Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Види мислення




Види мислення
Теоретичне Практичне
понятійне образне наочно-образне наочно-дійове
таке мислення, здійснюючи яке людина в процесі розв'язування завдання звертається до понять, виконує дії в розумі, безпосередньо не маючи справи з досвідом, одержуваним за допомогою органів відчуттів, користуючись готовими знаннями, які виражені в понятійній формі, у судженнях, умовиводах. матеріалом, який тут використовує людина для розв'язування задачі, постають не поняття, судження чи умовивід, а образи. Вони або безпосередньо дістаються з пам'яті або творчо відтворюються уявленням, чи навіть уявою. це розв’язування задач шляхом ідеального перетворення їх умов; характеризується тим, що зміст розумового завдання базується на образному матеріалі. Працівник аналізує, порівнює, узагальнює різні образи предметів і явищ, співвідносить їх з раніше нагромадженою інформацією. це розв’язування задач, поданих у наочній формі, шляхом практичних дій; Так, розчленовуючи виробничу операцію на прийоми і дії, робітник здійснює практичний аналіз, а з’єднуючи окремі вузли і деталі, він реалізує практичний синтез, який до цього існував у вигляді думки.

Виділяють ще абстрактне мислення, інтуїтивне мислення, аналітичне мислення, критичне мислення, словесно-логічне мислення, оперативне мислення, професійне мислення та ін.. види мислення

У процесі праці людина мислить професійними поняттями, тобто у неї формується професійний склад мислення. Професійне мислення — це інтелектуальна діяльність щодо розв’язання професійних завдань. Високий рівень професіоналізму працівника пов’язаний з теоретичним, творчим мисленням і розвиненим практичним інтелектом.

Всі види мислення у людини співіснують, можуть бути представлені в одній і тій же діяльності. Але в залежності від її характеру і кінцевих цілей домінує той чи інший вид мислення. За цими ознаками вони всі і розрізняються. За ступенем своєї складності, за вимогами, які вони пред'являють до інтелектуальних та інших здібностей людини, всі названі види мислення не поступаються один одному.

Крім звичайних, нормальних видів мислення, які приводять до правильних висновків, є особливі розумові процеси, які дають хибне уявлення про дійсність. Вони виявляються у хворих людей (наприклад, аутістичне мислення у шизофреників, спрямоване не на об'єктивну дійсність, а на ілюзорне втілення бажаного), а також у тих, хто займає пограничне положення між нормою і патологією або знаходиться в стані так званої закаламутненої свідомості (галюцинації, марення, гіпнотичний стан).

 

3. Мисленнєві дії (операції)



Мислення як процес відбувається завдяки мисленнєвим діям та операціям.

Мисленнєві дії – це дії із об’єктами, що відображені в образах, уявленнях і поняттях. Вони відбиваються «в думці» за допомогою мовлення. Людина не діє безпосередньо з предметами, вона робить це подумки, не вступаючи в контакт із самими предметами.

Мисленнєві дії (операції)

Мисленнєва дія Характеристика дії
аналіз уявний розподіл; виділення в об'єкті тих або інших його сторін, елементів, властивостей, зв'язків, стосунків і так далі; це розчленовування пізнаваного об'єкту на різні компоненти
синтез об´єднання окремих частин, аспектів, елементів, ознак і властивостей об´єктів у єдине, якісно нове ціле
порівняння уявне встановлення подібності й відмінності між предметами та явищами
абстрагування уявне відокремлення істотних властивостей від неістотних та від предмета в цілому, визначення спільної ознаки, що характеризує певний клас предметів. Суть абстрагування як операції мислення полягає в тому, що сприймаючи певний предмет і виокремлюючи в ньому певну частину, розглядаємо виділену частину чи властивість незалежно від інших складових даного предмета
узагальнення об'єднання багатьох предметів або явищ за якоюсь загальною ознакою
класифікація групування об´єктів за видовими, родовими та іншими ознаками
конкретизація процес протилежний абстракції. У конкретних уявленнях ми не намагаємося виокремити різні ознаки чи властивості предмета, а, навпаки, намагаємось уявити ці предмети у всій їх різноманітності властивостей і ознак та взаємозв'язків
систематизація упорядкування знань на підставі гранично широких спільних ознак груп об´єктів
категоризація операція віднесення одиничного об'єкту, події, переживання до деякого класу, яким можуть виступати вербальні і невербальні значення, символи і тому подібне
аргументація повне або часткове обґрунтування якого-небудь твердження з використанням інших тверджень. Схема будь-якої аргументації описується виразом «Подія А сталася тому, що мала місце подія В»
доведення процедура встановлення істинності якоїсь тези за допомогою положень, істинність яких або вже була раніше встановлена або приймається без доведень
спростування процедура встановлення хибності деякої тези; робиться шляхом указівок на порушення правил доведення і припущених помилок у різних частинах доведення, яке піддається сумніву і критиці (критика тези, критика аргументів і критика демонстрації)
встановлення причинно-наслідкових зв’язків причинно-наслідковим називають такий зв'язок між двома явищами, коли одне з них (причина) передує іншому (наслідку) і викликає його
робота за аналогією перенесення знання з одних предметів і явищ на інші на основі схожості в істотних ознаках з іншим об'єктом
висування гіпотези висунення теоретичного твердження про передбачуваний зв'язок двох чи декількох явищ. У гіпотезі передбачається наявність причинно-наслідкового зв'язку між групами фактів
експериментування набір дій і спостережень, які виконуються для перевірки (істинності чи хибності) гіпотези або наукового дослідження причинних зв'язків між феноменами
моделювання вивчення об'єкта за допомогою моделей з перенесенням отриманих при цьому знань на оригінал

Загальним механізмом операційної діяльності мислення є аналітико-синтетична робота великих півкуль головного мозку.




mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2019 год. (0.005 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал