Cтан та проблеми кредитно-модульної системи організації навчального процесу

Враховуючи основні принципи і цілі Болонського процесу була впроваджена кредитно-модульна організація навчального процесу. Кредитно-модульна система повинна забезпечити найбільш оптимальний і безболісний перехід від системи освіти, що існує в Україні, до європейської, яка враховуватиме основні положення Болонського процессу, але фактично це не зовсім так, і в даній роботі я б хотів показати певні нюанси українського варіанту кредитно-модульної системи.

Ключові слова: Болонський процес, кредитно-модульна система, вища освіта.

Учитывая основные принципы и цели Болонского процесса была внедрена кредитно-модульная организация учебного процесса. Кредитно-модульная система должна обеспечить наиболее оптимальный и безболезненный переход от системы образования, которая существует в Украине, к европейской, которая будет учитывать основные положения Болонского процесса, но фактически это не совсем так, и в данной работе я бы хотел показать определенные нюансы украинского варианта кредитно-модульной системы.

Ключевые слова: Болонский процесс, кредитно-модульная система, высшее образование.

Given the basic principles and goals of the Bologna process has been implemented credit-module organization of educational process. ECTS system has to ensure the optimal and smooth transition from the education system that exists in Ukraine, for Europe, which will take into account the basic provisions of the Bologna process, but in fact it is not so, and in this paper I would like to show some nuances of Ukrainian variant of ECTS system.

Keywords: Bologna process, credit-modular system, higher education.

Вступ

Процеси інтеграції в сучасному суспільстві охоплюють все більше і більше сфер життєдіяльності. Освіта України загалом і вища освіта зокрема не можуть знаходитися в стороні від європейської інтеграції. Єдина Європа припускає вільне пересування праці (робочої сили), товарів і капіталу, звідси необхідність в порівнянності кваліфікацій у сфері вищої освіти, без чого вільне пересування висококваліфікованих кадрів неможливе. Вирішення проблеми якості професійної підготовки майбутнього фахівця, відповідно до сучасних вимог, направлених на реалізацію положень Болонської декларації, потребувало впровадження і використання в навчально-виховному процесі вузу кредитно-модульної технології навчання, як новітньої моделі організації навчального процесу [Л. М. Унгурян, Н. С. Фізор, О.О.Черкашина Кредитно-модульна організація навчального процесу // МЕДИЧНА ОСВІТА - №4 - 2011-ст.81-83 ].

Суть Болонської декларації полягає у формуванні єдиного європейського освітнього простору і загальноєвропейської системи освіти, яка буде досягнута за рахунок використання основних положень цієї системи. Враховуючи основні принципи і цілі Болонського процесу, була розроблена модель кредитно-модульної організації навчального процесу. Кредитно-модульна система забезпечить найбільш оптимальний і безболісний перехід від системи освіти, що існує в Україні, до європейської, яка враховуватиме основні положення Болонського процесу. Багато хто вважає, що система освіти України була сформована в умовах інформаційного дефіциту і обмежених можливостях доступу до інформації. Тому діяльність педагога у вузах зводилася, перш за все, до інформуючих функцій. Викладач відігравав роль найважливішого джерела інформації. В Україні кредитно-модульна система почала вводитися у вузи з 2005/2006 років. Впровадження кредитно-модульної системи повинно було стати важливим чинником для стимулювання ефективної роботи викладача і студента.

При кредитно-модульній системі організації навчального процесу зміст дисципліни розподіляється на змістовні модулі, тобто навчальна дисципліна формується як система змістовних модулів. Кредит (credit) – умовна одиниця вимірювання навчального навантаження студента при вивченні якоїсь складової навчальної програми або окремої дисципліни (курсу), виконаної студентом під час освіти. Найбільш прийнятною з тих, що існували в Європі на момент підписання Болонської декларації систем кредитів, була визнана система ECTS (European Credit Transfer System – Європейська система взаємозаліку кредитів). Кількість кредитів ECTS на навчальну дисципліну визначається діленням загального об’єму годин, запланованих на вивчення дисципліни, на ціну кредиту (з округленням до 0, 5 кредиту). Наприклад, якщо для вивчення дисципліни виділяється 108 годин, то це відповідає трьом кредитам. В цьому випадку дисципліна формується з трьох модулів. За заканонами Болонського процесу вважається нормою нараховувати студентам кредити за стажування і практики, за підготовку до іспитів. Модульно-рейтингова система оцінки знань передбачає 200-бальну шкалу, тобто 200 балів — це максимальна кількість балів, які студент може отримати за академічні успіхи в процесі вивчення змістовного модуля. Оцінка знань студента за змістовний модуль враховує оцінки, отримані за всі види проведених занять, за поточне і підсумкове тестування (наприклад, за виконання практичних, лабораторних занять тощо) з урахуванням вагових коефіцієнтів. Сумарне оцінювання засвоєння навчального матеріалу дисципліни визначається без проведення семестрового іспиту, як інтегрована оцінка засвоєння всіх змістовних модулів з урахуванням вагових коефіцієнтів. Оцінка знань студентів з дисциплін, з яких за навчальним планом передбачений іспит, здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю і підсумкового модульного контролю (іспиту). Поточний контроль складається із змістовних модулів і здійснюється викладачем, який проводить практичні, лабораторні заняття або семінари. Поточний контроль включає:

– елементи теоретичних знань і практичних дій в ході засвоєння навчального матеріалу;

– контрольні зрізи (тести, усний опит, письмова контрольна робота).

На початку семестру викладач зобов’язаний довести до відома студентів види завдань, перелік питань, що охоплюють зміст програми дисципліни, а також критерії оцінки знань поточного і підсумкового модульного контролю. Студентам, які виконували творчі завдання, брали участь в науководослідній діяльності, в роботі конференцій, в наукових семінарах, можуть присуджуватися додаткові бали.

У підсумковий модульний контроль входять:

– наукова робота студента з дисциплін;

– виконання індивідуального творчого завдання;

– іспит.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни включає:

– бали, отримані за наслідками поточного модульного контролю;

– бали, отримані за виконання завдань (індивідуальне творче завдання, науково - дослідна діяльність, участь у роботі конференцій, наукових семінарах, підготовка наукових публікацій), які виносяться на підсумковий модульний контроль (іспит);

– бали, отримані безпосередньо на іспит із дисципліни.

По навчальних дисциплінах, де підсумок оцінювання рівня знань студентів здійснюється за наслідками поточного модульного контролю (тобто залік), завдання поточного модульного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів. Підсумковий бал за наслідками поточного модульного контролю є основою для виставляння заліку з цього предмета. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання знань, яка використовується у вузі, але з обов’язковим приведенням оцінок до національної шкали і шкали ECTS [Величко О.Г. Болонський процес – це конкретні рішення і дії // Теорія и практика металургії - № 1. – 2004. – ст. 3-13].

Згідно закону України «Про вищу освіту» для здобуття освітньо-професійного рівня «молодший бакалавр» необхідне виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 90-120 кредитів ЄКТС. Бакалавр присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Нормативний строк підготовки доктора філософії в аспірантурі (ад’юнктурі) становить чотири роки. Обсяг освітньої складової освітньо-наукової програми підготовки доктора філософії становить 30-60 кредитів ЄКТС [Закон України «Про вищу освіту». – 2014.]

Основні положення та проблеми КМС

Основні положення, позитивні і негативні сторони традиційної і нової систем розглянуті в таблиці 1.

Таблиця 1. Порівняльна характеристика традиційної і Болонської систем [Л. М. Унгурян, Н. С. Фізор, О.О.Черкашина Кредитно-модульна організація навчального процесу // МЕДИЧНА ОСВІТА - №4 - 2011-ст.81-83 ]

В вище наведеній таблиці показано фактичні, всім відомі недоліки кредитно-модульної системи, але коли ближче познайомитись з організацією навчання в наших ВНЗ то можна побачити, що не тільки велика кількість її важливих аспектів відсутні в нашій моделі навчання, але й появляються нові проблеми, які є логічним наслідком недостатньо підготовленої нашої системи навчання до кредитно-модульної системи.

Недоліки кредитно-модульної системи навчання в Україні:

· Роль стобальної системи в процесі навчання студента.

Оцінювання освіти наших студентів проходить по принципу виділення кредиту в розмірі сто балів, які студент має заробити щоб получити максимальний результат. В ідеалі ця система оцінки повинна підбадьорювати студента до постійного навчання, адже бали «розігруються» буквально кожного заняття, але насправді це грає злий жарт з абсолютно всіма студентами, - обмежений кредит балів для студента не заставляє заробити їх своїм знанням, а спонукає просто старатись розтратити якнайменше. Тому навчання не може нагороджуватись оцінкою, і некоректно сказати що бали оцінюють знання студента, який просто докладає мінімум зусиль щоб їх не розтратити. До того ж старанні і розумні студенти в деяких випадках практично не можуть получити відповідну оцінку.

· Непідготовленість системи навчання України до таких нововведень

Почати пояснювати дану проблему необхідно на прикладі європейських навчальних закладів, адже тільки в порівнянні будуть очевидні наші недоліки.

1. Рівень автономії вищих навчальних закладів значно нижчий від середньоєвропейського, зокрема, у питаннях фінансової самостійності, структури і обсягів підготовки фахівців із вищою освітою.

2. Недостатнє фінансування ВНЗ з боку держави. Дана проблема є однією з найважливіших. Саме вона на 50% показує кредитно-модульну систему в негативному світлі. Якщо розглянути дане твердження, то висновок випливає сам. Оскільки в Україні більша частина ВНЗ є державними, то і залежать їхні фінансові можливості від держави. Недостатнє їх фінансування відкриває такі проблеми як недостатня кількість кваліфікованих кадрів, «монополія» на викладацькому просторі певних викладачів (оскільки у нас недостатня кількість викладачів, то і навчальне навантаження потрібно компенсовувати предметами, які ведуть вже знайомі студенту викладачі, з власного досвіду можу стверджувати, що викладач який має 2 і більше предмета нездатний в повному обсязі і правильному порядку викладати не свій основний предмет, ставить хибні наголоси і обирає сумнівну інформацію).

3. Недотримання одного з основних принципів Болонської системи - великі права студента, як основного елементу процессу. Ставлення до студентів у наших ВНЗ не змінилося з приходом нової системи освіти. Викладач завжди правий, а якщо ти не погоджуєшся, то є велика ймовірність що почнеться конфронтація між вами обома, яку студенту ніяк не виграти. Все діло у тім, що кредитно-модульна система опирається на максимальну об’єктивність викладача і підримує її тим, що викладач досить рідко викладає два різні курси одній і тій же групі. Проблема полягає не тільки в суб’єктивності викладачів, а й в унеможливленні студенту самому вибирати собі предмети для навчання, необхідність вчити абсолютно безглузді й непотрібні предмети для його спеціальності. По факту зараз в Україні діє вже звична всім традиційна система навчання з новими елементами оцінювання, які категорично не підходять для неї.

4. Недостатня укомплектованість обладнанням та науковою літературою, застарілі наукові дані та пристрої. Студенти практично не можуть виконувати свої обов’язки при недостатній укомплектованості навчальними ресурсами.

5. Відсутність гарантій профільного працевлаштування студентів після закінчення навчання.

6. Система наукових ступенів і структура наукових спеціальностей в Україні не відповідає загальноєвропейській.

7. Сектор вищої освіти не бере на себе роль лідера у проведенні передових наукових досліджень у закладах освіти, які є основою елітної університетської підготовки.

8. Має місце недостатнє розуміння рівнів спеціаліста і магістра. З одного боку, програми підготовки спеціаліста і магістра близькі, вони вважаються еквівалентними за освітньо-кваліфікаційним статусом, а з іншого, їх акредитують за різними рівнями, відповідно за третім і четвертим;

9. Має місце недостатнє визнання у суспільстві рівня “бакалавр” як кваліфікаційного рівня

Висновок

Участь системи вищої освіти України в Болонських перетвореннях може бути направлена лише на її розвиток і отримання нових якісних ознак, а не на втрату кращих традицій, зниження національних стандартів його якості. Орієнтація на реформи не може приводити до надмірної перебудови вітчизняної системи освіти. Навпаки, її стан треба глибоко осмислити, порівнявши з європейськими критеріями і стандартами, і визначити можливості її удосконалення на новому етапі.

Список використаної література

1. Величко О.Г. Болонський процес – це конкретні рішення і дії // Теорія и практика металургії - № 1. – 2004. – ст. 3-13.

2. «Вища освіта України і Болонський процес». / під редакцією В. Кременя. – Київ-Тернопіль, 2004, - 286 ст.

3. Закон України «Про вищу освіту». – 2014 -. (https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/page)

4. Л. М. Унгурян, Н. С. Фізор, О.О.Черкашина Кредитно-модульна організація навчального процесу // МЕДИЧНА ОСВІТА - №4 - 2011-ст.81-83.