Для будь-якого зворотного ідеального циклу зміна ентропії (інтеграл Клаузиса) буде рівним нулю

.

Із рівняння видно, що для зворотного термодинамічного процесу кількість теплоти, підведеної до РТ, визначається залежністю

Q = Т ·Δ S, кДж/кг× гр,

де Δ S – зміна ентропії, що може бути визначена за формулою

Δ S = С_mυ ln(Т_к/Т_п) +R ln(υ _к/υ _п), кДж/кг× гр

де індекси к і п означають відповідно початок та кінець процесу.

Реальні технічні процеси не є зворотними. Для повернення РТ у вихідний стан і повторного здійснення циклу необхідно витратити зовнішню роботу. І якщо теплота Δ q₁ передається від гарячого джерела до робочого тіла при температурі Т₁ і не відновлюється, ентропія РТ або системи після такого процесу збільшується на величинуΔ q₁/Т₁.

Таким чином, у незворотних реальних технічних процесах ізольованої системи ентропія буде збільшуватись і зміна ентропії буде більшою за кількість теплоти, що підводиться до робочого тіла, поділену на абсолютну температуру тіла

Δ S > Δ q/Т.

Енергія системи при цьому зменшується за рахунок її розсіювання. Працездатність системи падає на величину

Δ l =Т₂ Δ S.

Таким чином, у всіх реальних незворотних процесах розширення робочого тіла, одержання роботи, передачі теплоти, тертя, дифузії тощо збільшується ентропія. Це плата за одержання роботи чи теплоти. Ентропія ізольованої системи збільшується до такого стану, коли ентропія досягне максимального значення, а сама система прийде в стан термодинамічної рівноваги, коли в ній припиняться всі незворотні процеси.

Якщо в початковій точці процесу прийняти нормальні умови (Т_п=273 °К, ρ _п= 101, 3 кПа, υ _п=1/ρ _п , ρ _п = μ /22, 4), то величину ентропії для будь-якого стану

робочого тіла з параметрами Р_к, υ _к, Т_к можна визначити за формулою

S_к =С_mυ × ln(Т_к/273) +R× ln(υ _к/υ _п) =С_mυ × ln(Т_к/273) +R× ln(Р_п/Р_к), кДж/кг× гр.