Світові та олімпійські рекорди у легкій атлетиці. Видатні спортсмени

Під поняттям світові рекорди у легкій атлетиці мається на увазі отримання і досягнення найвищих результатів, які можуть бути показані або одним окремим атлетом, або ж цілою командою з кількох атлетів, при цьому умови повинні бути порівнянними і повторюваними. Всі світові рекорди ратифікуються в залежності від показника IAAF. Нові рекорди також можуть і встановлюватися безпосередньо в ході проведення світових змагань IAAF в повній відповідності з наявним для цього виду спорту списку дисциплін. Досить поширеним є також і поняття найвищого світового досягнення. Це досягнення належить до розряду тих досягнень, які не належать до переліку легкоатлетичних дисциплін, які знаходяться в списку легкоатлетичних дисциплін, які затверджені IAAF. До таких легкоатлетичних видів спорту, які не належать до переліку IAAF належать такі дисципліни, як біг на 50 метрів і метання різної ваг. У всіх дисциплінах, які затверджені IAAF рекорди вимірюються у відповідності з метричною системою, до якої входять метри та секунди. Єдиним винятком з цього правила є біг на милю. Перші вищі світові досягнення історично відносять до середини XIX століття. Тоді в Англії з'явився інститут професійних спортсменів і вперше почали заміряти кращий час у бігу на 1 милю. Починаючи з 1914 року і появи IAAF, встановлюється централізована процедура фіксації рекордів, і був визначений перелік дисциплін, в яких реєструвалися світові рекорди. На Олімпіаді в Мехіко в 1968 році вперше почали використовувати повністю автоматизовану систему вимірювання часу з точністю до сотих часток секунди (Джим Хайнс, 9, 95 c в бігу на 100 м). З 1976 року IAAF встановила використання автоматики для визначення часу в спринті як обов'язкова умова. Найстаршим світовим рекордом в дисциплінах легкої атлетики, які входять до програми Олімпійських ігор, є рекорд в бігу на 800 метрів на відкритих стадіонах у жінок (1: 53, 28), встановлений 26 липня 1983 Яромілой Кратохвіловой (Чехословаччина). Найстаршим світовим рекордом із зареєстрованих в дисциплінах, що входять в програму чемпіонатів світу, є зимовий рекорд у штовханні ядра у жінок (22, 50 м), встановлений 19 лютого 1977 Хеленою Фібінгеровой (Чехословаччина). IAAF практикує виплату преміальних за встановлення світового рекорду. Так, у 2007 році сума призових складала 50 000 USD.Організатори комерційних стартів можуть встановлювати додаткові призові за перевищення світового рекорду, що приваблює глядачів та спонсорів. Любителі легкої атлетики часто дискутують про рекорди у вертикальних стрибках, особливо у стрибках з жердиною. У цій дисципліні спортсмени мають можливість додавати по сантиметру до попереднього результату, що неможливо в інших видах. Рекордсменом за кількістю рекордів є стрибун з жердиною Сергій Бубка (СРСР, України), що встановив в період з 1984 по 1994 рік 35 світових рекордів. Олена Ісінбаєва - володарка 27 світових рекордів, вперше в світі в 2005 році підкорила висоту 5 метрів. Американець Дік Фосбері переміг в 1968 році в Мехіко, стрибаючи небаченим досі способом (пролітаючи над планкою спиною, а не животом), світовий рекорд у цьому виді був перекритий лише в 1973 році зусиллями Дуайта Стоунз, що взяв 2 метри 30 сантиметрів. Потім світовий рекорд старим перекидним способом бив тільки одна людина - феноменально талановитий Володимир Ященко. Безсумнівно, поліпшилася техніка у стрибунів з жердиною, у метальників всіх чотирьох видів - молота, ядра, списа та диска. А ось техніка стрибунів у довжину і потрійним покращилась за останні 20-40 років у меншій мірі, у бігунів - ще меншою. Наприклад, Майкл Джонсон володів світовим рекордом на дистанції 200 метрів протягом 12 років (Усейн Болт у Пекіні в 2008 році побив його світовий рекорд на 200 м), а на 400 метрів його неперевершеному досягненню виповнилося вже 10 років. З одного боку: йде залучення все більшої кількості країн і спортсменів у заняття легкою атлетикою на високому рівні. У довоєнні часи більше 80 відсотків світових рекордів у спринті, стрибках і метанні належали американцям. І тільки в бігу на витривалість їх тіснили європейці. Причому, самі американці ще якісь років 40 тому вважали: біг на короткі дистанції - доля темношкірих, на середні і довгі - білих.У ті роки світовими рекордами на 800 метрів володів білявий новозеландець Пітер Снелл, на 1500 - феноменальний рекорд австралійцяХерба Еліота протримався 7 років, поки його не побив білий американець Джим Райан. На 5000 і 10000 метрів світові рекорди спочатку від англійців перейшли до росіян Володимиру Куцу і Петру Болотникова, а потім - доавстралійцю Рону Кларку. Але тепер рекорди до своїх рук прибрали уродженці Африки, куди поступово проникає фізична культура і сучасні методи тренувань. Що дивно: рекордсменів постачають не всі країни Чорного континенту, а лише деякі. Більш того, в тій багатонаціональної Кенії з населенням 30 мільйонів все знамениті бігуни, в тому числі й численні рекордсмени, і переможці Олімпіад, представляють тільки один народ календжін. Таких у країні менше 10% населення, хоча в умовах середньогір'я і високогір'я проживає 70% кенійців. Ще цікавіше, що більшість кенійських рекордсменів народилися у високогірному містечку Елдорет з населенням 80 тис. осіб, або в найближчих до нього селах. І багато хто з них доводяться один одному родичами. Як розповів нашому кореспонденту олімпійський чемпіон Пекіна в бігу на 800 Вілфред Бунге, двоюрідним братами йому припадають рекордсмен світу Вілсон Кіпкетер та багаторазовий рекордсмен світу Генрі РОНО, далекими родичами Кепчого Кейн, Памела Джелімо. Марокканські рекордсмени та екс-рекордсмени світу Халід Сках, Саїд Ауїто і Ель Герудж теж родом з однієї і тієї ж маленькою гірській провінції. У світову еліту бігу на витривалість ще входять молоді уродженці Судану. Ну, і наш Юрій Борзаковський всупереч усякій логіці вже 10 років перемагає талановитих уродженців Африки (точніше - деяких її регіонів), які також беруть громадянство США, Данії, Туреччини, Еміратів, Франції, Швеції. Аналогічна ситуація і у спринтерів. У бігу на 100 метрів останнім білим рекордсменом світу був німець Армін Харі півстоліття тому.Після нього (плюс ще років 30 до нього) рекорд на найшвидкіснішій дистанції незмінно покращували лише темношкірі американці.Останнім часом все більшу конкуренцію їм складають темношкірі жителі островів поблизу американського континенту - в основному Ямайки. Усейн Болт тому підтвердження. Він подолав 100м за 9, 58 секунд. Це феноменальний результат. Спортсмени, які виграли найбільшу кількість золотих медалей в історії Олімпійських Ігор: Карл Льюїс (США) і Пааво Нурмі (Фінляндія) - 9 золотих медалей. Видатні результати в історії світового спорту показали такі легкоатлети як: Роберт Коженьовський (Польща), Джессі Оуенс (США), Валерій Брумель (СРСР), Ел Ортер (США), Сергій Бубка (СРСР-України), Майкл Джонсон (США), Хішам Ель-Герруж (Марокко), Хайле Гебреселассіє (Ефіопія), Кененіса Бекеле (Ефіопія), Усейн Болт (Ямайка), Ніна Пономарьова-Ромашкова (СРСР), Тетяна Казанкин (СРСР), Ірена Шевіньская (Польща), Хайке Дрехслер (НДР), Вілма Рудольф (США), Стефка Костадінова (Болгарія), Джеккі Джойнер-Керсі (США), Месерет Дефар (Ефіопія), Тірунеш Дібаба (Ефіопія), Олена Ісінбаєва (Росія)