Главная страница Случайная страница Разделы сайта АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Поняття спілкування. Основні форми, функції та види ділового спілкування
Методичні рекомендації для студентів щодо підготовки до практичного заняття № 3 Тема: Етика ділового спілкування, її предмет і завдання. Структура і техніка ділового спілкування Актуальність теми: Потреба людей у спілкуванні - одна із базових, вона визначає їх сумісну діяльність і викликається об'єктивною необхідністю співіснування. Успіх тієї чи іншої справи більш ніж на 80% залежить від уміння спілкуватись. У спілкуванні розкривається суб'єктивний світ однієї людини для іншої. Крім того спілкування для медичного працівника – невід’ємна частина його професійної діяльності, а питання професійної етики – невід’ємна частина компетентності. Знання з теми дадуть змогу досягати найбільш ефективного спілкування й виконання професійних обов’язків. Знати: поняття спілкування, основні правила ділового спілкування, сутність і зміст етики ділового спілкування, етичні норми і нормативи, поняття професійної етики Вміти: використовувати набуті знання у процесі ділового спілкування: говорити, слухати, формулювати запитання, сприймати партнера, здійснювати комунікативний акт Рекомендована література: Основна: 1. Медвідь А.М. Практикум з ділової української мови: Навч.посібн.-К., 2002, с. 53 2. Кейс СПРС 3. Матеріали для самопідготовки (Додаток №1) Додаткова:
Увага! Опрацюйте рекомендовану літературу. Підготуйтеся до висвітлення на практичному занятті контрольних питань. За потребою зробіть нотатки (тезовий конспект)
Перелік контрольних питань
Додаток №1 Матеріали для самопідготовки до практичного заняття за темою: Етика ділового спілкування, її предмет і завдання. Структура і техніка ділового спілкування Поняття спілкування. Основні форми, функції та види ділового спілкування Перш за все спілкування - самостійна і специфічна форма активності особистості з метою встановлення відносин з іншими людьми, отримання інформації і досягнення певного взаєморозуміння, вирішення ділових проблем. Спілкування - це взаємний обмін повідомленнями з внутрішнім психічним змістом, тобто це завжди двосторонній процес, який можливий лише між живими істотами. Спілкування – це складний багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми і групами людей, в якому здійснюється обмін інформацією; обмін діями; сприйняття і розуміння партнера. У ході спілкування можуть скластися взаємини різного характеру: взаєморозуміння, взаємовплив, непорозуміння, конкурентність, конфліктність, конфронтація тощо. Здійснюються ділові взаємини у двох формах: контакту та взаємодії. Контакт - це одиничний акт, в якому відсутня система узгодження дій партнерів стосовно один одного. Взаємодія (інтеракція) - аспект спілкування, що проявляється в організації людьми взаємних дій, спрямованих на реалізацію спільної діяльності, досягнення певної мети. Функції спілкування: а) інформативно-комунікативна - передача-прийом інформації та відповідна реакція на неї. б) регулятивно-комунікативна - процес коригування поведінки, коли людина може вплинути на мотиви, мету спілкування, програму дій, прийняття рішень. в) афективно-комунікативна - взаєморегуляція та взаємокорекція поведінки, своєрідний контроль над усією сферою діяльності партнера; можуть реалізуватися навіювання, наслідування, переконання. Види спілкування за критерієм знакових систем: вербальне, невербальне Види спілкування за ступенем включення суб'єкта в сферу предметної діяльності:
Залежно від способу сприймання інформації, кількості учасників, розрізняють такі форми спілкування: - контактне (безпосереднє) - дистанційне (опосередковане (телефонне, селекторне тощо) - діалогічне (зі співрозмовником) - монологічне (доповідь, промова) - полілогічне (диспут) - усне (розмова, бесіда) - письмове (листи, телеграми тощо) - між персональне (нарада, колоквіум) - масове (збори, мітинг) - офіційне, функціональне (пов’язане зі службовою діяльністю) - приватне, інтимно-родинне (у невимушеній, неформальній обстановці) - анонімне (незнайомців – вулиця, транспорт) Спілкування двох індивідів, які є його активними суб'єктами, передбачає налагодження спільної мовленнєвої діяльності, переважно діалогічного типу, активний обмін інформацією, взаємовплив. Його ефективність вимірюється тим, наскільки вдалося здійснити цей вплив.
|