g -випромінювання.
Важливою характеристикою радіоактивного джерела є активність, яка дорівнює кількості розпадів за одиницю часу: . (7.1.3) Одиниця виміру активності у системі СІ – беккерель (Бк). При перетворенні ядра разом з іншими частинками випромінюється g -квант, тому активність можна знаходити за кількістю g -квантів, що випромінюються джерелом за одиницю часу. Кількість атомів у радіоактивному препараті можна підрахувати за формулою: , (7.1.4) де m – маса радіоактивного препарату; m – молярна маса елемента; N А – стала Авогадро. Знаючи активність препарату і користуючись формулами (7.1.3) і (7.1.4) знаходять вираз для визначення маси радіоактивного препарату: . (7.1.5) У даній лабораторній роботі для визначення активності радіоактивного препарату знаходять кількість g -квантів, зареєстрованих за допомогою лічильника в одиницю часу (І, імп/с). Враховуючи, що випромінювання поширюється в усі напрямки рівномірно, на лічильник, площа перерізу якого S, на відстані R від джерела припадає S /4p R 2 частини повного випромінювання (рис. 7.1.1). Крім того, лічильник реєструє тільки частину h випромінювання, яке на нього падає (h – називається " ефективністю лічильника"). Тому швидкість рахування лічильником g - квантів: , (7.1.6) де R – відстань від джерела до лічильника. Співвідношення (7.1.6) є законом обернених квадратів, за яким інтенсивність випромінювання у даній точці обернено пропорційна квадрату відстані між лічильником та джерелом. Із співвідношення (7.1.6) видно, що графіком залежності І від буде пряма лінія, тангенс кута нахилу якої до осі дорівнюватиме: . (7.1.7) Необхідно врахувати, що у визначену з дослідів швидкість відліку включено ще I ф, яке обумовлене існуванням природного фону. Тому значення I у формулах (7.1.6) та (7.1.7) необхідно розраховувати як різницю значень I Х та I Ф, тобто Для реєстрації випромінювання у цій роботі використовується лічильник Гейгера–Мюллера. Схему лабораторної установки зображено на (рис. 7.1.1): 1 – радіоактивне джерело на рухомій платформі; 2 – лічильник Гейгера–Мюллера; 3 – лінійка; 4 – високовольтний випрямляч; 5 – секундомір; 6 – лічильник імпульсів; 7 – шторка.
|