Намотай на вус.

— Зміст висловлення має обов'язково відповідати запропонованій темі (поставленому питанню, сформульованій тезі).

— Слід уникати загальних фраз.

— Кожну думку аргументувати прикладами з життя чи художньої лі­тератури, підкріплювати покликаннями на текст, запропонований у другій частині (якщо висловлювання з ним пов'язане), цитатами тощо. Цитуючи, не спотворюйте змісту висловлення, правильно зазначайте автора.

— Важливо висловити власну позицію, свій погляд на ситуацію чи обставини.

— Уважно добирайте лексику для свого висловлення, вона має від­повідати стилю, уникайте «русизмів», уживання слів у невласти­вому їм значенні.

— Пам'ятайте, що кожне висловлення повинно мати чітку побудову, яка оцінюється.

— Теза. Учасник чітко формулює тезу висловлення, тобто підтримує або спростовує окреслену в темі думку. Можна подати дві тези й аргумен­тувати кожну окремо (зайняти позицію «Це складне для мене питання...», тобто водночас і підтримати, і спростувати думку).

Теза передує аргументам! Можна використати мовні конструкції на зразок «Я вважаю...», «На мою думку...», «Я підтримую...», «Я по­годжуюся...», «З одного боку..., а з іншого...» тощо.

— Аргументи. Учасник наводить не менше двох доречних доказів, під­стави для обгрунтування, підтвердження висловленої тези, які пов'язують її з прикладом, виявляє розуміння причиново-наслідкових зв'язків між подіями.

Аргументи передують прикладам! Можна використати мовні кон­струкції на зразок «тому що», «це доводить», «підтвердженням цього є», «це засвідчує», «свідченням цього є», «доказом цього може бути» тощо.

Приклад з літератури чи інших видів мистецтва. Учасник наво­дить принаймні один доречний приклад із художньої літератури або інших видів мистецтва. Указана проблема, порушена у творі, назва й автор твору, художній образ, через який проблему розкрито, може

бути наведена цитата з твору, можна також покликатися на факти з життя митців, якщо ці факти стосуються їхньої творчості. Можна використати мовні конструкції на зразок «наприклад...», «прикладом може слугувати...», «яскравим прикладом цього може слугувати...», «не можна не згадати...».

— Приклад, що є історичним фактом або випадком із життя. Учас­ник наводить хоч один доречний приклад або з історії, або із суспіль­но-політичного життя. Учасник може покликатися на факти з життя митців, якщо ці факти не стосуються їхньої творчості. Можна вико­ристати мовні конструкції на зразок «наприклад...», «прикладом може слугувати...», «яскравим прикладом цього може слугувати...», «не можна не згадати...».

— Логічність і послідовність. У роботі відсутні порушення причино­во-наслідкових зв'язків. Роботу структуровано за абзацами. Вико­ристані мовні кліше, слова-скріпи, що оформлюють текст, на кшталт «по-перше», «по-друге», «з цього випливає», «як було зазначено», «по­вертаючись до думки», «як можна побачити» тощо.

— Висновок. Він відповідає тезі (перефразовує або повторює її) й ор­ганічно випливає з аргументів і прикладів. Можна використати мовні конструкції на зразок «отже», «таким чином», «можна зробити ви­сновок», «висновком може слугувати».

НЕПРАВИЛЬНО ОФОРМЛЕНИЙ ВИСНОВОК, ЯКИЙ ПОЧИНАЄТЬ­СЯ ЗІ СЛІВ «Я ВВАЖАЮ».

Власне висловлення може мати будь-яку тему, тому можна зорієнту­ватися, прочитавши вповні художні твори шкільної програми, опанував­ши програму з історії.

БУДЬ УВАЖНИЙ!