Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?
Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже.
Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал.
Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее. ✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать». Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами! Структура соціологічного знання
Об’єкт, предмет і методи соціології Термін походить з лат.-наука про суспільство. Об’єкт: це об’єктивно дана соц. реальність, на яку спрямовують процес пізнання. Предмет: відтворення на абстрактному рівні значущих з теорет.і практ.точок зору закономірних зв’язків і відносин соц.реальності та її пізнання.Соціологія розглядаєтьсяяк цілісний соц.організм, закони і закономірності, організації, функції і розвиток якого, аналізують крізь плосередництво взаємодії економ., політ., духовн., соціал. реальності.Соціологія вивчає зв. взаємодії відносин, які прийнятот називати соціальними(справедливості і несправ., свободи і несвободи). Соціологія – це наука про загальні та специфічні закони і закономірності становлення, функціонування і розвитку історично певних соц.систем про механізми їх дії і форми прояву діяльності людей в суспільстві в цілому про особистість її в соц. взаємодіях, про соц.життя індивідів.Сам термін “соціологія” в науковий обіг ввів 30-х рр. франц.мислитель Огюст Конт(1798-1857).Методи соціології за Контом: спостереження, експеримент, м-д класифікації, м-д порівняння та історичний м-д.
Структура соціологічного знання Сучасна структура соціологічного знання постала внаслідок якісних змін у самому змісті цього знання, методах його отримання і характері соціальних запитів, що стимулювали його розвиток. Наслідком розвитку теоретичної соціології були зміни в структурі соціологічного знання. У зв'язку з відновленням і розбудовою його теоретичних поверхів, відродженням " великої теорії" постало питання про змістовну єдність і цілісність соціології як науки, несуперечливість окремих структурних елементів соціологічного знання. Тому склався загальноприйнятий структурний поділ соціології на три рівні: 1 - загально-соціологічної теорії; 2 — спеціальної (галузевої) соціологічної теорії: 3 — емпіричної соціології або рівня конкретного соціологічного дослідження. Вирізняється також макросоціологія та мікросоціологія. Також пропонується для розгляду теоретична та емпірична соціологія. З іншого боку, соціологія як наукова дисципліна виникла відносно недавно, тому в ній немає ще таких універсальних тверджень і водночас обґрунтованих фактами стабільних теорій. Між тим, це не означає, що в ній такі узагальнення неможливі в принципі. Можна навести лише деякі соціологічні теорії, такі як: структурний функціоналізм (Т.Парсонс, Р.Мертон); теорія соціальної дії (М.Вебер); теорія соціального конфлікту (К.Маркс, Р.Дарендорф); теорія соціальних систем (Т.Адорно); символічний інтеракціонізм (Г.Блумер, Д.Мід, А.Роуз); інтегральна система соціології (П. Сорокін) тощо. Соціологічна теорія — це система логічно взаємозв'язаних понять та принципів, за допомогою яких інтерпретується сутність (структура та генезис) соціальної реальності та здійснюється аналіз їх взаємодії.Абстрактно відображає дійсність, але в контексті системності, цілісності та всезагальності.
|