Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
TASK 62. Define the functions of the infinitives and the type of the adverbial modifier expressed by the infinitive.
|
|
1. The boy took the advantage of his parents’ confusion to escape and ran into the garden.
2. To hear him, one would think he was as poor as a church mouse.
3. He had no great difficulties at the time with his parents to look after him.
4. Jack moved a little, so as to be able to see beyond the group of young men.
5. These women have nothing to do but talk.
6. I brought my stamp-album for you to have a look at.
7. Old Mr. Powel rarely went out except visit his 70-year-old sister.
8. The young couple had to move in with Kit’s mother, with no other place to live in.
9. To avoid my mother's questions, I went up to my room.
10. That night I couldn't help but notice how unhappy she was.
11. Sam built a fire and put an old brass kettle on to boil.
12. Soon you will have to stand on your own feet without your mother or me to fuss over you.
13. He took the picture down from the easel only to put it back against the wall.
14. You ought to know better than to ask questions like that.
15. You had only to look round to find a man to do the job.
16. He put his suitcase down and put his two hands to his face as if to cool it.
17. I've got more important things to do than argue with you.
18. How can she be happy with you there to nag all the time?
19. The young man ran his hand through his hair as though to tidy it.
TASK 63. Translate into English using different infinitive constructions.
| № | Russian | Ukrainian |
| Саймон не мог не улыбнуться при виде неуклюжего щенка на паркетном полу. Лапы его разъезжались в разные стороны, и он не мог понять, что происходит. Щенок был слишком мал, чтобы забрать его от матери, и Саймон решил подождать еще пару недель. | Саймон не міг не посміхнутися, побачивши незграбне щеня на паркетній підлозі. Його лапи роз'їжджалися в різні боки, і він не міг зрозуміти, що відбувається. Щеня було занадто мале, щоб забрати його від матері, і Саймон вирішив почекати ще пару тижнів. | |
| Почему бы не пригласить мистера Стоуна на ужин? – Конечно, тебе решать, кого приглашать, но разве ты не видишь, какой это самодовольный тип. Он всегда найдет, чем похвастаться, и как выставить себя в самом лучшем свете. | Чому б не запросити містера Стоуна на вечерю? - Звичайно, тобі вирішувати, кого запрошувати, але хіба ти не бачиш, який це самовдоволений тип. Він завжди знайде, чим похвастатися, і як виставити себе з найкращого боку. | |
| Было мудро с твоей стороны попросить совета у старого мистера Дрейка. Говорят, он любит, когда к нему обращаются за помощью молодые сотрудники. Он проникается к ним симпатией и быстро добивается их повышения по службе. | Було мудро з твого боку попросити поради в старого містера Дрейка. Кажуть, він любить, коли до нього звертаються по допомогу молоді співробітники. Він переймається до них симпатією й швидко домагається їхнього підвищення по службі. | |
| Переводчику было трудно следить за мыслью рассказчика, так как тот перескакивал с одного предмета разговора на другой, и ни одно из его предложений логически не переходило в другое. Переводить его было сущим мучением. | Перекладачеві було важко стежити за думкою оповідача, тому що той перескакував з одного предмета розмови на інший, і жодне з його речень логічно не переходило в інше. Переводити його було справжньою мукою. | |
| Викарий, вы не помните, кто последним выходил из церкви в день убийства миссис Стрендж? – Я видел, как все прихожане покидали церковь, но не могу сказать, кто из них был первым, а кто последним. Хотя, подождите, кажется, мистер Трипфилд был последним, кому я пожал руку в тот день. | Вікарій, ви не пом’ятаєте, хто останнім виходив із церкви в день убивства місіс Стрендж? - Я бачив, як всі парафіяни залишали церкву, але не можу сказати, хто з них був першим, а хто останнім. Хоча, почекайте, здається, містер Трипфілд був останнім, кому я потис руку в той день. | |
| Полковник Николсон не тот человек, о котором все можно сказать с первого взгляда. Он, кажется, угрюмым и молчаливым, но на самом деле, это человек, на которого можно положиться в трудную минуту. | Полковник Ніколсон не та людина, про яку все можна сказати з першого погляду. Він здається похмурим і мовчазним, але насправді, це людина, на яку можна покластися у важку годину. | |
| Полагают, что грабители хорошо знали распорядок дня банка. Очевидно, они изучили его задолго до ограбления. Видели, как один и тот же клиент приходил в банк каждый день и подолгу там сидел, делая вид, что заполняет какие-то документы. Считают, что это был один из членов банды грабителей. | Думають, що грабіжники добре знали розпорядок дня банку. Очевидно, вони вивчили його задовго до пограбування. Бачили, як той самий клієнт приходив у банк щодня й подовгу там сидів, роблячи вигляд, що заповнює якісь документи. Вважають, що це був один із членів банди грабіжників. | |
| Ходят слухи, что мистер Стоун разводится со своей пятой женой. Его опять видели выходящим из шикарного ресторана с юной блондинкой. Говорят, его последняя жена собирается подавать на него в суд. | Ходять чутки, що містер Стоун розводиться зі своєю п'ятою дружиною. Знову бачили як він виходив із шикарного ресторану з юною блондинкою. Кажуть, його остання дружина збирається подавати на нього до суду. | |
| Хотя я сообщил о своем приезде заранее, меня, казалось, никто не ждал. Секретарша заставила меня просидеть в приемной полчаса, пока она объясняла мистеру Филду, кто я и зачем я приехал. Когда меня, наконец, пригласили в его кабинет, оказалось, что документы, за которыми я приехал, еще не рассмотрены и не подписаны. | Хоча я повідомив про свій приїзд заздалегідь, мене, здавалося, ніхто не чекав. Секретарка змусила мене просидіти в приймальні півгодини, поки вона пояснювала містерові Філду, хто я й навіщо я приїхав. Коли мене, нарешті, запросили в його кабінет, виявилося, що документи, за якими я приїхав, ще не розглянуті і не підписані. |
|
|