Малі соціальні групи їх типологія. Референтна група.

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

На основі близькості соціальних ст атусів, що встановлюють потенційну можливість участі індивідів у відповідних видах діяльності, формуються складніші структурні елементи суспільства − соціальні групи. Соціальнагрупа − відносно стійка, історично сформована сукупність людей, об'єднаних на основі загальних соціально значущих ознак. Мала соціальна група − нечисленна за складом соціальна група, учасники якої об'єднані спільною діяльністю і перебувають у безпосередньому стійкому особистому спілкуванні, що є основою для виникнення як емоційних стосунків, так і особливих групових цінностей і норм поведінки. Родовою ознакою малої групи є наявність безпосередньо тривалих особистих контактів (спілкування, взаємодія), властивих, наприклад, сім'ї, виробничій бригаді, шкільному класові, колективу космічної, арктичної станцій, спортивній команді, релігійній секті, групі друзів тощо. Мінімальний розмір малих груп − дві особи, максимальний − кілька десятків. Малі групи.

Мала група характеризує найближче соціальне оточення людини.

Наприклад: спортивна команда, шкільний клас, нуклеарна сім`я, молодіжна тусовка, виробнича бригада. Малу групу називають ще первинної, контактної.

2. Стабільність складу (тримається на індивідуальної неповторності й незамінності учасників).

3. Внутрішня структура (система неформальних ролей і статусів, механізм соціального контролю, санкції, норми і правила поведінки).

4. Число зв`язків збільшується в геометричній прогресії, якщо кількість членів зростає в арифметичній.

5. Чим менше за розмірами група, тим інтенсивніше в ній взаємодія (у великих групах відносини втрачають особовий характер, формалізуються і перестають задовольняти членів групи).

6. Розміри групи залежать від характеру діяльності групи.

7. Належність до групи побуждается надією знайти в ній задоволення особистих запитів.

8. Взаємодія в групі лише тоді стійке, коли воно супроводжується взаємним підкріпленням беруть участь у ньому людей..

Малі групи можуть бути двох видів: офіційні (формальні) і неофіційні (неформальні).

РЕФЕРЕНТНА група – це соціальна група, на яку індивід орієнтує своє поведінку. Термін введений в оборот амер. соціопсихологом Г.Хайменом. У якості референтної риси можуть виступати різні соціальні спільності — від родини до класу. Як правило, референтна група стає для індивіда група, до якої він належить зараз, належав у минулому чи хотів би належати в майбутньому. Вибираючи собі референтну групу, індивід враховує такі її характеристики, як спосіб життя, престиж, дохід та ін.

Усі референтні групи поділяються на два типи:

(1) “ компаративна ” референтна група, тобто група, що представляє собою стандарт, за допомогою якого індивід оцінює себе й ін. Поняття компаративної “референтної групи” лягло в основу концепції “відносної депривації”, висунутої амер. соціопсихологом С. Стауффером;

(2) “нормативна” референтна група відіграє регулятивну роль стосовно поводження індивіда. Теорія “нормативної” референтної групи одержала розвиток у роботах А. Стросса і Т. Шибутани, що визначають Р. м. як будь-який колектив, реальний чи уявлюваний, оцінюваний чи високо низько, з до-рим індивід співвідносить своє поводження і майбутнє. Таке розуміння Р. м. має чимало загального з поняттям “узагальнений інший”, що знайшло широке застосування в роботах амер. соціопсихолога Дж. Міда. Відповідно до його теорії, прагнучи знайти внутр. єдність, інтегрувати в єдине ціле своє мозаїчне “я”, людина співвідносить себе з опред. соціальною групою