Методом групової взаємозамінності

2.1. За умовним позначенням посадки визначають граничні відхили отвору і вала [2].

2.2. Визначають граничні розміри деталей за формулами (1.1-1.4).

2.3. Визначають допуски отвору і вала за формулами (1.5, 1.6).

2.4. Визначають групові допуски отвору і вала

(2.1)

(2.2)

де Т_{D гр.}, Т_{d гр.} – групові допуски отвору і вала, мкм;

Т_D, Т_d - допуски отвору і вала, мкм;

n – кількість груп сортування.

2.5. Визначають граничні зазори або натяги в залежності від групи посадки за формулами (1.7 – 1.10).

2.6. Виконують схему розташування полів допусків з’єднання, деталі якого розбиті на розмірні групи, кількість яких задана.

2.7. Визначають групові граничні зазори або натяги в залежності від групи посадки при з’єднанні деталей по групам сортування.

S_{гр max} = D_{гр max} -d_{гр min}; (2.3)

S_{гр min} = D_{гр min} -d_{гр max}; (2.4)

N_{гр max} = d_{гр max} - D_{гр min}; (2.5)

N_{гр min} = d_{гр min} - D_{гр max}, (2.6)

де S_{гр max}, S_{гр min} – найбільший і найменший групові граничні зазори, мм;

N_{гр max}, N_{гр min} – найбільший і найменший групові граничні натяги, мм;

D_{гр max}, D_{гр min} - найбільший і найменший групові граничні розміри отвору, мм;

d_{гр max}, d_{гр min} - найбільший і найменший групові граничні розміри вала, мм.

2.8. Розробляють карту сортування деталей з’єднання, де вказуються граничні розміри отвору і вала для кожної розмірної групи.

Приклад. Визначити основні елементи гладкого циліндричного з’єднання, що складається методом групової взаємозамінності.

Посадка у системі вала Ø 100 G8/h8,

кількість груп сортування n = 3.

1). Визначити граничні відхили отвору і вала

ЕS = +66 мкм; ЕІ = +12 мкм;

еs = 0; еі = - 54 мкм.

2). Визначити граничні розміри деталей

D_max = D_n + ES = 100+0, 066 = 100, 066 мм

D_min = D_n + EI = 100+0, 012 = 100, 012 мм;

d_max = d_n + es = 100 + 0= 100 мм;

d_min = d_n + ei = 100 + (-0, 054) = 99, 946 мм.

3). Визначити допуски отвору і вала

T_D = D_max - D_min = 100, 066 – 100, 012 = 0, 054 мм;

T_d = d_max – d_min =100–99, 946 = 0, 054 мм.

4). Визначити групові допуски отвору і вала

;

.

5). Визначити граничні зазори

S_max = D_max – d_min =100, 066– 99, 946 = 0, 12 мм;

S_min = D_min – d_max = 100, 012 –100 = 0, 012 мм.

6). Виконати схему розташування полів допусків з’єднання, деталі якого розбиті на три розмірні групи (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Схема розташування полів допусків з’єднання Ø 100 G8/h8,

деталі якого розбиті на три розмірні групи

7). Визначити групові граничні зазори

S_{1 max} = D_{1 max} -d_{1 min} = 100, 03 – 99, 946 = 0, 084 мм;

S_{1 min} = D_{1 min} -d_{1 max} = 100, 012 – 99, 964 = 0, 048 мм;

S_{2 max} = D_{2 max} -d_{2 min} =100, 048 – 99, 964 = 0, 084 мм;

S_{2 min} = D_{2 min} -d_{2 max} = 100, 03 – 99, 982 = 0, 048 мм;

S_{3 max} = D_{3 max} -d_{3 min} = 100, 066 – 99, 982 = 0, 084 мм;

S_{3 min} = D_{3 min} -d_{3 max} = 100, 048 – 100 = 0, 048 мм.

8). Розробити карту сортування деталей з’єднання Ø 100 G8/h8 на три роз-мірні групи (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Карта сортування на три розмірні групи деталей з’єднання Ø 100 G8/h8